Конфлікт інтересів – є одним з найбільш типових проявів корупції. Зокрема, групою ризику, яка потенційно схильна до даного правопорушення, є державні службовці. Саме у них, нерідко, проявляються особисті інтереси, які впливають на неупередженість прийняття їхніх рішень. Боротися з проявами захланності чиновників мало б НАЗК, яке покликане перевіряти декларації на наявність корупційних ознак. Та наразі робота Агентства загрузла, автоматизована перевірка так і не запрацювала, а ті не чисельні злочини службовців, які вдалося побачити і довести журналістами чи громадськими активістами, перевіряються вже роками. Та це не повинно зупиняти у боротьбі за чесну владу.
Прослідкуємо типовий випадок конфлікту інтересів на прикладах можливого використання службового становища Богданом Гагалюком – депутатом Львівської обласної ради, керівником фракції Народного Руху України, головою постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, енергоефективності, альтернативної енергетики, промисловості та інвестиційної політики. Він, маючи потенційні інтереси у будівельному бізнесі, застосовує для їх відстоювання можливості керівника фракції, голови комісії, зв’язки з керівництвом Львівської обласної ради та поміч впливових покровителів.
Нижче викладено чимало фактів, які дозволяють припускати, що Богдан Гагалюк, будучи головою профільної комісії у обласній раді, уже тривалий час займається будівельним бізнесом. У розслідуванні йдеться про щонайменше два будівельні об’єкти, до яких він може мати стосунок – це котеджне містечко «Паркове» на вул. Яневій, 10 у Львові та «Нова Конопниця» у однойменному селі біля Львова. У цьому бізнесі простежується співпраця із забудовником ТОВ КВП «Енергомонтаж» та підрядником ТОВ ІБК «Екополіс», які ведуть господарську діяльність у спільному приміщенні з фірмою сім’ї Гагалюків на Богомольця, 11 у Львові.
Та ці факти мали б незначну перспективу для розслідування, якби не відвертий конфлікт інтересів з боку Богдана Гагалюка та його латентного використання службового становища на шкоду громаді області та на користь недобросовісним забудовникам з орбіти наближених фірм. Ще й повне сприяння, а, коли потрібно, і тиск на депутатський корпус голови ЛОР Олександра Ганущина. Постійні зловживання, підтримка одного з ключових людей братів Дубневичів, а також ще ряд фактів наводять на думку, що без протекції некоронованих галицьких королів не обходиться.
Епізод № 1. Конфлікт КВП «Енергомонтаж» Гагалюка та Інспекції ДАБІ м. Львова
У 2012 році фірма «Енергомонтаж» подала в стару ДАБК документи про початок будівництва котеджного містечка «Паркове» на вул. Яневій, 10, які було зареєстровано.
У 2014 році, в процесі здійснення будівництва, ініціювали внесення змін в містобудівні умови і обмеження, змінивши кількість котеджів та поверховість будівель. Однак документів на початок виконання будівельних робіт, відповідно до відкоригованого проекту, так і не було подано, хоча будівництво продовжено.
У вересні 2016 року в Інспекцію ДАБК м. Львова надійшли документи на приймання в експлуатацію частини будівель на вул. Яневій, 10 від фірми «Енергомонтаж», які було повернуто на доопрацювання.
У жовтні 2016 року «Енергомонтаж» знову подає документи, але того разу не на завершення робіт, а на їх початок! Тобто, вже завершивши робити зі значними порушеннями, вони заднім числом прагнуть подати документи про їх початок! Інспекція не прийняла їх і відправила на доопрацювання.
У грудні того ж року забудовник вдруге подав ті ж документи. Цього разу працівники Інспекції виїхали на об’єкт, де виявили факти самочинного будівництва, які проявилися в тому, що кількість вже збудованих котеджів та поверховість багатоквартирного будинку в межах ІІІ та IV черг не відповідала показникам, заявленим «Енергомонтаж» в старих деклараціях про початок будівельних робіт, зареєстрованих ще у 2012 році.
Впродовж 2017 року перевірити дотримання вимог законодавства на усьому об’єкті Інспекцією ДАБК у м. Львові так і не вдалося, оскільки підрядник ТОВ «Екополіс» чотири рази блокував доступ працівників Інспекції (два з них за рішенням суду), які мали намір перевірити виконання попередніх приписів.
