У Трускавці, неподалік від мінеральних бюветів, розташувалася пам’ятка архітектури місцевого значення. Мова про збудовану у 1920 році віллу «Вавель», у якій донедавна базувалася санепідемстанція. Нині — будівля знаходиться на межі приватизації за 42 тисячі доларів фірмою, яку можна підозрювати у зв’язках з владою часів Януковича.
Віллу в оренду
2013 рік. Приміщення триповерхової будівлі за адресою пров. Тихий, 1 у Трускавці передають в оренду. Так, пам’ятка архітектури, загальною площею 660,5 кв.м., на два роки і 11 місяців (з 25.10.2013 по 25.09.2016) переходить у тимчасове розпорядження приватного підприємства «Гарантбуд-2012». Основна діяльність останнього, згідно з даними аналітичної платформи YouControl, будівництво житлових і нежитлових приміщень. При цьому, згідно з договором оренди, приватне підприємство мало організувати там оздоровчий заклад для дітей та молоді.
«Гарантбуд-2012» зобов’язалося сплачувати 5% від експертної оцінки вартості орендованого майна на рік. До цього, 30 вересня, ФОП Алікберова Е. Н. оцінила приміщення у 1 млн 192 тисячі гривень (близько 42 тисяч доларів). Відтак, «Гарантбуд-2012» мав перераховувати у бюджет близько 5 тисяч гривень на місяць.
Крім того, укладений договір передбачав, що орендар буде «своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів».
Рішення про передачу майна в оренду підписано тодішньою начальницею управління комунальної власності Трускавецької міськради Тетяною Саліженко (за час головування у місті мера Руслана Козира) та директором «Гарантбуду-2012» Юрієм Богдановичем Дудяком (який, до речі, за даними того ж YouControl був насправді засновником компанії. Фактичним директором на той час значиться Орест Гівчак, його ж попередником був Богдан Дудяк, іморвіно — батько Юрія Дудяка).
Фінансові справи
Варто зазначити, що «Гарантбуд-2012» є доволі цікавою компанією з точки зору її фінансових справ. Так, за даними аналітичної платформи YouControl, статутний капітал підприємства дорівнює нулю, хоча фірма і була зареєстрована ще у 2012 році.
Не дивлячись на те, що станом на 2015 рік підприємство мало непогані прибутки, воно доволі сильно обтяжене боргами.
Швидка приватизація і красномовні зв’язки
Минає рік і вже у жовтні 2014 року Трускавецька міська рада вирішує віддати пам’ятку архітектури у приватну власність. Так, більшістю голосів депутати під час чергової сесії приймають рішення «Про доповнення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2014 році». Серед об’єктів — приміщення на пров. Тихому, 1.
Жодного аукціону чи конкурсу у цей час не проводиться. Таким чином, «Гарантбуд-2012» одноосібно отримує право викупити нежитлову будівлю.
На якій підставі? Судити важко. Утім, відповідальним за виконанням рішення призначили Юрія Беднарчука — голову комісії з питань бюджету, фінансів, розвитку курорту, підприємництва та комунальної власності і майна у той час.
А як свідчить інформація, зібрана у YouControl, між Юрієм Беднарчуком та Дудяками (Юрієм Богдановичем та Богданом Миколайовичем) є певні зв’язки, які через третіх осіб, імовірно, могли б пов’язувати їх.
Наприклад, можна припустити, що обох через ряд компаній і людей пов’язує ПАТ «Трускавецькурорт». Бо ж Юрій Дудяк є одним із засновників у ПП «Грагар» разом з Андрієм Остапчуком (сьогодні — депутат ТМР). І він же є директором санаторію «Шахтар», який, разом з «Трускавецькурорт» є кінцевим бенефіціаром у ЗАТ «Трускавецький валеологічний інноваційний центр».
Водночас, «Трускавецькурорт» є засновником ТОВ «Трускавецькурорт Консьєрж-Сервіс», яке знаходиться за тією ж адресою, що і Трускавецька міська організація політичної партії «Народна самооборона», одним із засновників якої є Руслан Романович Беднарчук, імовірно, брат того самого Юрія Романовича Беднарчука.
Подібні зв’язки можна знайти і між Дудяками та тодішнім міським головою Трускавця Русланом Козирем.
Суди без рішень
Далі ж у 2015 році, «Гарантбуд-2012» звертається до Господарського суду Львівської області, аби той визнав право у спільній частковій власності на майно будівлі у провулку Тихому, 1. Позивач заявив, що виконав ремонтних робіт у будівлі на суму, що перевищує її оціночну вартість, а відтак, він вже має право стати її власником без сплати грошей за приватизацію.
