Київ — місто з нашаруванням десятків архітектурних стилів різних часових періодів. Від Київської Русі до сьогодення: який вигляд має місто, які історичні та сучасні архітектурні об’єкти заслуговують уваги — з’ясуємо в цій статті.
Архітектурні стилі Києва
Архітектура Києва формувалася упродовж тисячоліть шляхом поступового нашарування різних архітектурних стилів: українського бароко, історичного стилю, неоготики, конструктивізму, радянського монументального неокласицизму та неомодернізму.
Українське бароко як архітектурний стиль розвинулося в результаті поєднання місцевих традицій і європейського бароко зі спрощенням форм та раціоналізацією простору. Цей стиль також називали «козацьким» або «мазепинським» бароко на честь гетьмана Івана Мазепи, відомого мецената свого часу. Визначальними представниками українського бароко є Успенський собор, церква Різдва Богородиці, Микільська лікарняна церква, Вежа Івана Кущника, Софійський собор, дзвіниця Пустинно-Микільського монастиря.
Західноєвропейський вплив на архітектуру Києва посилився після приїзду до столиці архітектора Йогана-Ґоттфріда Шеделя, він побудував Велику дзвіницю, інші споруди в лаврі та Софійському монастирі, добудував старий академічний корпус на Подолі. У 1752–1755 роках за проєктом Петра Нейолова будують Кловський палац у формах бароко, близьких до традицій архітектури першої половини XVIII століття. Але вже з кінця XVIII століття в київському містобудуванні починає панувати класицизм, що пов’язано з посиленням влади Російської Імперії. До важливих об’єктів у стилі класицизму можна зарахувати Контрактовий будинок за проєктом Вільяма Гесте, будівля Київського університету авторства Вікентія Беретті, а також будівлі Інституту шляхетних дівчат і астрономічної обсерваторії.
Із кінця XIX століття Київ охопила «будівельна лихоманка», під час якої монументальність споруд змінилася простотою активної індивідуальної садибної забудови. Активно зводили багатоповерхові квартирні будинки по периметру центральних кварталів Києва, забудовували старі вулиці та будували нові райони — академічні квартали в районі Липок. Крім житлових будинків, будували фабрики, заводи, громадські та торгові споруди, театри.
Історична архітектура Києва
Попри динамічну забудову столиці та переважно недбале ставлення до історичної архітектури, в Києві залишається чимало пам’яток архітектури, що створюють внутрішній дух і неповторний зовнішній вигляд міста.
Володимирський собор
Володимирський собор — складний архітектурний проєкт, що вперше був викладений на папері в 1852 році, але закінчений лише в 1859-му. На розпис інтер’єру та оздоблювальні роботи знадобилося ще 37 років. Собор був остаточно відкритий для публіки тільки в 1882 році, а в 1896-му подарований російському імператору Миколі II і його дружині. Володимирський собор увінчаний сімома куполами, найвищий із яких сягає 49 метрів. Інтер’єр багатий численними мозаїками, виконаними венеціанськими художниками. Фрески створені видатними російськими художниками: Котарбінським, Пимоненком, Врубелем, Костенком, Васнєцовим і Замирайлом під керівництвом професора А. Прахова. Картина «Пресвята Богородиця», написана В. Васнєцовим на вівтарній апсиді, по праву вважається світовим шедевром.
Києво-Печерська лавра
У деяких джерелах зазначається, що Києво-Печерська лавра була заснована в 1051 році, коли сюди прибув преподобний Антоній. Він разом із деякими зі своїх послідовників побудував цілий комплекс, що складається з печер і монастирів. Коли ченці переїхали до монастиря на території лаври, печери використовували для поховання. Сьогодні об’єкт внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Андріївська церква
Андріївська церква, що височіє над старим районом Подолу з вершини Андріївського пагорба, є одним із прекрасних витворів барокової архітектури в Києві. Вона була побудована між 1747 і 1754 роками групою іноземних і місцевих архітекторів на чолі з Іваном Мічуріним за проєктом Бартоломео Растреллі. Церква була задумана як приватний храм російської імператриці Єлизавети, тому в ній не було ані парафії, ані дзвонів. Через розташування на пагорбі церква зведена на двоповерховому стилобаті, що також слугує фундаментом для будівлі. Андріївський собор у формі хреста має один купол і п’ять декоративних шпилів.