Натомість забудовник звернувся зі скаргою у Департамент ДАБІ у Львівській області, за результатами якої Інспекцію було зобов’язано таки зареєструвати документи на початок будівельних робіт.
Оскільки, через виявлені порушення вимог містобудівного законодавства, прийняти в експлуатацію ІІІ та ІV чергу будівництва в Інспекції ДАБК у м. Львові замовнику так і не вдалося, то він вирішив звернутися до ДАБІ України, якою у вересні 2017р. видано дозвіл на початок виконання будівельних робіт, а вже через місяць – у жовтні 2017 року прийнято в експлуатацію ці об’єкти.
Як вдалося з’ясувати, узаконення цієї будови могло відбутися зі зловживаннями, адже ДАБІ України має право приймати в експлуатацію об’єкти, обсягом від 400 мешканців, а ІІІ та ІV черги котеджів на Яневій розраховані на нормативне перебування не більше, як 350 осіб.
Паралельно з цим, усі документи, винесені Інспекцією ДАБК у м. Львові щодо згаданого об’єкта будівництва, було поступово скасовано в рамках кількох судових проваджень за позовами КВП «Енергомонтаж» та його підрядника – ТОВ ІБК «Екополіс».
Водночас, як елемент помсти та, скоріш за все, у власних корисливих інтересах, Богдан Гагалюк ініціював обговорення на комісії, яку сам і очолює, незадовільної роботи Інспекції. Відповідний проект рішення для Львівської обласної ради комісія підготувала вже у листопаді 2017 року.
При чому називався цей проект рішення «Про інформацію Департаменту ДАБІ у Львівській області щодо результатів комплексної перевірки діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові». А тепер увага, далі дует Гагалюка-Ганущина розігрують виставу, де правдиві докази стають другорядними, а депутати лише статистами.
Маніпуляції, зловживання та конфлікт інтересів з боку Гагалюка за підтримки Ганущина
Маніпуляції: Комісія Гагалюка проект рішення називає «щодо результатів комплексної перевірки», обґрунтовує його результатами позапланових перевірок, а на сесії пояснює депутатам, використовуючи зовсім інші докази. Таким чином, при правильній назві, все решту – підміна понять, фактів і здорового глузду.
22 листопада комісія голосує за проект рішення щодо оцінки роботи Інспекції ДАБК, формально не маючи жодної інформації про фактичний стан справ. Адже комплексна перевірка, на яку у назві спирається комісія Гагалюка, насправді дала однозначно позитивну оцінку роботи Інспекції ДАБК у місті Львові.
Заднім числом Гагалюк намагається знайти хоча б якісь докази проти Інспекції і звертається у грудні 2017 року до Департаменту ДАБІ у Львівській області з листом про надання інформації про результати перевірок, які фіксували порушення вимог містобудівного законодавства з боку Інспекції ДАБК у м. Львові за період 2016-2017 років.
Не особливо потішила Гагалюка інформація і щодо позапланових перевірок: було зафіксовано декілька порушень з боку Інспекції, частина з яких досі оскаржується Інспекцією у судах. Та й просте порівняння показників роботи Інспекції у Львові та, скажімо, Одесі демонструє, що у цьому питанні львівська структура суттєво виграє.
Зловживання. Далі всі зусилля були покладені на те, щоби «протягнути» рішення у обласній раді про негативну оцінку роботи Інспекції. Дарма, що законних підстав для цього не було. Розуміючи це, Богдан Гагалюк залучається підтримкою давнього товариша Олександра Ганущина. Спільними зусиллями голови комісії, її членів та спікера ЛОР їм вдалося зробити це лише через рік від часу прийняття комісією проекту постанови – 25 жовтня 2018 року.
Їхня вистава на двох, де факти стають другорядними, а депутати – статистами, гідна стати одним з найбільш ганебних зразків політичного цинізму у стінах Львівської обласної ради.
Адже йдеться про свідоме введення в оману депутатів з боку Богдана Гагалюка, який, пропихав рішення «щодо результатів комплексної перевірки», але не по результатах планової комплексної перевірки (позитивної) і навіть не по результатах позапланових (оскаржених), а по ще інших, не підкріплених фактами, «зловживань» на об’єктах.
Його позицію дуже активно підтримує голова ЛОР Олександр Ганущин, наполегливо змушуючи депутатів проголосувати, що вони і роблять.
