Колись Львів справедливо вважали одним із найбільш «зелених» міст України: міська архітектура гармонійно поєднувалася із великими природними зонами. Сьогодні ж Львову дійсно загрожує удушення, оскільки його легені – парки, заповідники, унікальні ландшафти помалу віддаються на поталу бізнесу.
Не таємниця, що львівські забудовники мають особливий «нюх» на місцини, де вони зводять свої архітектурні «дива». Історичний ареал Львова для них – це можливість поставити вищі ціни на продаж нерухомості, пропонувати покупцю «люксовий» вигляд з вікна і промовчати про те, якою ціною нова хата була збудована. Здавалося б, цинізм місцевих забудовників мав би мати межу. Але у Львові знають, як все красиво проштовхнути…
Яскравий приклад-лайфхак цього показала фірма «Архібуд», яка у листопаді 2016 року завезла техніку на територію Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» і почала там будівництво. І хоча історія боротьби за парк «Знесіння» триває ще з 2007-го року, саме зараз настав вирішальний момент, який покаже, хто переможе у цій битві.
Будівельний переполох
Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» у 2016 році встиг попасти у скандали із забудовами двічі. Спочатку у «Шевченківському гаю», що є частиною природного заповідника «Знесіння», хотіли реалізувати багатомільйонний проект «візит-центр». Тоді активісти почали бити на сполох, оскільки на території почалася рубка дерев, також виявилося, що у «Шевченківського гаю» відтяли близько 20 га землі. Нещодавно багатомільйонну аферу помітили і правоохоронці, які відкрили кримінальне провадження щодо дій міських чиновників.
Вдруге на частину зеленої оази Львова посягли 8 листопада 2016 року: за адресою вул. Довбуша, 15, що є в межах Регіонального парку «Знесіння», заїхала будівельна техніка, ділянку огородили парканом, а згодом там почали рити котлован. Таким чином компанія «Архібуд» почала здійснювати будівництво 5-зіркового готельно-рекреаційного комплексу.
«Дирекція парку мала би не дозволити заїжджати через територію парку на ту земельну ділянку. Вони мали би перед тим отримати від забудовника увесь пакет дозвільних документів», – розповіла Львівському порталу місцева активістка, керівник ГО «Магдебурзьке право» Зоряна Іванків.
Втім техніка їздила, рубались дерева, а у ніч на 29 січня 2017 року на Довбуша, 15 почали заливати бетон.
«1 лютого я мав можливість побачити, як там масово валять дерева. Вантажать на КамАЗ, накривають брезентами і вивозять. Це злодійство. На такі речі має надати дозволи екологічна інспекція. Падіння дерев було таке, що земля тряслася», – розповів один з борців за парк «Знесіння» Михайло Сухай.
«З 28 на 29 січня вночі мені телефонують і кажуть, що вже 10 машин з бетоном проїхали. Їздили усю ніч, залили величезну подушку… Ми просили у них показати проект будівництва, але нам відмовили… Ніхто до кінця не знає, що там має бути», – розповіла З. Іванків.
Водночас під час прес-конференції у Львові 3 січня заступниця директора парку Мар’яна Задорожна зазначила, що ситуацію зі стартом будівництва повинні вирішувати силові структури.
«Була порушена процедура передачі земель. Звичайно, достеменно треба розібратися… Потрібно залучати силові структури, щоб зупинити будівництво на території парку. Маються на увазі правоохоронні органи, прокуратура…», – вважає представниця дирекції парку.
Кореспондент Львівського порталу провів ранок 2 лютого 2017 року біля огородженої ділянки і зафіксував, як з території виїжджає вантажівка з піском. Окрім того, з території Довбуша, 15 лунали типові звуки ведення будівельних робіт, було видно трактори.
Також того зимового ранку кореспондент Львівського порталу став свідком ще одного цікавого моменту: на огорожі території повісили новий «Паспорт об’єкту» – інформацію про ведення будівництва.
Як бачимо, у готельно-рекреаційного комплексу з’явився новий архітектор, що веде авторський нагляд та новий технічний наглядач. Це важливо, оскільки працівники, що значилися на старому паспорті, не мали сертифікатів. А Інспекція Архбудконтролю Львова під час позапланової ревізії у листопаді 2016 року сказала на це «ай-йа-йай» і видала припис на зупинення будівництва. Тоді забудовник виправив ситуацію (як бачимо – з’явилися нові наглядачі) і продовжив будівельні роботи.
