Львівське-рівненське протистояння закінчилось: Верес формально перейменовано на ФК Львів, а фактично два клуби просто поміняли місцями. Актори зняли маски, глядачі позбавлені фальшу та можуть поглянути на справжні обличчя.Після запрошення Копитка народність Вересу була приречена
Гроші, бізнес-інтереси та інші амбіції зробили свою справу та перемогли «народність», доволі легко вбивши НК Верес.
Чи могло бути інакше? Теоретично – так, але за умови іншої відправної точки в житті Вереса, яка в реаліях нинішнього українського футболу дуже малоймовірна. Верес справді хотів бути з народним. Проте всі шляхи рано чи пізно впираються в потребу грошей, і коли рівняни запросили «в сім’ю» львівського бізнесмена Богдана Копитка, це був початок кінця.
Копитко (точніше, його структура – ТМ Лімо) був спонсором Вереса ще з середини 2015-го, і спочатку все було просто – спонсорське фінансування взамін на рекламу бренду та інші привілеї. Але коли запахло хорошими перспективами та Прем’єр-лігою, Копитко все більше вкорінювався Вересі та захоплював клуб.
В 2015-му ТМ Лімо – просто спонсор, далі – залучення своїх людей в керівництво клубу, в 2017-му – Копитко отримує статус співзасновника (а клуб розколюється на львівську та рівненську частини), в 2018-му – президентське крісло Вереса.
На початку 2018-го серед людей, наближених до Вересу, вже мало хто сумнівався, що клуб влітку перевезуть до Львова офіційно, що згодом підтвердилося реєстрацією ТОВ Верес у Львові та відходом з клубу Олексія Хахльова.
Поки Хахльов був у клубі, рівненський табір ще мав реальну силу та міг впливати на різні ситуації. Наприклад, коли після звільнення Юрія Вірта команду не дали очолити Віталію Кварцяному (хоча той вже і «сидів на валізах»). Але загалом це були лише локальні перемоги, а сама боротьба виглядала не повноцінною битвою за клуб, а швидше партизанською війною, що велася рівненськими партизанами у львівських лісах.
На початку минулого сезону Верес розглядав можливість грати УПЛ у Луцьку та Тернополі. Але реальним був єдиний варіант – Львів
Також значною мірою на перетворення Вереса у Львів вплинула і ситуація з рівненським Авангардом. В певній мірі це стало «Ахіллесовою п’ятою» рівненського НК – клуб не мав вагомої прив’язки до свого міста, сильної причини, щоб зберегтися у Рівному. Не маючи належного для УПЛ стадіону, Верес з виходом до УПЛ був приречений на поглинання Львовом.
Копитко дуже швидко зорієнтувався в ситуації, і Верес для проведення матчів УПЛ перебазувався до Львова: жив та тренувався у Винниках, а грав на гостинній для всіх Арені Львів. Пам’ятаєте, на початку минулого сезону в Рівному думали грати УПЛ у Луцьку та Тернополі? Варіант з Луцьком був цілком реальний при деяких умовах, але вже нездійсненний при керівництві Копитко. Львів і тільки Львів.
Конфронтація тривала більше півроку в рамках клубного розколу і вилилась у відкриту ненависть до Копитка зі сторони ультрас Вереса.
Але на зміну цьому має прийти полегшення. Львів’яни тепер не змушені прикриватися зайвими формальностями та можуть стверджувати, що врятували клуб від зникнення з УПЛ. Рівняни ж, змирившись з втратою свого дітища, можуть спокійно почати все знову. До того ж, не з повного нуля, а, скоріш за все, у Другій лізі.
Правда, на сьогоднішній день новий Верес не буде рівненським, бо не має де грати в Рівному через реконструкцію стадіону. Тому все зводиться до того, що Другу лігу нова команда проведе теж в гастролях, але вже недалеко та явно не у львівські краї. Лише в межах Рівненської області.
То що ми побачимо у вигляді ФК Львів?
Новий же ФК Львів, який тепер має грати в Прем’єр-лізі, навряд залишить щось в собі зі старого Вересу. Команда ще раніше позбавилася будь-якої географічної прив’язки до Рівного, а тепер і змінила назву. Штат рівненської сторони не буде приймати участі у новому проекті, а ядро клубу сформують працівники нинішнього ФК Львів (який в минувшому сезоні грав у Другій лізі).
Єдине, що може нагадувати у Львові про старий Верес, — тренери та гравці. Проте і тут ще багато чого не визначено. Раніше Андрій Демченко сам запевняв, що в ролі в.о. головного тренера буде працювати у Вересі лише до кінця сезону. Тренер же ФК Львів — Андрій Чіх, працюючий з командою раніше, на початку травня був звільнений.
В новий ФК Львів зі старого Вересу можуть перейти й гравці (хоча разом з цим мають укласти нові контракти вже з Львовом). Проте, за нашою інформацією, далеко не всі футболісти хочуть продовжувати кар’єру тут. А нещодавно стало відомо, що група гравців Вереса вже написала заяви на звільнення з клубу саме через злиття.
Далі дорогу під керівництвом Копитка продовжать лише вірні йому люди та прибічники колишнього президента ФК Львів Романа Михайліва. Проте нинішній ФК Львів буде фактично дітищем Копитка – саме він приймає на себе основне фінансування та займається першою та молодіжною командами. Михайлів же, за нашою інформацією, має зосередитись на дитячому секторі та команді U-19.
Що цікаво, попри можливостях Копитка та співпрацю старого Вереса з Ареною Львів поки нема гарантій, що новий ФК буде грати саме на головній арені Львова. Наразі розглядається варіант зі стадіоном Скіф, де ФК Львів грав у Другій лізі. Арена не застаріла (реконструйована до Євро-2012 як одна з тренувальних баз) та напевне відповідає більшості вимог, крім хіба що ємності – вміщує лише 3742 глядача при необхідних 5000. Але кого це хвилює в останні роки?
Верес же за всіма прогнозам має знову переродитися, і знову в формі «народного клубу». Знову під патронатом Олексія Хахльова, який не полишає футбольних амбіцій. Але це буде вже зовсім інша історія, де точно не буде місце Львову та всьому львівському.
Джерело: sportarena
