Повільно, але поступово українці все більше цікавляться власною історією. Триває процес декомунізації та деколонізації, прибираються назви вулиць на честь окупантів та їх колаборантів, але ще немає серйозного обговорення ролі зрадників, яких не надто любила радянська пропаганда. Чомусь їх загал почав вважати мало не “героями” (переважно через те, що їх знищила чи не любила радянська влада), але потрібно розібратися об’єктивно й з ними.
Не так давно мільярдер Пінчук створив групу з переписування історії України під гучною вивіскою, яка анонсує написання повної та остаточної правди про наше минуле. Ввійшли туди, звичайно, також і одіозні історики, особливо спеціаліст з совіцької історії класової боротьби Ярослав Грицак, що дивляться на українські події не завжди з нашого боку. Чомусь не експонується той факт, що Марксове поняття класової боротьби в суспільствах є злочинним і приводило до геноциду цілих верств. І як не огидно, Марксові - авторові тих нелюдських ідей стоять десятиметрові монументи, передовсім в ніби вільній і демократичній Німеччині.
У Львові бренд військово-тактичного одягу і спорядження шукає швачку та операторів швейних автоматів
«М-ТАС» — український бренд військово-тактичного одягу і спорядження оголошує вакансію швачки та операторів швейних автоматів для швейного виробництва у м. Львів.
У ніч з 8 на 9 травня 23 роки тому у Львові жорстоко вбивали українського композитора Ігоря Білозіра
На очах у десятків людей в центрі Львова, за п’ятсот кроків до рідної домівки. У місці, яке він так любив — воно ж і стало місцем його хресної дороги... «Фактично сталося ритуальне вбивство наперед визначеної жертви, і цей злочин має всі ознаки саме такого вбивства…»