Тут важливо зауважити, що єдиний уповноважений орган, який може припинити будівельні роботи (окрім суду) – Інспекція ДАБК, при старті будівельних робіт в заповіднику не зауважила інших порушень, на які роками нарікають захисники «Знесіння». Адже мова йде про територію, яка є в межах історичного ареалу Львова, у межах Державного історико-архітектурного заповідника, у межах території, що охороняється ЮНЕСКО, та в межах Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» – об’єкту природо-заповідного фонду України.
«На наш погляд, Архбудонтроль мав би теж звернути увагу на те, що у забудовника немає дозволу Міністерства культури, але позиція ДАБК така, що також цей дозвіл не потрібний. З цим ми категорично не згідні», – зазначив юрист захисту парку «Знесіння» Роман Куровець.
За словами адвоката, сьогодні у забудовника ледь не пара з вух йде, щоб встигнути чим швидше щось збудувати, адже незабаром у нього завершується оренда, а ще раніше будівництво може заборонити суд.
«У лютому має початися новий розгляд справи, і вона є дуже невигідна для забудовника. З правової точи зору, ця справа є програшна для «Архібуду», якщо суд займе законну позицію. Тому вони хочуть до суду хоч щось збудувати, що там «зачепитися». Також їх договір оренди завершується у липні цього року. Враховуючи позицію міської ради, яка років 7 офіційно визнає всі позови, які були, хоча вона є відповідачем, я думаю, що забудовник розуміє, що в нього будуть проблеми з продовженням цього договору оренди, саме тому вони поспішають», – пояснив юрист.
Наразі юристи домагаються від військової прокуратури, як від позивача, клопотання про призупинення робіт, поки йде розгляд справи. На їх переконання, це зараз єдиний варіант завадити «Архібуду» швиденько «освоїти» ділянку у парку.
«Ми просимо зробити клопотання, щоб під час ведення судової справи припинити роботи. У нас було таке клопотання, але десь рік тому черговий суд припинив його дію. Тільки так 9 років ми стримували це будівництво», – наголосила Зоряна Іванків.
Додамо, що місцеві жителі вулиці Митрополита Лепківського, що розташована прямо під підвищенням, на якому готують забудову, виявляють тріщини у стінах своїх будинків.
«Такому забудовнику наплювати на якихось там мешканців…Він собі може думати, що і їхні будинки викупить, бо там теж можна забудувати», – каже М.Сухай, що також мешкає неподалік ведення будівництва.
Чому не можна будувати у парку «Знесіння»? Ретроспектива
Парк «Знесіння» – це 312 га зеленої зони, 159 з яких – ландшафтний парк або заповідна зона. Неодноразового історики та археологи відзначали потужне історичне значення цієї місцин. Сюди свого часу навідувався цісар Франц Йосиф на відомий курорт «Кісєльки», тут розкопано залишки старовинних будівель і фортеці, знайдено і докази існування тут дохристиянських поселень. І це при тому, що через секретність військової бази тут не дозволяли проводити довготривалі розкопки. Відтак, достеменно невідомо, що ще ховається у цьому заповіднику.
Гігантська площа і розташування парку «Знесіння» – велика спокуса та своєрідний лакмусовий папірець для можновладців та бізнесменів. Відтак, якщо трішки відмотати сьогодення і повернутись у не дуже далеке минуле, то можемо прослідкувати, що саме пішло не так із будівництвом на Довбуша, 15 і чому?
У 2006 році Державна прикордонна служба була власником земельної ділянки на вул. Довбуша, 15 – там ще з радянських часів розташовувалась база колишньої військової частини № 2144. У 2006 році прикордонники вирішили звільнити цю ділянку. За словами М. Сухая, у місті існує ухвала міської ради №1113, згідно якої землі вивільненої ділянки мали би автоматично передатися парку «Знесінню», як частина історико-культурного заповідника. Але шанс втратити таку ділянку не дала забудовнику з чималим апетитом спокійно спати: 3 гектари у підніжжя гори Лева з виглядом на прекрасний парк, а довкола чисте повітря, пташки і білочки – в шкурній перспективі виглядали більш ніж ідеально.
Оскільки для справжніх умільців немає перепон у досягненні цілей, склалося так, що прикордонна служба продала на аукціоні у Києві свою нерухомість (маються на увазі декілька «будок») за цією адресою фірмі «Будінвест» (попереднику і підряднику ТзОВ «Архібуд») за 4 мільйони гривень.
