Останніми днями розгорівся серйозний скандал довкола дописів у соцмережі Facebook червоноградського “ехо-журналіста” Руслана Іванця, в яких він зневажливо висловлюється стосовно України та зневажає її державні символи. Чи це все ж таки нерозуміння з боку українців “філософських роздумів” пана Іванця, чи втрата здорового глузду в останнього, чи все ж таки систематичні грубі українофобські випади та водночас великий прояв любові до московського. А може пану Руслану бракує уваги з боку суспільства і він вирішив зробити собі таку піар кампанію. Про це далі у матеріалі.
Як уже раніше повідомляло КРИСТИНОПІЛЬ.INFO, на своїй сторінці у соцмережі Facebook Руслан Іванець назвав Україну історичною та генетичною випадковістю, а також у грубій і хамовитій формі ображав та принижував українських патріотів.
Як виявляється, це не миттєвий прояв сепаратистських закликів пана Іванця, а систематичний та послідовний прояв його ненависті та неповаги до Української держави та її загальновизнаних українських героїв, зокрема Степана Бандери та Тараса Шевченка.
Відтак, в одному із своїх дописів Іванець висміює Т. Шевченка та зазначає своїм улюбленим дописом, спотворений ним же вислів С. Бандери.
Як бачимо такі пасквілі на адресу наших національних героїв також до вподоби і працівникам Червоноградської міської ради, зокрема начальник відділу внутрішньої та інформаційної політики Надія Земницька ставить вподобання під такими дописами.
Водночас Руслан сподівається, що у нас в також заборонять бандерівську ідеологію, як це зробили в Польщі, та саркастично додає:“Ми ж в Європу йдемо”.
Також Руслан Іванець у своєму дописі від 30 березня задає дуже неадекватне запитання, яке ставить під сумнів нашу державність: “А тут завжди була Україна? Чи ми з 1991 року є окупантами?.
А уже 31 березня на своїй сторінці виставляє провокативне та сепаратистське опитування, в якому зазначається: “А ви б хотіли, щоб президентом України став Путін, і назад забрав Крим?”.
І варіанти відповідей наступні: “Так. Путін красавчик” та “Ні, нам Крим не потрібен”.
Декілька днів після цього червоноградський прихильник Путіна пішов ще дальше і закликав Росію іти вперед.
І накінець Руслан Іванець бідкається, як йому добратися до Луганська, і з яким паспортом:
“Людиська, хто в курсі, як краще добратися до Луганська? Через Росію, чи напряму можна? Якісь літаки з України літають? І який паспорт із собою брати: український чи російський?”
І нарешті апогеєм усього цього стає обговорення особистості Путіна редакторським колективом “Ехо-Червоноград”. Під час якого пан Іванець запитує свою колегу Аллу Березюк: “Що тобі поганого зробив Путін, і чого ти до нього причепилася?”.
Алла у відповідь спромоглася лише визнати Путіна світовим лідером.
Аналізуючи ці дописи приходиш до висновку: або ця людина психічно неврівноважена, або вона обділена увагою і в такий спосіб хоче її до себе привернути, або це зухвалий українофоб та україноненависник, який крім себе нікого більше не поважає.
В будь-якому випадку тут уже робота, або для правоохоронців (СБУ), або для психіатрів та психологів.
Але цю проблему треба негайно вирішувати!