Як основний аргумент, спікер облради цинічно та підступно використав ситуацію з реконструкцією будинку по вул. Короленка, 1а у м. Львові (майбутній «Будинок воїна»). Він звинуватив Інспекцію у тому, що надто довго розглядалось питання видачі документу на початок виконання будівельних робіт, у той час, як затягування відбувалося саме з вини структур облради, тобто підлеглих самого Ганущина.
Конфлікт інтересів. Чому ж Гагалюк взявся допомагати ТОВ КВП «Енергомонтаж»? А все дуже просто – він був серед засновників «Енергомонтаж» ще у 2008 році, але, можна припустити, формально вийшов з бенефіціарів фірми, ставши депутатом обласної ради.
А ось і докази. Як йдеться у публікації «Школу в Дрогобичі без конкурсу відремонтує «рухівець» з Львівської облради» у жовтні 2011 року КВП «Енергомонтаж» без конкурсу отримало замовлення на суму 7,35 млн грн. (що станом на 2011 рік становило майже $1 млн). А «рухівець» з Львівської облради» – це якраз і є Богдан Гагалюк.
Як стверджують журналісти, засновниками компанії-переможця станом на 26 жовтня 2011 р. є В’ячеслав Фоломеєв, Юрій Матала та сама фірма КВП «Енергомонтаж». Згідно з ЄДР, з 2008 року серед засновників був Богдан Гагалюк, тодішній секретар комісії Львівської обласної ради питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності від Народного руху України.
Причетність Гагалюка до КВП «Енергомонтаж» підтверджують і дані моніторингу державних закупівель. В тексті одного з документів зазначено, що участь в закупівлі брало КВП «Енергомонтаж»:
«У складі пропозиції конкурсних торгів надано статут КВП «Енергомонтаж», затверджений протоколом загальних зборів засновників учасника від 05.09.2011 № 1/11. В протоколі загальних зборів йдеться про призначення директором КВП «Енергомонтаж» Верещинського О. І. учасниками товариства є Фоломеєв В. А. (30 % статутного капіталу), Гагалюк Б. М. (17,5 % статутного капіталу), Матала Ю. М. (17,5 % статутного капіталу) та Белявський П. І. (35 % статутного капіталу)».
У відкритих джерелах є відразу декілька згадок про те, як у період депутатства та членства у провідних комісіях Богдан Гагалюк лобіює інтереси КВП «Енергомонтаж», яка, до того ж, спокійненько собі тулиться у одному приміщенні з фірмою Гагалюків у Львові на Богомольця, 11.
Одним з таких випадків є депутатський запит Гагалюка внесений під першим номером у порядок денний № 82 засідання комісії з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем Львівської обласної ради від 07.07.2015р.
«Про розгляд депутатського запиту депутата ЛОР п. Б. Гагалюка (№15/1 від 15.06.2015) щодо звернення колективу КВП «Енергомонтаж» із проханням допомогти у забезпеченні справедливого судочинства та обмеження права на судовий захист при розгляді Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги.»
Тобто у цьому випадку Гагалюк намагається використати для лобіювання комерційних інтересів фірми, до якої доведена його причетність, вплив однієї з комісій обласної ради. Та цим прояви конфлікту інтересів чиновника не обмежились.
Епізод № 2: Конфлікт КВП «Енергомонтаж» Гагалюка та Управління захисту економіки Нацполіції
Один з випадків імовірного кооперування інтересів з головою облради Олександром Ганущином та наполегливе спонукання до незаконного голосування депутатів вже було розглянуто. Та, виявляється, він не останній.
Слід відзначити, що схема, коли в інтересах приватної компанії використовуються методи впливу на державні органи через обласну раду, став типовим для тандему Гагалюка-Ганущина. Подібним чином вони вже чинили у 2016 році і, що особливо цікаво, знову ж з причини проблем у КВП «Енергомонтаж»!
Цей епізод заслуговує особливої уваги, адже тут йдеться про те, що Гагалюк-Ганущин взялися захищати директора компанії, який був засуджений за неефективне використання коштів з бюджету обласної ради! визнав свою вину! не відомо чи сплатив шкоду! ще й був взятий на поруки іншою компанією, серед засновників якої є обласна рада!
І у цьому контексті Гагалюк-Ганущин намагалися нахабно протягнути через сесію питання про визнання незадовільною роботи керівника управління поліції Руслана Галаза, який і розслідував цей злочин.
І вершина маразму: визнати незадовільною роботу правоохоронця після того, як, викритий ним злочинець, визнав свою вину!