«На цьому місці стояла військова частина: ангар, цегляна будівля, дерев’яні сараї, трансформаторна будка… Забудовники умудрилися купити їх у прикордонників. Я думаю, що ті ділки приїхали до прикордонників і запропонували виставити це на аукціон… Купили вони фактично повітря з метою потім отримати цю ділянку для забудови», – каже Михайло Сухай.
Тепер щоб купити нерухомість оборони, треба було мати розпорядження Кабінету міністрів України.
«От вони всюди посилаються на розпорядження №258-р від 13 липня 2005 року. Ми отримали від Держкомзему відповідь у 2010 році. Вони пишуть, що таке розпорядження було, але дозволено було продавати 6 об’єктів і не тих, що купив «Будінвест»… Тобто 258 розпорядження Кабміну було підкладено під зовсім інші об’єкти…Щоб приховати шахрайство «Будінвест» оформив купівлю-продажна підконтрольне ТзОВ «Архібуд» ,- додав він.
От саме з цієї оборудки у «Архібуду» все тільки стартувало. Наступний крок – отримати землю, але не сараї були потрібні забудовнику такого хисту. Тому, ще дев’ять років тому, маючи певні політичні впливи на фракцію БЮТ у Львівській міській раді та попередньо переконавши львівську «Свободу», забудовник отримує ухвалу №1123 про оренду земельної ділянки на 10 років з легкої руки 72 міських обранців. Не наклав тоді вето і міський голова Андрій Садовий.
«Міська рада в 2008 році уклала договір оренди земельної ділянки, у 2010 році виконком затвердив містобудівні умови і обмеження, а також містобудівне обґрунтування… Попередні власники («Будінвест» – ред.) зустрічалися з мером Львова Садовим і узгоджували свої позиції», – переконує директор скандального забудовника «Архібуд» Наталія Барбадин-Дунець.
Та сьогодні міська рада, на противагу ситуації із «Шевченківським гаєм», погоджується із тим, що ухвала про оренду – неправомірна, адже орган місцевого самоврядування не мав права розпоряджатись землею державного, а тим паче, оборонного значення.
Наступний етап – виготовлення документів на будівництво. Тут уже забудовник мав би брати до уваги пам’ятко-охоронне законодавство, оскільки планував зводити помешкання в історичному ареалі, на території, що охороняється ЮНЕСКО.
«Це мало би виглядати так: розробляється історико-культурне містобудівне обґрунтування, його подають до органу охорони культурної спадщини Львівської міської ради – він розглядає то питання, але не погоджує. Бо це не його компетенція. Далі скеровує на подальший розгляд у відділ охорони культурної спадщини департаменту архітектури і містобудування Львівської ОДА. Вони зобов’язані теж розглянути і теж надати висновки. І коли вони надають висновки, вони їдуть в Міністерство культури. Цей орган розглядає ці папери і тоді погоджує або не погоджує. Але оскільки питання складне, то чиновники не розглядають, а вони скеровують це питання на розгляд науково-методичної ради. Вона розглядає питання і відповідно дає рекомендації Мінкульту, і лише тоді міністр культури підписує і видається відповідний наказ. Потім це рішення скеровується у ЛМР до головного архітектора, і згідно закону «Про містобудування» він тоді пише містобудівні умови і обмеження», – пояснив заступник директора Інституту пам`яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури України Микола Гайда.
Натомість у «Архібуді» про дозвіл з Мінкультури не чули. Відсутність цього документу не стала на заваді видачі містобудівних умов і обмежень, а також дозволу на будівництво від ДАБІ.
«Вони отримали лише містобудівне обґрунтування ще у 2008 році від управління охорони історичного середовища. І все, на цьому вони зупинились. Тобто дозволу з Мінкульту не було…», – каже Р. Куровець.
Зазначимо, що спочатку «Архібуд» планував будувати житловий комплекс у парку «Знесіння», але під тиском громади змінив свою думку і вирішив зводити готельно-рекреаційний комплекс апартаментного типу, мовляв там і басейн буде і всілякі інші оздоровчі речі для населення. Щоправда, за парканом… Крім того, мова зайшла про освітлення, доріжки і покращення у парку «Знесіння» – забудовник почав виглядати ледь не благодійником.
Тим часом місто таки не визнає за собою помилки у видачі дозвільних документів на будівництво.