Через те, що суд не отримав від позивача витребуваних документів, справу залишають без розгляду. Ця ситуація повторюється і вдруге у 2015.
Часі ішов і, зрештою, термін оренди будівлі сплив. Нова міська влада не продовжила договір, але приміщення, за даними джерела Дивись.info не звільнили і досі.
Навіщо «Гарантбуд-2012» подавав позови, хоча і не надав необхідних документів — незрозуміло.
Два суди — одне рішення?
У 2016 році справа набрала нових обертів. Виявляється, «Гарантбуд-2012» не сплатив за оренду 43 тисячі гривень. Тому 11 листопада Дрогобицька прокуратура подала до господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах Трускавецької міської ради до приватного підприємства щодо повернення територіальній громаді туристичного міста пам’ятки культурної спадщини.
«Дане приміщення, вартість якого на сьогодні складає майже 1,2 млн грн, з 2013 року перебувало в користуванні відповідача. З огляду на те, що приватне підприємство з червня поточного року припинило сплачувати орендну плату за його використання, прокуратурою подано до суду відповідний позов, у якому також поставлено вимогу стягнути з недобросовісного відповідача 43 тис грн заборгованої орендної плати», — значиться у повідомленні прес-служби прокуратури Львівської області.
За справу взявся суддя Роман Кидисюк.
Крім того, прокуратура також встановила порушення вимог чинного законодавства в діяльності Трускавецької міської ради при прийнятті у 2014 році рішення про включення вказаного об’єкта до переліку таких, що підлягають приватизації.
І хоча на перший погляд могло здатися, що на цьому історія завершиться, це не так. 16 січня 2017 року «Гарантбуд-2012» подає в суд позов про внесення змін до договору оренди, аби збільшити її термін до 5 років. Суддя господарського суду Олександра Запотічняк визнає підстави достатніми для того, аби відкрити справу. У зв’язку з цим, провадження щодо повернення майна територіальній громаді Трускавця призупиняють.
Обидва засідання призначили на 1 лютого.
Думки сторін
Аби краще зрозуміти ситуацію, ІА Дивись.info зв’язалася з колишнім депутатом міської ради Трускавця Ігорем Пілько, який свого часу активно виступав проти приватизації пам’ятки архітектури.
«Моя принципова позиція полягала в тому, що майно громади повинне ефективно працювати. І для цього є тільки два варіанти: або ефективне використання в якості комунального підприємства, яке дохідне і ліквідне, і другий — це приватизація через аукціон», — переконаний Ігор Пілько.
За його словами, вперше фірма «Гарантбуд-2012» з’явилася, коли вони намагалися приватизувати дитячу лікарню. Тоді Ігор Пілько і ще кілька депутатів виступали проти цього, бо вважали, що будівля цілком може працювати в якості комунального підприємства.
«Але була зроблена фірма чи не під приватизацію, яка отримала преференції, — каже екс-депутат. — Ми відвоювали цю приватизацію, по якій були смішні ціни. І тут знову виплила ця фірма при приватизації приміщення, де була санстанція…».
На думку Ігоря Пілька, непрозорим був ще момент, коли у 2014 році влада вирішила віддати будівлю під викуп.
Також ми пробували зв’язатися з Ольгою Сегер, начальницею управління комунальної власності Трускавецької міської ради. Утім її робочий телефон не відповідав.
Крім того, ми намагалися додзвонитися до самого ПП «Гарантбуд-2012». Мобільний телефон був недоступний, а стаціонарний мовчав.
Утім, на сайті «Трускавець-online» під зверненням депутатського корпусу ТМР до обласного Господарського суду стосовно цієї справи, вдалося знайти коментар користувача під іменем Богдан Дудяк. Імовірно, того самого директора підприємства.
Він запевняє, що усі звинувачення на його адресу — це «повна нісенітниця». Навіть більше. Чоловік пише, що «інвестор не отримав від оренди ніякого прибутку, бо міська влада своїми діями завадила ввести в експлуатацію споруду».
***
ІА Дивись.info продовжить слідкувати за справою та намагатиметься отримати коментарі усіх сторін конфлікту. Але наразі остаточно говорити про те, кому все ж дістанеться триповерхова пам’ятка архітектури, важко. Лишається тільки чекати рішення суду у лютому. Сьогодні лиш можна констатувати: оздоровчого комплексу для дітей та молоді Трускавець так і не побачив, а міський бюджет втрачає кошти, бо за простої приміщення ніхто платити не буде.
Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО, Дивись.Інфо
