Від 2013 року в Україні стрімко розростаються безліч громадських рухів і виникають нові, проте те, що відбулось 4 лютого в центрі Києва, розбурхало країну. Понад півтисячі людей у балаклавах — «національних дружинників» — провели масштабну акцію, яка засвідчує серйозність новоспеченої структури, та повідомили, що будуть «захищати українців». Чого чекати від ГО «Національні дружини», намагалась з’ясувати «Ратуша».
Марш на вірність та обурення
Нещодавно у центрі столиці 600 чоловіків в однакових камуфляжах із логотипами «Національної дружини» в балаклавах склали «присягу на вірність українському народу». Невже народові України не достатньо озброєних людей у ЗСУ, Національній поліції, Нацгвардії, регіональних муніципальних дружин? У соцмережах — шквал запитань, людей найбільше турбує причина створення «Національної дружини», а ще — які її функції та доцільність.
Кому дружинники підпорядковуються? Адже МВС не квапиться брати відповідальність за дії «Національної дружини», ба більше, наразі можна лише спостерігати за сутичками між ними. Що це за парамілітарне формування, яке має стати частиною чогось великого? Чи це політичний маневр міністра МВС, така собі «маленька армія», адже свого часу міністр доклався до формування «Азову», при якому і виник «Нацкорпус «Азов» і «Національні дружини». А, можливо, й справді, за цим стоять молоді альтруїсти з добрими фінансовими можливостями, які в змозі закупити спецформу, наймати автобуси для поїздок, друкувати ознайомчі буклети та без жодної оплати патрулювати рідні міста?
«Національні дружини» — хто це?
Громадська організація, мета якої — «забезпечення порядку на вулицях українських міст». Особовий склад організації — «колишні учасники бойових дій, патріотична молодь та небайдужі громадяни, що поділяють наше прагнення поліпшити безпекову ситуацію в державі», йдеться на сайті організації. «Національні дружини» створені ще влітку 2017 року і нині вони діють у 13 областях України. Також на сайті ГО можна одразу й вступити у лави активістів, заповнивши анкету зі семи пунктів. Окрім стандартної інформації про себе, потрібно уточнити, чи маєте зброю та чи є учасником АТО.
Командиром «дружини» називає себе Ігор Михайленко — колишній командир полку «Азов». За інформацією українських ЗМІ, «Національні дружини» є спадкоємцями «азовського кола», пов’язаного з частиною Національної гвардії «Азов» та його ветеранами. У 2017 році колишні бійці полку створили політичну партію «Національний корпус» на чолі з народним депутатом Андрієм Білецьким. Що ж до Михайленка, то за інсайдерською інформацією він фігурує в кримінальному провадженні щодо збройного пограбування інкасаторів «Ощадбанку» в Запорізькій області 15 липня 2016 року.
Позиція влади
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зробив заяву щодо маршу «Національної дружини». Він зазначив, що в Україні можуть існувати різні громадські організації, але в жодному разі вони не повинні переступати рамки закону. «Ще раз повторюсь, у державі Україна є лише одна монополія на застосування сили — державна: Національна гвардія, Національна поліція, ЗСУ. Всі інші парамілітарні утворення, які намагаються себе позиціонувати на вулицях міст, не є законні. Суспільні рухи можуть бути якими завгодно, але тільки не виходити за межі закону», — сказав Арсен Аваков, чим здивував тих, хто був свято переконаний, що ця структура — і є творіння Авакова. Але, можливо, це лише гра? Міністр внутрішніх справ також наголосив, що на вулицях українських міст не повинно бути ніяких мілітарних рухів. «Я, як міністр, не дозволю, щоб були паралельні структури, які намагаються на вулицях поводитися як альтернативні мілітарні формування», — наголосив Арсен Аваков, інформує департамент комунікації МВС України.
По суті від місцевих
Про нюанси та функції ГО «Національні дружини» «Ратуші» розповів керівник Львівського осередку організації Андрій Бондар. За його словами, «Національна дружина» сформована у січні минулого року, а у Львові активістів, які працюють щодня, близько 40 осіб. Прихильників близько ста — ті, хто через роботу чи з інших причин не може приділяти велику кількість часу. «Львівська «Національна дружина» склала присягу 4 лютого у Києві та була відзначена стягом, як один із осередків, які зробили велику роботу для України», — зазначив пан Бондар. Наразі з «вагомих досягнень «Нацдружини» можна пригадати хіба що не дуже вмотивований штурм сесії Львівської облради в травні 2017 року, коли в залі вибили двері, хол закидали різнокольоровими фарами, а в обличчя голові облради Олександру Ганущину штурмовики хлюпали воду. Львівська поліція тоді повелася підозріло толерантно, що знову здійняло хвилю розмов про «поліцейський дах» цієї структури в Києві. 31 січня 2018 року, за клопотанням Львівської місцевої прокуратури № 1, Галицький районний суд м. Львова обрав запобіжний захід у формі домашнього арешту 19-річному члену «Національної дружини» Миколі Зінкевичу («Макару») , якого за цими епізодами підозрюють у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України (хуліганство).
