Детальніше..."Ранок з 1+1". В студії заступник директора інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Сто двадцять разів повторили: "Булінг".

Знову "булінг"? Журналісти! Негайно припиніть мавпувати і нав'язувати мавпування українцям. Посадовці чи хто ви там, припиніть бездумно як попки повторювати: "Булінг! Булінг!"

Детальніше...Десь рік тому я знайшов фінансову неполітичну підтримку і ми зробили сайт Форпост. Рівно рік тому вийшла програма Великі перемовини на Першому Західному. Я перестав бути активістом. Бо я маю свої медіа.

Детальніше...Іду на лекцію до вчителів, які викладають зарубіжну літературу. Вітаюся до них українською – половина аудиторії одразу «впадає в ступор» (перший раз таке бачу). Далі тяжче: замість звичного інтерактиву доводиться ледь не лещатами витягати з них відповіді на прості запитання.

Детальніше...Це не з серії «історій». Це просто про мого діда. Це про вшанування і повагу. Мій дідо Йосиф не хотів воювати Ну не був чоловік до війни. Йому б дівок заповажати і щось гарне зшити, бо любив ту справу. Шити вмів.
 
В ОУН не йшов, до совєтів не приставав – жив, одним словом, доки міг і як собі то життя по молодості бачив. Щось хлопцям підшивав, щось якось помагав, а здебільшого ховався. І раптом, в році 44-ому, каже йому мама: «Здавайся, Йосифе, бо або ти здашся, або в мене ще є дочки, і всі підем до Сибіру». З’явився тоді мій дідо на світ божий і пішов на війну. Точніше, погнали його. 

Детальніше...А я можу матюкатись? Чи це не пасує державному чиновнику?

Дзвонить до мене журналістка із захід.нету: «Сьогодні авто Синютки побачили припаркованим в недозволеному місці. Прокоментуйте, будь ласка»

А що коментувати, якщо я не в курсі деталей.? Дзвоню до водія – через якийсь час бере слухавку: «Так і так. Був. Припаркував. Винен. Каюсь. І т д.» Я до нього : «Як ти міг, ай яй яй! Ось поважне видання міського голови зараз напише щось із заголовком «який-Синютка-поганий», а водій : «Так і водій Садового теж там припаркувався. Ми ще привітались. Стояв там хвилин двадцять, потім до нього хтось подзвонив – і той від’їхав геть».

Детальніше...Переступаючи поріг школи, я сподівалась, що в нас буде тихе спокійне шкільне життя. Та не так сталось, як гадалось. У перший же тиждень довелося зіткнутися з безладом у шкільній їдальні.

Детальніше...Давно хотіла написати про стереотипне мислення, бо вважаю його основною проблемою суспільства. Кожен з нас самовільно здався у полон стереотипам. Є загальнолюдські стереотипи, є стереотипи притаманні певним соціальним групам, є особисті стереотипи. Це рамки, яких ми не бачимо, але сліпо та добровільно існуємо в їхніх межах. 

Детальніше...У контексті обструкцій, які вчиняють в українських містах співаку Бабкіну, знову піднялася на поверхню тема етичності заробітків у Росії. Як на мене, тут і обговорювати особливо нічого. Їхати працювати в країну, яка вбиває твоїх краян, - справа гидка і погано пахне. Але навіть сморід має свої відтінки.

Детальніше...Чесно кажучи не переймаюсь дискусіями навколо дивного предмету ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА. Запитаєте, чому не переймаюсь? Немає приводу турбуватись.

Детальніше...У ніч з 18 на 19 лютого я був на Майдані. Я вже знав про загиблих. Все навколо смерділо димом, горіли барикади, а холод стояв собачий.

Репліка


Маркіян Мальський
Не нарадами єдиними

Не нарадами єдиними


Катерина Рибій
Коли море по коліно

Коли море по коліно


Українська Асоціація власників зброї
Про право на зброю. Посібник для тупих овець. Фото 18+

Про право на зброю. Посібник для тупих овець. Фото 18+

1z

vp

vp

Форпост на Facebook