Історія з втратою Львівською міськрадою права власності на десятки комунальних приміщень набуває обертів. У мерії зараз перевіряють документи на усі комунальні об’єкти нерухомості у центральній частині міста, поліція уже порушила кримінальні провадження по кількох епізодах, обласне управління юстиції почало перевірку діяльності нотаріусів, які реєстрували шахрайські оборудки. Справою також займається СБУ.

Загальна кількість виведеного з власності львівської громади майна досі невідома. Мер Львова Андрій Садовий заявив про 47 об’єктів нерухомості, юристи мерії неофіційно припускають, що таких об’єктів може бути більше сотні.

На прохання ZAXID.NET журналістка антикорупційного сайту «Наші гроші. Львів» Наталя Онисько проаналізувала шахрайську схему, завдяки якій це все стало можливим.

***

Неймовірне везіння спіткало 44-річного уродженця міста Лисичанська (Луганська область) Сергія Крикунова – у липні 2016 року він став власником цілої низки приміщень у центральній частині міста Львова - на вулицях Січових Стрільців, Стецька, Свєнціцького тощо.

Ця історія нікого б не зацікавила, якби ці приміщення насправді не були комунальною власністю Львівської міськради, яка довідалась про зміну власника лише тепер.

Нині це комунальне майно змінило вже кількох власників. Однак нам вдалось встановити всі ланцюжки у цій неймовірній історії про те, як ошукали управління комунального майна.

Крок 1

Аби не заплутувати читача, схему ми опишемо на прикладі чотирьох дорогих приміщень, які перестали бути комунальними.

Тож, у липні 2016 року 44-річний Сергій Крикунов з Лисичанська прийшов до приватного нотаріуса Олега Щура в місті Обухів і заявив, що з 1997 року він є власником великої кількості нерухомості у центрі Львова і тепер має намір її продати. А для цього треба внести нерухомість, яка «належала» йому лише на папері, в електронний реєстр.

Нотаріус здійснив реєстрацію на підставі реєстраційних посвідчень Львівського обласного ДКП «Бюро технічної інвентаризації» від 1997 року. В свою чергу ці посвідчення БТІ були видані згідно з розпорядженнями Галицької районної державної адміністрації ЛМР, також від 1997 року.

Таким чином приміщення на вул. Півколо, 14 (375.7 кв. м), вул. Січових Стрільців, 3 (157,9 кв. м), вул. Ярослава Стецька, 11 ( 339,3 кв. м) та вул. Свєнціцького, 7 (382,6 кв. м) з’явились в електронному реєстрі як власність уродженця Лисичанська.

До речі, нотаріус Олег Щур досить відомий навіть за межами власного містечка. Він не надто розбірливий в клієнтах. У червні 2016 року щойно закінчився тримісячний період, на який Мінюст відключав його від доступу до реєстру прав на нерухоме майно за оборудки з майном UniCredit Bank.

Крок 2

Сергій Крикунов дуже швидко знаходить покупців на своє майно - через місяць, у серпні 2016 року, він приїжджає до Львова і в офісі нотаріуса Наталії Загвойської продає нерухомість львів’янину Олегу Рогоцькому.

З того, що ми знайшли у відкритих джерелах, Крикунова і Рогоцького нічого не пов’язує. Також ми не знайшли жодного відкритого оголошення про продаж цієї нерухомості.

Крок 3

Через кілька днів після того як Олег Рогоцький стає щасливим власником нерухомості, у Львові реєструють три нових підприємства:

  1. ТОВ «МС ОПТ» (2 вересня 2016), засновники: Людмила Малькова та Ірина Сандул;
  2. ТОВ «ФМС ТОРГ» (3 вересня 2016), засновники: Людмила Малькова, Ірина Сандул, Кирило Філянський;
  3. ТОВ «Кварта Нова» (7 вересня 2016), засновники: Людмила Малькова, Ірина Сандул, Ярослав Дяковський, Остап Білецький.

Крок 4

13 вересня 2016 року Олег Рогоцький входить до числа засновників всіх цих трьох підприємств. До статутного фонду він вносить від 100 до 240 тис. грн, але не грошима, а майном.

Відтак, у власності «МС ОПТ» з’являється вже згадані вище два нежитлові приміщення на вул. Стецька, 11 площею 339,3 кв. м та на вул. Свєнціцького, 7 площею 382,6 кв. м.

«ФМС ТОРГ» отримує 157,9 кв. м на вул. Січових Стрільців, 3, а «Кварта Нова» - 375,7 кв. м на вул. Півколо, 14.

Всі ці правочини реєструє вже інший львівський нотаріус - Уляна Пшенична.

Крок 5

Далі Уляна Пшенична 22 вересня реєструє ще один правочин - про вихід із цих товариств всіх засновників, крім Олега Рогоцького. Тобто, він в один день стає одноосібним засновником трьох фірм.

Того ж дня, до виходу із засновників, учасники всіх товариств проводять загальні збори і ухвалюють рішення про те, що свою долю вони заберуть не грошима, а майном. Крім того, вони змінюють адресу всіх підприємств – перереєстровують фірми в Києві на вул. Кіквідзе, 11.

