Травень 1979 року назавжди ввійшов у історію України місяцем скорботи, туги за Володею Івасюком, який так рано попрощався з білим світом, і місяцем нашого національного сорому — композитора вже після смерті почали шельмувати, називати п’яницею і навіть божевільним.
- Форпост
- Культура
Не кожен мешканець Львівщини знає, що у Мостиському районі до сьогодні збереглися бизько двох десятків давніх храмів та костелів, більшість із яких дерев'яні. У 17-20 століттях вони прежили війни, окупаційні режими та занепад, але стали перлинами історії Мостищини лише завдяки небайдужим мешканцям краю, що опікувались культурною спадщиною навіть у найтемніші часи.
- Володимир Молодій
- Культура
На початку лютого міністр культури Володимир Бородянський написав на своїй фейсбуковій сторінці, що вартувало б, аби не менше як 20% театрального репертуару базувалося на сучасних українських і світових творах.
- Львівська Національна Опера
- Культура
229 вистав, понад 168 тисяч глядачів та майже 60 млн. грн. заробітку. Львівський національна опера підбила підсумки за 2019 рік. Попри такий успіх, дирекція театру амбітно обіцяє продовжувати курс на мистецький прорив і далі дивувати своїх шанувальників нешаблонними підходами, дарувати фонтан емоцій і нові прем’єри.
- Наталя Балущак, фото Андрій Балущак
- Культура
Над пошуком найкращих рішень для порятунку сакральної пам’ятки XVII століття працюють українські та американці фахівці.
- Наталя Балущак
- Культура
Викладач педагогічного коледжу на Львівщині організував унікальну виставку робіт студентів, присвячених творчості Шевченка. Її успішно експонують як в Україні, так і за її межами
- Олег Радик
- Культура
Ми неодноразово писали про книжково-соціальний проект «Добрі мамині казки» львівської письменниці та журналістки Лесі Кічури. Попри календарне літо саме зараз авторка на фінішній прямій – скоро до друку йтиме її 3-тя казкова збірка з розмальовками. Якою буде ця книга вирішили запитати безпосередньо в казкарки.
– Якими є останні тижні перед здачею книги до друку?
– Це дуже насичений період праці. Якщо ти займаєшся усім сама, то розумієш, що звинуватити в кінцевому варіанті не буде кого. Будь-яке недопрацювання лягає на твої ж плечі. Тому працюєш максимально вимогливо і все робиш щонайкраще! Художниця домальовує ілюстрації до останніх 2-х казок, редактор здійснює повторне вичитування тексту. Нарешті ми вже маємо обкладинку і допрацьовуємо розмір, колір та розташування шрифтів. Сама концепція цієї книги вийшла саме такою, як я собі мріяла. Моя партнерка – ілюстраторка з Києва, Катерина Іванова – просто бездоганна людина в розумінні моїх творчих побажань. Будь-який задум вона відразу схоплює і часто додає своє бачення, яке творить таку гарну ілюстрацію, що я сама можу подовгенько на неї задивлятися.
– Читачів завжди цікавить – а що всередині? Якими є казки та їхні герої?
– Герої дуже різні! Є кілька сюжетів еко-казок. «Як море собі друзів шукало» – історія про щасливе співжиття морських глибин та їхніх мешканців – риб та ссавців. «Про соловейка, який хотів стати колібрі» – казка про маленьку пташку, яка подумала, що вона не така уже й важлива, аж поки не зрозуміла, як багато людей очікують на її пісню. Часто дітям також видається, що їхні вміння (співати, малювати, грати на музичних інструментах) неважливі, проте завжди треба переконати дитину, що кожне вміння – це талант з неба і його не можна просто загубити, а обов’язково слід розвивати. Вчора отримала малюнки до історії «Єнот-детектив» – така собі весела казка, яка навчає дітей не брати чужих речей. Є багато історій про шлях до мрії, про подолання перешкод, про вміння берегти пам'ять своїх предків у вишиваному одязі, про традиції та дружбу… Переконана, що кожен маленький читач знайде у цій збірці свого улюбленого персонажа.
– Ви часто відвідуєте фестивалі та літературні толоки, що це дає вам та проекту?
