АТП-1 заплатило понад 400 тисяч за системи обліку, але не використовує їх, пише газета "Ратуша".
Від 1 лютого пасажири міського громадського автотранспорту змушені платити за поїздку 7 гривень. Перевізники вказували й вищу суму як економічно обґрунтовану, але на які прибутки та на який пасажиропотік вони опиралися, невідомо. Адже через брак реального обліку — реальних цифр у нашому місті не знає ніхто… Що ж робити, та які є способи рахувати пасажирів, поки у Львові не впровадять
е-квиток, читайте далі…
Де електронний квиток?
Вочевидь, чиновники та перевізники й не хочуть рахувати кількість пасажирів львівського автотранспорту, це їм невигідно, як і бачити реальні цифри прибутків. Інакше у Львові вже почали б впроваджувати електронний квиток, на який ми взяли кредит ЄБРР. «Електронний квиток у Львові мали б впроваджувати вже в листопаді 2018 року. Саме це обіцяли чиновники, коли брали згоду міської ради на кредит від ЄБРР. Те, що е-квитка сьогодні немає, — вина профільних чиновників та результат їхньої бездіяльності», — каже депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук.
Щоб порахувати людей, треба… знову підвищити тариф?
У Львівській мерії про електронний квиток говорять не надто активно. Натомість просять пасажирів брати у водіїв паперові квитки. «На квитку вказаний перевізник маршруту і є нумерація квитків, тому заохочуємо пасажирів отримувати квитки у водія після оплати», — йдеться у повідомленні від Львівської міської ради. Проте порахувати пасажиропотік з допомогою цього методу практично нереально. По-перше, пасажири квитків давно не брали, а водії — не видавали, й аж ніяк не кожен є настільки свідомим, щоб попросити його у водія. По-друге, чимало водіїв на вимоги видати квиток просто пропонують самостійно відірвати собі проїзний документ із цілого рулону — тож можна взяти й 2-3-4 і навіть 200, ніхто ж не помітить, правда?
Львів’янка Христина Козій має своє бачення, як забезпечити облік пасажирів у львівських маршрутках через квитки. Жінка пропонує тимчасово підняти вартість проїзду знову й створити посаду продавця квитків. Саме таку електронну петицію вона нещодавно зареєструвала в системі електронних звернень. «Пропоную підвищити вартість проїзду до 8 чи 9 гривень, за ці додаткові кошти найняти продавців квитків у автобуси та маршрутки. Вони працюватимуть безпосередньо на місто, а не на окремих перевізників, видаватимуть 2 види квитків — звичайні та пільгові (безкоштовні). Така посада буде тимчасовою — до повного впровадження електронного квитка, — йдеться у тексті петиції. — Що це змінить: водій виконуватиме лише свої прямі обов’язки та не відволікатиметься від дороги; з’явиться більш прозорий і чіткий облік готівки та кількості пасажирів; облік кількості пільгових пасажирів, зменшення кількості осіб, які не оплачують проїзд; оплата послуг перевізників проходитиме через місто; отримані дані про кількість пасажирів можна буде використати, для порівняння, під час визначення ефективності впровадження електронного квитка». Проте з потрібних для розгляду 500 голосів петиція наразі зібрала лише трохи більше 40.
Е-квиток – довго.
Є швидкі способи?
Валерій Веремчук переконаний, що суттєвою допомогою в обліку пасажирів може стати впровадження контролю на маршрутах. «Контроль на лініях підніме рівень оплати та поліпшить ситуацію з обліком пасажирів, адже всі вони вимагатимуть квитка. Це швидкі й недорогі рішення, до яких можна вдатися, доки чиновники не зроблять свою роботу та у Львові не з’явиться електронний квиток, — каже депутат. – Ще одне: збільшується відсоток оплати за проїзд в електротранспорті через телефон, бо це вигідно та зручно. Було б дуже добре, якби таку опцію ввели й автоперевізники».
А тепер найцікавіше! Виявляється, існують автоматичні системи обліку пасажирів, які можуть фіксувати всіх людей, які заходять у маршрутку та виходять з неї. І львівське АТП-1 уже закупило декілька таких систем, однак про них чомусь не знають навіть депутати. «Інформація про їхню закупівлю є на сайті «Прозорро». Перша закупівля — 4 системи за 138,5 тисячі гривень, друга — 6 систем за 276 тис. гривень, — розповів «Ратуші» Антон Лягушкін, громадський активіст та керівник ГО «Львів’яни за електротранспорт». – Система зараховує, коли пасажир входить у салон автобуса і коли він виходить. Це дає змогу легко визначити кількість пасажирів, які користуються транспортом. Далі можна було б порахувати виторг водія, поділити на вартість проїзду і знати, скільки людей платить. Декілька разів провести контроль, і ми б знали, скільки у нас пільговиків. Варіант простий, але ні перевізникам, ні міській владі облік пасажирів не потрібен».