Львівщина висловлює щиру вдячність за співпрацю та підтримку всім країнам учасницям об’єднання Тримор’я, які солідарні з нами.
Ми спільними зусиллями боремося за мир та територіальну цілісність нашої держави України та протистоїмо військовій агресії з боку Російської Федерації, яка становить загрозу не лише Україні та Європі, а й цілому світу.
Держави-учасниці першого саміту вирішили, що учасниками ініціативи Тримор’я зможуть бути тільки члени Європейського Союзу.
Однак Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі перед парламентом Люксембургу висловив сподівання на підтримку надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
«Україна де-факто вже стала частиною Європейського Союзу. Ми вже співпрацюємо як на двосторонньому рівні, так і на рівні ЄС у масштабі, який відповідає повноправному членству. Що може довести це краще, ніж те, що ми захищаємо одне одного?», - сказав Зеленський.
ЄС погодилися на червневій зустрічі розглянути заявки України, Грузії та Молдови на членство у блоці.
Однак серед країн ЄС немає одностайності щодо надання Україні кандидатського статусу.
Ми розуміємо, що ініціатива Тримор’я не скерована на воєнну взаємодію країн Центрально- і Східноєвропейського регіону однак, участь України в цьому об’єднанні може принести дотичні вигоди з точки зору безпеки.
Станом на сьогодні Львівщина задіяна у таких формах транскордонної співпраці:
• ЄВРОРЕГІОНИ (Карпатський Єврорегіон; Єврорегіон Розточчя; Єврорегіон Буг)
• Торгівля (Польща – найбільший торгівельний партнер Львівської області, яка
займає не менше четвертої частини експорту товарів зі Львівщини, а також
понад 18% імпорту)
• Кластери
• Трудова міграція
• Угрупування територіального співробітництва (співпраця на регіональному та
територіальному рівнях, наприклад, європейське угрупування територіального співробітництва «Надбужжя» в межах басейну річки Західний Буг» 29.11.2021)
• Фінансові операції
Львівщина вже впродовж двох програмних періодів є найактивнішим учасником українських регіонів Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна», яка функціонує в рамках Європейського Інструменту Сусідства, метою якої є підтримка процесів прикордонного розвитку.
Карпати досі є одним із найменш розвинених макрорегіонів у Європі. Регіони, розташовані в межах другого за величиною гірського масиву на Старому континенті, посідають останні 20 позицій у рейтингу розвитку NUTS, який
підтримує EUROSTAT. На сьогоднішній день бракує макрорегіональної стратегії для Карпат, а також не існує жодної операційної програми ЄС, яка б підтримувала цю сферу. Існуючі соціальні, економічні та політичні зв'язки слабкі.
Міжнародна співпраця в основному базується на коштах європейських програм, що робить її фрагментарною та випадковою. Відсутня система співпраці у галузі розвитку. Внутрішні зв'язки та рівень інтернаціоналізації економіки Карпат низькі. Карпати недостатньо розвинуті з точки зору комунікації. Культура співпраці та соціальної довіри є низькою. Місія Карпатського єврорегіону – «Розвиток Карпатського регіону, покращення якості та рівня життя жителів Карпат у межах спільного Карпатського соціально- економічного простору». Інтеграція, комерціалізація та інтернаціоналізація карпатського потенціалу є парадигмами політики розвитку. Пріоритетами Макрорегіональної Стратегії для Карпатського регіону буде інституційне будівництво, а також туризм та креативні галузі, тоді як горизонтальна політика - інновації, дослідження та освіта. Передбачається, що між Карпатами буде дуже міцний зв'язок на європейському рівні (AЄПР, Ініціатива трьох морів) та глобальному (Ініціатива "Один пояс, один шлях").
Для Карпат необхідні потужні та рішучі заходи в підтримку розвитку. Вони здійснюються спільно із зарубіжними партнерами найстарішою в Карпатах структурою співробітництва - Асоціацією "Карпатський єврорегіон", яка чинна з 1993 року. Асоціація "Карпатського єврорегіону" зі сторони Польщі розпочала розробку Стратегії на 2020-2030 роки, метою якої є використання природного, культурного та людського потенціалу Карпат для соціально-економічного розвитку. Однак цього неможливо досягти без професійної організаційної структури, компетентного персоналу та ефективної мережі співпраці. Створення глобального Карпатського бренду - економічної системи з глобальними зв'язками також є ключовою дією. Система, яку нам потрібно розробити та запустити, повинна бути міжгалузевою та міжнародною. Досвід останніх 27 років показує, що залучення органів місцевого самоврядування та громадської сфери недостатньо. Слід створити відкриті рішення, які більше орієнтовані на розкриття потенціалу людей та громад у сферах творчості, інновацій та підприємництва. Варто наголосити, що утворення єврорегіонів є засобом активізації транскордонної співпраці в різних галузях. Тому тут важливо наголосити, що Єврорегіони, як нові ініціативи, мають великі шанси стати потужним інструментом пошуку та залучення додаткових джерел фінансування для реалізації спільних проєктів.