– Спілкування зі своїми читачами. Його ніщо не здатне замінити! На Спаса ми відвідали I книжкову толоку в Червонограді. Це справді було казкове свято! Дорослі й малеча підходили, знайомитися, розповідали враження від моїх історії, характеризували героїв. Часто батьки розказують, які казки з перших книг діти вподобали собі найбільше. І звісно усі, хто не мав 2-ї збірки із серії «Добрих маминих казок» – «Магію Різдва» – той завжди має нагоду отримати її від автора із автографом та особистим побажанням. Наступні вихідні у нас також розписані. Тож 24 будемо читати казки на казковій галявині в Шевченківському гаю, а 25 – будемо гостями фестивалю «За двором» (с. Задвір’я, Буського району).
– У чому полягає соціальна складова вашого проекту?
– Упродовж існування – від весни 2017 – ми подарували близько 3000 примірників книг загалом по Україні. Дуже часто це віддалені бібліотеки та школи, куди ми із читаннями-забавками не маємо змоги дістатися. Часто це діти із багатодітних сімей, якщо в школі нам кажуть, що в їхньому класі є така родина, залюбки книги підписуємо та даруємо. Це й дитячі центри та шкільні бібліотеки, бо часто на уроках позакласного читання діти обирають собі щось із наших текстів, тож я дуже радію, коли малеча цілим класом опрацьовує сюжет якоїсь моєї історії.
– Книга буде у тому ж ключі, чи відмінна від попередніх?
– Вона буде й схожою й дещо іншою (усміхається). Насамперед буде товстішою, бо кількість сторінок більша. Матиме на порядок більше малюнків. І це такі прекрасні роботи Каті Іванової, що взявши книгу до рук, сподіваюся, діти не захочуть покласти її назад, а лише повертатися з нею додому! До того ж на сторінках «мандрівних казок» буде ще більше розмальовок, а це дуже важливо для дітей. Адже не кожна дитина має любов до читання, проте малювати люблять всі, відтак після розмальовування героїв дітей цікавить, а які ж події сталися в цій казці? Тому в такий спосіб ми зацікавлюємо дітей. До речі на книжковій толоці в Червонограді одна дівчинка, споглядаючи відео мультика за казкою на екрані вигукнула: «А як то ви книжку запхали в телевізор?» Бо ж бачила, що герої в книзі такі самі, аж тут виявляється, що вони ще у мультику, ще й говорять, ще й різними голосами. Тому показуємо, як казки оживають, стають цікавими та захопливими.
– Знаємо, що ви любите дивувати читачів масштабними задумками на презентації власних книги. Цього разу також щось таке плануєте?
– Неодмінно! Але наразі триматиму це в таємниці (усміхається). Зізнаюся лишень, що буде смачно, весело, солодко та музично. Тому слідкуйте за повідомленнями у соціальних мережах на моїй сторінці. Дату презентації буду повідомляти й надсилатиму усім запрошення. Треба знати бодай приблизно кількість охочих відвідати день народження нашої 3-ї книги, бо солодощів та подарунків мусить вистачити на всіх!
- Анастасія Гончаренко
- Культура
Важко уявити українську хату без ікони. Вона передавалася як сімейна реліквія та завжди займала найпочесніше місце в оселі. Давня традиція не змінилася до сьогодні. Святий образ вважається як добрим подарунком на будь-яку подію, так і необхідністю домашнього інтер`єру. Натомість у наш час до іконопису не завжди ставляться з особливою пошаною. Художники та працівники поліграфічної сфери використовують стародавнє мистецтво з комерційною метою, «штампуючи» та видаючи за коштовні речі прототипи справжніх творів мистецтва. Як насправді мають виготовлятися ікони, яка їхня цінність та як не помилитися у виборі традиційного домашнього оберегу, розповів іконописець Андрій Майовець.
- Анастасія Гончаренко
- Культура
Найстаріший музичний інструмент йде у ногу з цивілізацією.
- Василь Дитинник
- Культура
Який досвід для Творця приніс з земного життя Борис Возницький? Чи потішаються ієрархи небесні від його втілення на цій голубій планеті? Про це ми можемо розпитати у душі Бориса Григоровича.