І, що не менш цікаво, депутати знову чемно проголосували, і знову, так виглядає, з причини недолугого знання законодавства та тиску з боку тандему Гагалюка-Ганущина.
Як зізнався один з високопосадовців облради у приватній бесіді, тоді їх справді підставили з тим голосуванням. І зробили це, можна припустити, найбільш зацікавлені особи.
«Чудом» не внесений до реєстру корупціонерів
Але на цьому справа не завершилась і принесла Гагалюку чергові неприємності. І стосувалися вони невчасного подання електронної декларації за 2016 рік. Стосовно цього випадку Галицький районний суд відкрив провадження і Гагалюка було визнано винним. Після цього він звернувся в Апеляційний суд, де, не заперечуючи вини Гагалюка за неподання декларації, постанову скасовано.
Тобто постанову суду першої інстанції було скасовано не через відсутність складу злочину – фактично він затягнув з поданням декларації і мав би бути внесеним у реєстр корупціонерів – а лише з формальних причин. І знову Гагалюк створив ці формальні підстави нахабно і прямолінійно – він просто затягував розгляд справи, не з’являвся на засідання (навіть з вельми «поважних» причин – перебування у відпустці). Що дало підстави судді в апеляції прийняти рішення про закриття справи.
У чому ж причина переховування пана Гагалюка «на стриху» чи у відпустці задля закриття справи з формальних причин, не дивлячись на те що саме правопорушення однозначно визнаний усіма? Точно не у тому, що потрібно заплатити умовних 800 грн штрафу – а у тому, щоби не бути внесеним до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні діяння, що накладає заборону на обіймання державних посад.
Здавалося б правильна норма, завдяки якій вдалося б відсторонити від бюджетного корита особу, щодо якої є обґрунтовані підозри у корупційній діяльності, існує, але просто не діє через зацікавленість і нечесність суддів та некомпетентність НАЗК.
Барвисті декларації, що підтверджують бенефіціарність у будівельному бізнесі
Що ж могло слугувати причиною затягування з поданням декларації? Так от! Йдеться про 2016 рік, коли відбувався суд над фірмою-протеже пана Гагалюка «Енергомонтаж». До цієї справи прикута увага правоохоронців. А «Енергомонтаж» зареєстрований за адресою вулиця Богомольця, 11 у Львові. За цією ж адресою розміщене і ТзОВ «Інкомтранс», один з основних родинних бізнесів Гагалюків. Про це можна дізнатися, зокрема, з ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, якою надано дозвіл «на проведення обшуку в офісних приміщеннях буд. 11 по вул. Богомольця у м. Львові, що належать на праві приватної власності ТзОВ «ІНКОМТРАНС», де здійснює свою діяльність КВП «Енергомонтаж» з метою відшукання і вилучення оригіналів документів».
Саме декларування цієї фірми, яке б підтвердило зв’язок Гагалюка з скандальним КВП «Енергомонтаж», можна припустити, й стало причиною зволікання з подачею документів у НАЗК. Врешті, він таки вніс своє перебування на оплачуваній посаді (за сумісництвом) директора ТОВ «Інкомтранс», тільки знову вчинив порушення, не вказавши у пунктах про джерела доходів оплати за цю посаду.
Уже у декларації за 2016 рік Богдан Гагалюк визнає свою причетності до підрядника будівництва котеджів на Яневій – ТОВ ІБК «Екополіс». Адже він отримує від них дохід від надання майна в оренду. Можна припустити, що йдеться про офіс на Богомольця, 11, де розташована й інша фірма Гагалюка. Тим більше, що сам Екополіс рекламує свої забудови саме за цією адресою. На сторінці забудовника, окрім згаданих котеджів на Яневій, також йдеться про будівництво котеджного містечка «Нова Конопниця» у с. Конопниця піді Львовом. Що цікаво, у декларації Богдана Гагалюка внесена приватна власність на декілька ділянок у цьому селі. То ж, можна припустити, саме на них цей забудовник зводить нове котеджне містечко.
Вже у першій декларації йдеться про певний дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі близько 0,5 млн грн, що, можна припустити, є прибуток від продажу одного з котеджів.
Таким чином це може ілюструвати той факт, що, не маючи задекларованих об’єктів незавершеного будівництва у 2016 році, він продає їх, тобто фактично виступає їхнім бенефіціарієм.