Крок 6

26 вересня нотаріус Пшенична, на підставі протоколів зборів, реєструє право власності на нерухомість за новими господарями:

  • приміщення на вулицях Стецька, 11 та Свєнціцького, 7 відтепер належать Ірині Сандул та Людмилі Мальковій;
  • Січових Стрільців, 3 – Сандул, Мальковій та Оксані Філянській (дружині екс-засновника Кирила Філянського);
  • Півколо, 14 – Сандул, Мальковій, Ярославові Дяковському та Остапу Білецькому.

Всі ці люди стають добросовісними набувачами майна. До них, з юридичної точки зору, не може бути жодних претензій щодо законності права власності.

Крок 7

Щодо підприємств, то їх не лише перереєстрували на Київ. Протягом першої половини жовтня цього року їх засновником стає Валерій Нечитайло – керівник та співвласник київської юридичної компанії «Центуріон».

За сумісництвом він також є керівником та власником ще кількох сотень підприємств з різних міст України. Він професійний ліквідатор. Ще два роки тому Валерій Нечитайло активно виступав на українських ділових каналах з розповідями про те, як швидко і законно ліквідувати підприємство.

Злочин і кара

Майже бездоганна схема має лише один ґандж – момент первинної реєстрації. Сергію Крикунову з Лисичанська, напевно, буде важко пояснити, звідки ж у нього документи на майно у Львові, датовані 1997 роком.

Але це вже робота правоохоронців. Ми можемо лише припустити, що ці документи були «злиті» з архівів Львівської міської ради людиною чи групою людей, які дуже добре знають про вільне майно територіальної громади міста Львова.

Цього не заперечує і керівник юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич. Вона вважає малоймовірним те, що така оборудка могла відбутись без когось із чиновників.

Разом з тим, для першої реєстрації львівського майна на мешканця Лисичанська, нотаріус з Обухова був вибраний дуже вдало. Він закрив очі на той факт, що в реєстрі нерухомості, наприклад, щодо приміщення на вул. Стецька, 11, є запис від 2004 року про реєстрацію майна за Львівською територіальною громадою. А відтак документи від 1997 року в цьому випадку вже точно втратили чинність. Окрім того, відчуження комунального майна відбувається згідно з рішенням сесії Львівської міської ради, а не Галицької адміністрації.

Щодо участі львівських нотаріусів Загвойської та Пшеничної, то управління юстиції у Львівській області вже розпочало позапланову перевірку їх діяльності. Як розповів керівник управління Ярослав Жукровський, результати перевірки будуть надані правоохоронним органам.

За словами Гелени Пайонкевич, міські юристи будуть оскаржувати реєстрацію майна обухівським нотаріусом. Ймовірно, успішно, але наступні власники є добросовісними набувачами. Пайонкевич переконана, що повернути майно вдасться, але це питання тривалих судових баталій.

А от чи звернеться мерія до правоохоронців щодо розслідування «зливу документів» наразі невідомо. Так само невідомо, чому в міськраді досі відсутній чіткий облік та моніторинг комунальної нерухомості, які б унеможливили подібні афери.

Пропало все

Ми ілюстрували схему виведення майна з комунальної власності лише на прикладі чотирьох приміщень. А таких насправді декілька десятків. Схема працює далеко не вперше. Виглядає на те, що її «обкатали» ще у квітні 2016 року, коли через фірму «Монако ЛТД» з комунальної власності вивели приміщення на вул. Фредра, 7 (129,7 кв. м) та на вул. Староєврейській, 10 (158,2 кв.м).

«Монако ЛТД» ще донедавна належало вже згаданій Ірині Сандул, але в червні 2016 року його перереєстрували в Харків на такого собі Юрія Кріцького, - власника та засновника понад ста підприємств з різних міст України.

Дана схема спрацювала і в жовтні 2016 року, коли Ірина Сандул та Людмила Малькова вийшли з ТОВ «Роста Трейд» разом з приміщенням площею 406,2 кв. м на вул. Пекарській, 93.

І це лише дещиця об’єктів, що було набуті цими особами. Як вони отримували контроль над нами, це тема окремої публікації.

57-річна Ірина Сандул та 60-річна Людмила Малькова особи дуже непублічні. Офіційно нині вони є співвласниками трьох підприємств, що займаються різною діяльністю – операціями з нерухомим майном, торгівлею тощо. Їх імена хіба виринають у приписах інспекційних органів під час реконструкції приміщень. З нещодавніх – варто згадати скандал на Вірменській, 30.

У цьому бізнесі вони вже понад 20 років разом зі своїми чоловіками. Натомість їхні сини пішли працювати в державну службу – 32-річний Василь Сандул працює старшим слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а 40-річний Сергій Мальков на даний час перебуває у декретній відпустці, в яку пішов з відділу обслуговування великих платників податку (ОУ СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС).

Наталя Онисько, Zaxid.Net