Михайлівський Золотоверхий собор і монастир
Михайлівський Золотоверхий собор, одна з найбільш заворожливих архітектурних пам’яток міста, має багату та бурхливу історію. Його основу заклали в 1108 році сини великого князя Київського Ізяслава Ярославича. У 1113 році собор у візантійському стилі був відкритий під егідою Дмитрівського монастиря. Серія монгольських нападів в пізніші століття завдала собору величезної шкоди, тож до XV століття він потребував реконструкції. У 1495 році собор був перейменований на Михайлівський собор на честь архангела Михаїла, духовного покровителя Києва. Під час реставрацій XVIII століття собор розширили та переробили його зовнішній вигляд в стилі бароко. У 1934 році радянська влада знесла собор, а повністю його було відновлено в 1990 році на збереженому оригінальному фундаменті. Архітектура та внутрішнє оздоблення повторюють оригінал.
Національна філармонія
Історія Національної філармонії починається в 1863 році, коли було створене Київське відділення Імператорського російського музичного товариства. Будинок Купецького зібрання був зведений у 1881 році, коли місцеве артистичне товариство особливо прагнуло виділити місце для класичної музики. До 1919 року тут виступали такі знакові діячі музики, як Рахманінов, Собінов, Скрябін, Нежданова і Шаляпін. У 1919 році філармонія закрилася, а в 1927 році переїхала до Харкова. Більшу частину Другої світової війни будівля пустувала і знову почала функціонувати як філармонія тільки в 1944 році після визволення міста. У 1996 році після серйозних реставраційних робіт будівлі Національної філармонії знову відкрито для відвідувачів.
Жовтневий палац
Жовтневий палац — концертний зал і місце, де регулярно проводять культурні заходи. Палац був побудований на рубежі XX століття за проєктом Вікентія Беретті, і спершу в ньому розміщувався Інститут шляхетних дівчат (Школа шляхетних дівчат). Після революції 1917 року будівля перейшла до нового уряду і використовувалася як штаб НК (секретна служба СРСР). Під час Другої світової війни будівлі було завдано великої шкоди. Реставрація тривала сім років — із 1952-го по 1959 рік — і значною мірою зберегла первісну архітектуру. Після реставрації Жовтневий палац використовується як концертний зал.
Національний банк України
Будівля Національного банку України побудована за проєктом О. Коболєва, екстер’єр виконав Вербицький, а інтер’єри — відомий італійський архітектор Еліо Саля. Після завершення будівництва в 1905 році будівля могла похвалитися всіма сучасними зручностями, включно з центральним опаленням, вентиляцією й електрикою. Будівля виконана в стилі італійського Ренесансу, поєднує в собі елементи північно-італійської готики і ранньої епохи Відродження флорентійського типу.
Будинок із химерами
Будинок із химерами — мабуть, одна з найефектніших архітектурних пам’яток Києва. Архітектор Городецький сприйняв цей складний проєкт як єдину у своєму роді можливість створити щось нестандартне. У 1902 році він представив план, яким кинув виклик усім архітектурним традиціям, що на той час панували в Києві. Побудована з бетону будівля прикрашена численними настінними орнаментами й еклектикою, а також статуями як усередині, так і зовні. Дельфіни, жаби, слони, носороги та змії, зображені зовні, були створені Еліо Саля. Сьогодні Будинок із химерами рідко буває відкритий для публіки, але ним можна помилуватися з боку зовнішньої пішохідної зони.
Дім невтішної вдови
Будинок удови, яка плаче — це будівля в стилі модерн, побудована в 1907 році за проєктом Едуарда Брадтмана. Визнаний шедевром місцевої архітектури, будинок був замовлений Сергієм Аршавським, який проживав у ньому до революції 1917 року. У 1918 році будинок був націоналізований і перетворений на громадську установу. У 1939 році тут розміщувався штаб Київського військового округу. Після Другої світової війни будівля стала резиденцією українського радянського республіканського уряду. З 1992 року її по черзі використовували двоє президентів України як свою офіційну резиденцію. Зовні будинок зберіг первісний вигляд: із великими дверима, сірим гранітом, ліпними прикрасами, штучними кам’яними блоками та лабрадоритом. У верхній частині фасаду зображена скульптурна голова жінки, коли йде дощ, вода, що ллється по її щоках, створює ілюзію заплаканого обличчя. Звідси й походить назва будинку.