Сьогодні нам потрібно спільно докласти максимум зусиль для того, щоб транскордонні асоціації «Карпатський Єврорегіон» «Єврорегіон Розточчя», була включена до стратегічних документів програми Європейського Союзу з
підтримки прикордонних територій своїх та суміжних країн та міжрегіонального співробітництва INTERREG. Також необхідно актуалізувати Асоціацію «Єврорегіон Буг». Це полегшить процес участі територій у проєктах Асоціації.
На Львівщині бізнес активно кооперується у кластери. Найбільш потужний y регіоні є ІТ-кластер, що об’єднує 511 компаній, 31 тисячу ІТ спеціалістів, які створюють майже 3 додаткових робочих місця в суміжних галузях.
Крім того, у нас розвинута кластерна співпраця з Польщею, підтвердження чого є 5 утворених у останні десятиріччя транскордонних кластерів.
В умовах військових дій з боку РФ Львівська область крім того, що залишається хабом консолідації міжнародної гуманітарної допомоги, набуває стратегічного значення як логістично-транспортний вузол, який забезпечує як
транспортування товарів з Європейського Союзу в Україну так і експорт з України на Захід.
Враховуючи блокування морських портів та закриття неба для цивільної авіації саме забезпечення транзиту експортних вантажів через Львівську область стає критично необхідним для безперебійної роботи економіки не лише України а й всього цивілізованого світу в умовах війни. Львівська область є однією із шести областей України, що межують з Європейським Союзом та однією з трьох областей України, що має спільний кордон з Республікою Польща. Загальна протяжність Державного кордону України з Республікою Польща становить близько 537 км, з яких понад 278 км проходить територією Львівщини.
Ми добре розуміємо свої як сильні так і слабкі сторони і, що ми можемо запропонувати в напрямку співпраці.
Станом на сьогодні, на території Львівської області функціонують 6 пунктів пропуску для автомобільного сполучення:
«Рава-Руська – Гребенне», «Шегині – Медика», «Краковець – Корчова» - перебувають на етапі реконструкції за кошти польського кредиту, та три пункти пропуску, що функціонують на території Республіка Польща: «Смільниця –Кросценко», «Грушів – Будомєж», «Угринів – Долгобичув».
Львівська область має одну з найбільш розвинутих в Україні транспортних мереж і є головним транзитним коридором між країнами Європейського Союзу. Територією області проходять міжнародні транспортні коридори:
Автомобільні
Коридор № 3 Брюссель – Ахен – Кельн – Дрезден – Вроцлав – Катовіце – Краків –
Львів – Київ
Коридор № 5 Венеція – Трієст/Копер – Любляна – Марибор – Будапешт –
Ужгород – Львів – Київ.
Водночас можливості залізничного транспорту у повній мірі не використовується. Головною артерією перевезення вантажів залізницею з шириною колії 1520 мм є маршрут Перемишль – Гурко – Медика – Мостиська-2, незначні обсяги вантажів проходять через лінію Рава-Руська – Верхрата. Водночас три залізничних переходи в Україну на території Львівської області з колією європейського стандарту 1435 мм не використовується взагалі. Це зокрема маршрути: Гребенне – Рава-Руська; Перемишль – Нижанковичі – Хирів та Хирів – Смільниця – Устрики Долішні – Загуж.
У разі відновлення:
колія Гребенне – Рава-Руська може стати найшвидшим залізничним сполученням з Львівщини до Варшави;
маршрут Перемишль – Нижанковичі – Хирів продублює лінію Перемишль –Гурко – Медика – Мостиська-2 та посилить надійність транспортування вантажів у цьому напрямку;
лінія Хирів – Смільниця – Устрики Долішні – Загуж дасть змогу транспортувати вантажі як до Польщі так і далі через Словаччину до Угорщини як альтернатива маршрутам через Чоп.