«Дійсно було погоджене міськрадою історико-містобудівне обґрунтування з огляду на те, що це землі рекреації. Будівництво готелю – є рекреаційним об’єктом. Тому управління було проти житлової будови…», – зазначив юрист управління охорони історичного середовища Львівської міськради Олег Хандин.
Втім місцева громада та прокуратура з 2007 року не переставали тягатися судами, намагаючись досягти розірвання договору про оренду і виселити забудовника з природно-заповідної зони.
«Суди замість того, щоб розглядати справу по суті, шукали помилки у позовах прокуратури і “футболили” її між собою. Справа переходила з Господарського суду до Галицького районного декілька раз. Судді списували тяганину на те, що це не їхня юрисдикція, знаходили формальні помилки тощо. Також неодноразово суди мінували, адвокати хворіли, брали самовідводи…», – розповів Михайло Сухай.
Додамо, що оскільки адреса вул. Довбуша, 15 розташована на території, що є у списку спадщини ЮНЕСКО, то ця Міжнародна структура двічі закликала Україну припинити будівництво: у 2013 та 2015 роках.
Хто ж посягнув на «зелені» легені Львова?
Місцеві жителі району Знесіння та активісти часто нарікають на те, що будівництво роками не зупиняється через те, що забудовник – дуже впливовий, і в носі мав будь-які протести. «Та Дубневичі будуються – що поробиш…», – можна почути з уст місцевих.
Отож варто трішки прояснити ситуацію із забудовником. Засновниками ТзОВ «Архібуд», згідно Єдиного реєстру юридичних осіб, є Віктор Коць (брат колишнього депутата Львівської міськради від «Батьківщини» – а тоді БЮТу – Тараса Коця) та Ігор Миколайчук. Останній наразі є помічником народного депутата Ярослава Дубневича. Раніше, за даними видання Наші Гроші. Львів, до складу засновників також входили Тетяна Дубневич і Мирослава Дубневич – дружини народних депутатів України від БПП «Солідарність» братів Дубневичів. Протягом 2004-2006 років директором фірми був екс-депутат Львівської міськради від БЮТ (2006-2010 рр.) Михайло Мужилівський.
У 2016 році керівником підприємства стала відома захисниця скандальних забудов у Львові Наталія Барбадин-Дунець. ВО «Будінвест», яке є підрядником будівництва, також належить Коцю і Миколайчуку. До 2012 року співвласниками цього підприємства були брати Дубневичі.
До слова, саме Віктор Коць впродовж років виступав захисником будівництва у парку «Знесіння» у ЗМІ до появи Наталії Барбадин-Дунець.
Щодо директора «Архібуду» Наталії Барбадин-Дунець, то грішним ділом буде не згадати про причетність адвокатки до відомих історій із забудовами, зокрема до будівництва ЖК «Оранж» на Варшавській-Сосновій, де вона була офіційним представником компанії (ЛІНК). Разом із Юрієм Копитком, сином бізнесмена Богдана Копитка, на якогг нещодавно був замах, вона володіє юридичною фірмою «Барокко», а також є акціонером «Львівського холодокомбінату», директором якого є Копитко. Таким чином їй довіряють вести свій бізнес Копитко і, як стало вже зрозуміло, брати Дубневичі. Цих трьох чоловіків пов’язує прямий і не дуже стосунок до «Батьківщини», оскільки не таємниця, що свого часу брати Дубневичі контролювали БЮТ у Львові…
Також пані Барбадин-Дунець була адвокатом у справі забудови колишнього єврейського гетто – славнозвісного будівництва на «кістках».
Ще однин цікавий факт: як ми вже писали, у листопаді 2016 року на огорожі території, де будується «Архібуд», з’явився «Паспорт об’єкту», згідно якого авторський нагляд за будівництвом здійснює А.С. Андрухів. Він є представником ПП «Івер», адреса якого – м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 18. А це – та сама адреса, за якою зареєстрований «Будінвест».
Відзначимо, що місцеві активісти звернулися з вимогою зупинити скандальне будівництво до нардепа Ярослава Дубневича. Наразі реакції немає.
А тим часом наближається новий судовий процес, який покаже, чи дістанеться майже 3 га землі, що розташована у межах Державного історико-архітектурного заповідника, під апартаменти із підземним паркінгом, кафе і басейном? Чи її таки повернуть парку «Знесіння»? Що зробить прокуратура? Що буде робити суд? Тягнутися чи ні? За ким перемога?
Чи далі роздиратимуть «зелені» легені Львова на шматки?..
Катерина Родак, Львівський портал