Прибутковий будинок
Прибутковий будинок був зведений у 1901 році в готичному стилі. Будівлю спроєктував інженер Микола Вишневський, її власником був барон Володимир Ікскюль фон Гільденбанд. Будинок серйозно постраждав під час Великої Вітчизняної війни, але згодом його відремонтували і трохи змінили планування, зберігши, втім, зовнішній вигляд практично без змін.
Сучасна архітектура Києва
Сучасний вигляд Києва формують житлові (понад 80 %) і громадські будівлі:
- адміністративні;
- ділові;
- церковні;
- культурно-просвітницькі;
- спортивні;
- торгово-розважальні.
Житлові будинки становлять фон забудови, а інші споруди виступають акцентами. Щоразу частіше з’являються будівлі в стилі постмодерн і хай-тек як відображення глобалізації світової архітектури. У нових будівлях використовують сучасні конструктивні та художньо-пластичні можливості і матеріали. Серед видатних об’єктів сучасної архітектури — будівля Південного вокзалу, реконструйований НСК «Олімпійський». Інші сучасні споруди, які заслуговують на увагу, — будівля посольства Нідерландів на Контрактовій площі (нідерландське архітектурне бюро «Atelier PRO») і посольства Німеччини на вулиці Богдана Хмельницького (німецьке архітектурне бюро «Мартіні і Гроссманн»). Однією з найбільш суперечливих споруд стала будівля театру на Подолі, зведена за проєктом архітектора Олега Дроздова в 2016 році. Критики назвали нову будівлю «коробкою», «крематорієм» і «реактором». Однак дехто вважає будівлю достойним прикладом сучасної архітектури в Києві, однією з небагатьох будівель, схожих на європейські зразки. Сьогодні в Києві дедалі частіше будують хмарочоси, що належать як до комерційної, так і до житлової нерухомості.
Який стиль житлових комплексів від РІЕЛ
Корпорація Нерухомості РІЕЛ не обмежується певними архітектурними стилями. Ми постійно експериментуємо зі стилями та рішеннями, беремо краще від світової і європейської архітектури, створюючи житлові комплекси, унікальні для України. Ось кілька прикладів:
Nordica Residence — житловий комплекс у витонченому скандинавському стилі, що втілює північний раціоналізм, увагу до деталей і комфорту.
Оk'Land — масштабний житловий комплекс, у якому поєднуються простота й елегантність форм із сучасними рішеннями та ефективним управлінням простором.
«Берег Дніпра» — сучасний ЖК просто на березі Дніпра, що привертає увагу небесно-блакитним кольором фасаду з яскравими червоними акцентами і широкими панорамними вікнами.
Forward — комплекс, що поєднує кращі риси мінімалізму та конструктивізму, створений для проактивних городян, які живуть у динамічному ритмі Києва.
«Львівська Площа» — це 15-поверховий елітний будинок із переважанням скла і світла у витриманому класичному стилі, характерному для сучасної європейської архітектури.
«Львівський Квартал» — житловий комплекс, створений під враженням від затишних вуличок Львова та його малоповерхових історичних кварталів, де завжди пахне смачною кавою, панують тиша і спокій.
ELYSEUM — будинок бізнес-класу на стилобаті, з брутальними формами в класичному чорно-білому колірному поєднанні та сміливими практичними рішеннями екстер’єру.
GREAT — комплекс із 13 будинків з екстер’єром, що відображає бурхливі хвилі Дніпра, підкресленими акцентами та кутастою формою вигинів.
Проєкти Корпорації Нерухомості РІЕЛ — це сміливі та сучасні рішення для комфортного і безпечного життя в кращих районах Києва. Дізнайтеся більше про наші житлові комплекси — зателефонуйте нам або залиште заявку на зворотний дзвінок на сайті. Ми самі вам зателефонуємо і допоможемо підібрати найкращий варіант.