Ці припущення підтверджені наступними повідомленнями про суттєві зміни майнового стану. Чотири з них було зареєстровано 8 грудня 2017 року і йдеться про дві купівлі у ТОВ «ФК Фінбуд» майнових прав на котедж № 24 по вул. Янева,10 у Львові на суму 1,378 млн грн. А також про дохід від заняття підприємницькою діяльність, отриманий від Валерія Козловського трьома траншами на загальну суму 4 млн грн. На початку наступного року від Валерія Козловського отримано ще чотири транші на суму близько 1,5 млн грн.
У декларації за 2017 рік у Богдана Гагалюка вже зазначено чотири об’єкти незавершеного будівництва (житлові будинки) у Конопниці, що й підтвердило попередні припущення. Кожен з них площею, близько 130 кв. м.
Також вже задекларовано 4% власності ТОВ «Інкомтранс», хоча, згідно з даними YouControl – у нього 8%.
А ще пан Гагалюк став співзасновником ПП «Адат» спільно із Іриною Шушко, яку пов’язують з чисельними майновими оборудками з нерухомістю обласної ради.
Також Гагалюк відзначає про ще одну операцію, проведену з Валерієм Козловським, а саме про отриманий дохід від відчуження нерухомого майна на суму 4 млн грн.
Таким чином, аналізуючи декларації, простежується чіткий зв’язок з підрядником скандального будівництва на Яневій ТОВ АН «Екополіс», а також факт, можна припустити, легалізації котеджів, шляхом «купівлі» їх у третьої особи. Зв’язок з забудовником «Енергомонтаж», у якого Гагалюк, до того ж, був серед засновників доведено вище.
Тобто, можна обґрунтовано припустити, що конфлікт з Інспекцією ДАБІ м. Львова та неодноразовий захист інтересів «Енергомонтаж», використовуючи підтримку структур обласної ради та її голови Олександра Ганущина, має ознаки конфлікту інтересів з боку Богдана Гагалюка.
Що поєднує інтереси Богдана Гагалюка та Олександра Ганущина?
Як уже згадувалося, питання визнання незадовільною роботи Інспекції ДАБК, навіть попри недолугу доказову базу, на сесії дуже активно лобіював спікер облради. Чого б це раптом?
По-перше, і Гагалюка, і Ганущина пов’язує давнє членство у ЛОО Народного Руху України, а, відтак, тісне знайомство та спільні політичні інтереси.
По-друге, їх обох можна вважати «людьми Дубневичів».
Таке твердження щодо Олександра Ганущина є фактично незаперечним (він був помічником нардепа Ярослава Дубневича та консультантом при юридичній фірмі одіозних братів).
Щодо Гагалюка, то його причетність до галицьких олігархів теж доволі чітко простежується. Його мати Зіновія Гагалюк є співвласницею ТОВ «Інкомтранс» разом з радником того ж Ярослава Дубневича Ростиславом Молоком. Згодом частку підприємства отримав і Богдан Гагалюк. При чому бенефіціарами залишаються Зіновія Гагалюк та Ростислав Молоко. Що не менш цікаво «Інкомтранс» та «Енергомонтаж» мають одну юридичну адресу – Богомольця, 11.
Нагадаємо, у 2015 році Ганущина обрали головою Львівської облради, він пройшов у раду на місцевих виборах від Блоку Петра Порошенка, а у 2014 році був членом Народного Руху України.
Також він є радником народного депутата Ярослава Дубневича на громадських засадах. Раніше Ганущин стверджував, що Дубневичі – одні з багатьох, кого він консультує, але заперечував більш тісну співпрацю з олігархами.
До обрання головою Львівської облради був головним консультантом по зв’язках із органами місцевого самоврядування та державної влади адвокатського об’єднання «Матвіїв і партнери», котре фактично одноосібно представляло юридичні та судові інтереси фірм Дубневичів та розташоване у ключовому офісному центрі одіозних братів у Львові на вулиці Лазаренка, 1.
Наразі Гагалюку вдається виходити, як мовиться, сухим із води. Це і не дивно, перебуваючи під високим покровительством голови Львівської обласної ради та неофіційних «галицьких королів».
Так, вдавалося уникати відповідальності у випадку з розслідуванням Департаменту економічних Нацполіції, у випадку з порушеннями при будівництві, виявленими Інспекцією, у випадку з неподанням декларації у НАЗК. Але поле для маневру звужується.
Аналітична група IA ZIK
