В Україні зростає захворюваність на грип та ГРВІ. За даними МОЗ, показники захворюваності перевищені у п’яти областях. За тиждень шестеро людей померло від грипу. З початку епідемічного сезону зареєстровано 25 летальних випадків.
За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, за третій тиждень 2019 року від ускладнень кору померло троє українців. Загалом цього року від ускладнень кору померло вже п’ятеро людей. Торік кір забрав 16 життів.
У львівських поліклініках натовпи пацієнтів – хто з високою температурою, хто з підозрою на кір. Прекрасне середовище для поширення вірусних та інфекційних хвороб…
З’явилися й публікації у ЗМІ, про те що сімейні лікарі перестали їздити на виклики додому. До пацієнтів з високою температурою не поспішає і «швидка».
Як зараз працюють сімейні лікарі? Чи є температура під 40 приводом для виклику лікаря додому? Про це кореспондент IA ZIK розпитала відповідального за сімейну медицину в.о. заступника департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Андрія Васька.
– Пане Андрію, з’являються скарги і публікації у ЗМІ про те, що в рамках медичної реформи сімейні лікарі перестали їздити на виклики додому. Отримати консультацію пацієнт може або телефоном, або прийшовши на особистий прийом до поліклініки. Як зараз працюють сімейні лікарі?
– Усе вирішується індивідуально. Виклик лікаря додому і вихід лікаря на прийом за місцем перебування пацієнта, якщо він сам не може прийти до лікаря, не заборонений, і сімейні лікарі виходять до пацієнтів за потребою. Але все дуже індивідуально. Усе залежить від ургентності виклику, стану пацієнта. Якщо стан пацієнта такий, який потребує виклику швидкої медичної допомоги, то сімейний лікар порекомендує звернутися на 103 для виклику бригади швидкої допомоги. Якщо такий варіант виклику, який лікар може обслужити сам, він виходить на такий виклик. У тих випадках, коли пацієнт може прийти до сімейного лікаря самостійно, він приходить.
Зрозуміло, що кількість викликів лікарів і потреба у викликах лікарів додому зростає сезонно, у час зимового періоду, коли збільшуються респіраторні захворювання. Але ця ситуація не змінюється з року в рік. Вона є стандартною.
– Такий показник, як температура під 40 градусів, чи це є підставою для виклику сімейного лікаря додому чи потрібно викликати «швидку»?
– Це є підставою для прийому жарознижувальних препаратів.
– А далі?
– А далі дивитися за результатами: якщо препарат подіяв і температура знизилася – діяти за рекомендаціями лікаря. Висока температура є показом для застосування жарознижувальних препаратів одночасно із консультацією лікаря.
– Але жарознижувальні препарати не лікують, не ліквідовують причину хвороби?
– Вони знімають високу температуру, яку потрібно у деяких моментах зняти. Усе – дуже індивідуально. Кожен клінічний випадок ми не зможемо обговорити. Але якщо є респіраторні захворювання – катаральні явища, нежить, сльозотеча, типова клініка респіраторної інфекції або грипу, у цих випадках при високій температурі доцільно застосовувати жарознижувальні препарати і консультуватися зі своїм сімейним лікарем, що робити далі. Для того сімейний лікар залишає свій робочий телефон, він є вказаний у декларації для контакту з сімейним лікарем.
– А якщо це позаробочий час?
– У позаробочий час є ургентний кабінет сімейних лікарів. Контакти кожен лікар напрацьовує зі своїми пацієнтами і кожна лікарня напрацьовує свої варіанти комунікації у позаробочий час: або є черговий сімейний лікар, який працює у позаробочий час, або сімейний лікар домовляється зі своїми пацієнтами, що вони комунікують таким-то чином. Кожен пацієнт може запитати свого сімейного лікаря, з яким він підписав декларацію: «Яким чином у вашому закладі проходить ця комунікація»?
– Що робити, якщо йдеться про високу температуру у дітей? Чи є це підставою для виклику сімейного лікаря додому чи швидкої допомоги?