А гроші?
Керівник Львівського осередку Нацдружини підкреслив, що фінансування справді нема. «Навіть форму активісти купили власним коштом. Це люди, які віддані справі, й вони розуміють у цьому потребу, — каже Андрій Бондар. — Немає конкретних вказівок, хто що має носити. Залежить від діяльності. Але все ж це — штани, футболка та куртка з написом». На запитання, скільки коштує одяг, він пояснив, що «Національна дружина» веде співпрацю з українською компанією тактичного одягу, і та продала товари за собівартістю, тому ціни доступні для всіх. Однак ціни співрозмовник так і не назвав.
Балаклави — правильно й потрібно?!
«Простояти на вулиці кілька годин узимку реально холодно. Є й інша складова: коли люди виконують небезпечну роботу, то в такі моменти їхні обличчя запам’ятовуються, і той, кому не надто вигідна наша діяльність, зможе вичислити хлопців. Скажімо, нещодавня ситуація в Запоріжжі: наші активісти вистежили одне з місць продажу наркотиків, і чи за збігом обставин, чи ні, але на одного із них увечері в під’їзді будинку напали з ножем. Він працював із відкритим обличчям, не боячись нічого. Тому балаклави потрібні навіть для самозахисту від вуличних нападів чи подальших «розборок», — аргументує Андрій Бондар. — Щодо форми, то такої, як ми маємо, стороння людина дістати не зможе. Особливості наших шевронів теж свідчать про належність до конкретної організації чи групи. На акціях я відповідаю за своїх людей, знаю, хто є хто, з балаклавою чи без неї».
Хіба недостатньо Нацполіції?!
На думку керівника львівської «Національної дружини», будь-які органи — чи поліція, чи муніципальна варта — мають конкретну зацікавленість в оплаті, адже це їхня робота. «Учасниками «Національної дружини» керують ідеї і бажання «чистого» міста. Коли ми проводили акції з ліквідації гральних автоматів, щодо заборони продажу алкогольних напоїв, то ми й поліцію змушували робити те, що вони й так повинні робити. Якби вони добре виконували свою роботу, то, можливо, наша діяльність була б іншою. Вважаю, що наша група вкрай потрібна в кожному регіоні країни», — зазначив Андрій Бондар.
Зброя та покарання
Як розповів Андрій Бондар, конкретної вимоги, аби учасник «Національної дружини» був озброєний, немає. «Застосовуємо її дуже обережно, в будь-якому разі потрібно стежити за законністю її використання. Окрім охоронців громадського порядку чи патрулів, у нас працюють вишколи, тобто хлопці, які більш досвідчені, які повернулись із війни, мають набагато кращі досягнення і вміння користуватися зброєю. Для всіх охочих є вишкіл, тренування, навчання, саме для того на сайті запитуємо про наявність зброї».
«Люди, які будуть патрулювати місто, не носитимуть зброї, — переконує очільник львівської Нацдружини. — Щодо покарання за неправомірні дії активістів, то це добровільна організація, люди сюди приходять за бажанням, і каральних речей бути не може. Однак для субординації та розуміння потрібних речей, або навіть у тому сенсі, що ми позиціонуємо себе як здорова нація, то куріння чи вживання алкоголю для нас неприпустиме, тому в разі дрібних порушень є фізичні навантаження. Вони досить чітко змушують хлопців пам’ятати, що такого робити не можна. Проте прецедентів для цього небагато. Водночас чимало людей нас впізнають і щиро дякують за зроблене», — підкреслив Андрій Бондар.
Христина СЛЮСАРЧУК
Коментар
Тарас КОСТАНЧУК, керівник ГО учасників АТО «Справедливість», командир штурмової роти батальйону «Донбас» у 2014 році:
— Потрібно зважати, хто ці люди і хто за ними стоїть. Наскільки розумію, там здебільшого молода «публіка», яка робить те, що їй скажуть. Тому для українського сьогодення ця організація — під великим знаком запитання. Вони мають бути абсолютно відкриті, список цих «дружин» має бути доступний для всіх — де живуть їхні представники та хто ці люди. Така інформація не суперечитиме персональній безпеці «дружинників». Вони не представники Служби безпеки чи якоїсь таємної організації. Люди, які кажуть, що виходять на вулицю захищати порядок, не можуть ховати свої обличчя. На жаль, сьогодні у суспільстві, яке не дуже усвідомлює свою значущість, а люди не хочуть виходити і стежити за порядком, такі формування створюються кимось та «під щось». Цілком імовірно, що «Національні дружини» сформував під наступні вибори «Національний корпус», зокрема його керівник Андрій Білецький. А далі можемо лише гадати, чи це має стосунок до міністра внутрішніх справ. Це майже риторичне питання, адже, думаю, що там є прямий стосунок.