Закинута на сьогодні вантажна станція Хирів – Посада має шанс стати додатковим до Мостиська-2 перевантажувальним хабом на залізничний та автомобільний транспорт.
Бескидський тунель – є двоколійним та має один кут нахилу профіля колії, що дозволяє заощаджувати енергоресурси та відповідає найвищим європейським характеристикам. Новий тунель може пропускати до 100 пар поїздів на добу зі швидкістю 60-70 км/год, що дає змогу в декілька разів збільшити масштаби перевезень залізницею через Карпати та відкрити нові можливості виходу товарів на європейські ринки в напрямку Італії, Словенії, Угорщини та Словаччини.
Саме тому нам дуже важливо бути учасником програми INTERREG як платформи для співпраці між регіонами трьох морів для додаткових можливостей досягнення спільних стратегічних цілей, зокрема: економічне зростання,
енергетична безпека, створення позитивного інвестиційного клімату, тощо.
Пріоритетами роботи регіональної влади в умовах воєнного стану є:
1) Забезпечення стабільного економічного розвитку;
2) Підтримка обороноздатності держави
3) Підтримка внутрішньо переміщених осіб та релокованих підприємств
4) Модернізація та інноваційний розвиток економіки
Львівщина за період війни прийняла загалом до півмільйона переселенців. Деякі з них уже повернулися до своїх домівок. Однак понад 230 тисяч осіб є зареєстрованими офіційно як такі що досі проживають на території області.
Майже кожен 5-й з них втратив власне житло. Тому ЛОДА сьогодні активно працює разом з громадами області та донорами над забезпеченням ВПО житлом. В напрямку підтримки внутрішньо переміщених осіб є 3 напрямки роботи:
1) Реновація та перепрофілювання соціальної інфраструктури під потреби ВПО
2) Викуп збудованого житла
3) Нове будівництво житла за сучасними технологіям.
В напрямку модернізації економіки важливими є проекти з:
1) Модернізації залізниці під євростандарт для повноцінно інтеграції регіону в
європейський економічний простір, а також з метою протистояння
нав’язаній росією торговельно-військовій блокаді на Чорному морі.
2) Будівництво Сухого порту
3) Реалізація проекту з розбудови інфраструктури міжнародних транспортних
коридорів Go Highway від Балтійського до Чорного моря
4) Покращення та розширення можливостей інфраструктури
міжнародних пунктів пропуску (Відкриття нових МПП у аселених
пунктах Белз, Боберка, Лопушанка тощо)
5) Забезпечення не менше 50 тисяч ВПО житлом та інтеграція їх у
соціально-економічне життя регіону
В напрямку модернізації залізничної інфратсруктури є важливим проєкт «Модернізація під євростандарт євроколії
«Львів (Скнилів)-Мостиська 1» вартістю понад 33 млн дол США. Проект модернізації залізничного сполучення протяжністю близько 70 км дозволить збільшити обсягів вантажоперевезень та пасажиропотік до 480 тис. пасажирів.
ПРОЄКТ «МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІД ЄВРОСТАНДАРТ ЗАЛІЗНИЧНОЇ КОЛІЇ ДЕРЖКОРДОН-СТАРЖАВА-ХИРІВ- НИЖАНКОВИЧІ-ДЕРЖКОРДОН» вартістю 22 млн доларів США передбачає:
▪ ремонт залізничної колії протяжністю 38,8 км
▪ 3 відремонтовані вокзали (Хирів, Старжава, Нижанковичі)
▪ ремонт штучних споруд та мостів
ПРОЄКТ «МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІД ЄВРОСТАНДАРТ ЄВРОКОЛІЇ РАВА-РУСЬКА - ДЕРЖКОРДОН (ГРЕБЕННЕ)» вартістю 4 млн дол США передбачає капітальний ремонт залізничної колії шириною 1435 мм та штучних споруд на дільниці Рава-Руська - держкордон (Гребенне), станції Рава-Руська. Ми зі своєї сторони вже розпочали виготовлення проектної документації.
ПРОЄКТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО КОРИДОРУ ҐДАНСЬК – ОДЕСА передбачає реалізацію таких проєктів на суму 677 млн дол США:
Будівництво північної об’їзної дороги м.Львова
Будівництво концесійної дороги Львів-Краковець
Цей проект налагодить вкрай необхідну логістику України з країнами євроатлантичного договору та ЄС, використовуючи порт Гданськ транзитом через Варшаву, Люблін, Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю з виходом до Одеси та Миколаєва, який сьогодні знаходиться практично на лінії фронту.