– Однозначно, це є підставою для контакту з сімейним лікарем для вирішення того питання. Зрозумійте, будь ласка, коли пацієнт підписує з сімейним лікарем декларацію і каже: «Я тобі довіряю і за мене тобі прийдуть кошти на фінансування твоєї зарплати», він має запитати: «Докторе, у випадках настання екстрених ситуацій таких чи таких, що нам робити?». У когось є літні люди, у когось малі діти, у когось є родичі із хронічними захворюваннями – потрібно обговорити з сімейним лікарем, що робити у певних випадках: чи їхати в лікарню, чи викликати «швидку», чи чекати твого приходу. Це комунікація пацієнта з сімейним лікарем. Якщо сімейний лікар не може дати роз’яснення по цих питаннях, не справляється зі своїми функціями, не консультує належно пацієнтів – тоді треба думати, якого ви обрали сімейного лікаря.
– Як бути, якщо сімейний лікар у відпустці, на лікарняному чи ще десь поза роботою?
– Питання заміни сімейного лікаря – це питання керівництва кожного конкретного закладу охорони здоров’я. Якщо звільняється сімейний лікар, відбувається заміна. У порядку надання медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ, вказано, що заклад охорони здоров’я зобов’язаний попередити тих, хто підписав декларації, про те, що даний сімейний лікар іде у відпустку чи на курси підвищення кваліфікації, тобто, він не буде працювати у звичному своєму графіку. Якщо змінюються графіки чи будь-які інші моменти – місця надання медичної допомоги, для прикладу, відкрилась нова амбулаторія і сімейний лікар туди переїжджає – тоді лікарня зобов’язана повідомити пацієнтів про це. Зазвичай, це робить сімейний лікар. Тоді наказом по установі буде визначений інший лікар. Щоби надавати медичну допомогу, пацієнти мають підписати з цим лікарем декларацію. Якщо говорити про сільську місцевість, там зрозуміло – на дану амбулаторію буде скеровано такого лікаря, просимо звернутися до нього для підписання декларації чи для отримання консультації, медичної допомоги. Такі повідомлення має надавати заклад охорони здоров’я. Він має комунікувати з пацієнтами щодо заміни, тимчасової відсутності лікаря чи інших моментів.
– Якщо говорити про сільську місцевість, де є випадки, що сімейний лікар проводить прийом один день у тиждень, як бути мешканцям – куди їм звертатися у випадку захворювання на грип, кір тощо?
– У сільській місцевості певний компонент комунікації виконують молодші та середні медичні працівники. У деяких населених пунктах немає амбулаторії і немає лікаря постійно, а є ФАП і є фельдшер. У цих випадках комунікація відбувається напряму через сімейного лікаря або через його помічника – фельдшера, який є на місці. Якщо пацієнти не можуть достукатися до лікаря, вони звертаються до фельдшера, він до них приходить. Тоді визначається, яким чином діяти у даній ситуації – чи треба приїхати лікарю, чи треба викликати «швидку». Якщо підписана декларація, уся комунікація має проходити на рівні між лікарем і пацієнтами, між пацієнтами і закладами охорони здоров’я, яким пацієнти висловили довіру і у зв’язку з цим на заклад охорони здоров’я прийдуть гроші.
– У зв’язку із тим, що сімейні лікарі можуть не виїжджати додому, чи збільшилася кількість звернень на «швидку»?
– Сезонно, у період респіраторних захворювань, збільшується кількість звернень на «швидку».
– Чи обслуговує такі виклики швидка допомога?
– Вони йдуть у категорію неекстрених. Якщо швидка їх обслуговує, то вже після того, як виконані екстрені виклики – травми, отруєння, важкі стани, де є пряма загроза життю пацієнта. Ці виклики, про які ви кажете, не будуть іти як першочергові, бо вони не включені за показами і характеристиками як пріоритетні.
Ще раз мушу нагадати, комунікація між сімейним лікарем і пацієнтом – це та річ, яка мусить бути присутня. У більшості випадків, якщо сімейний лікар правильно проконсультує пацієнта, то ні вихід сімейного лікаря, ні виїзд «швидкої» не буде потрібен. Але деякі ситуації неможливі без прямого контакту з пацієнтом. І ці речі теж треба зрозуміти. У деяких моментах пацієнт іде на зустріч лікарю, лікар іде на зустріч пацієнту. Усе визначається індивідуально.
Наталія Шутка, IA ZIK
