Нещодавні спалахи кору в США, на Філіппінах, а також і в Україні, пояснюються тим, що дедалі більше людей відмовляються від щеплення, заявляють фахівці у сфері охорони здоров'я.
Останніми про спалах кору оголосили Філіппіни: 7 лютого керівники місцевої медичної системи повідомили, що цього року кількість випадків захворювання зросла на 74% у порівнянні з 2018 роком.
У 2017 році ця високозаразна вірусна хвороба вбила 111 тисяч людей по всьому світу, за даними ВООЗ.
У найсвіжішому звіті за листопад 2018 р. ВООЗ називає головні причини того, що кір знову лютує: недбалість і поширення неправдивих новин про вакцини, а також неефективність систем охорони здоров'я в окремих державах. Вказано, що з 2016 по 2017 роки випадків кору на світовому рівні стало на 30% більше.
"Без захисту, який забезпечують вакцини, порівняно рідкісна (у межах країни) хвороба може швидко уразити десятки або й сотні тисяч людей", - стверджують у ВООЗ.
Найбільше спалахів спостерігається у Північній та Південній Америці, Європі та східній частині Середземномор'я - включно з США, що є оплотом антивакцинального руху.
Наступні міфи про вакцини - найміцніші; саме через них охоплення вакцинацією зменшується, попри всі наукові докази її користі.
1. "Вакцини можуть спричиняти аутизм"
За те, що рівень імунізації проти кору у західних країнах протягом кількадесятьох останніх років знижується, значною мірою відповідає британський хірург Ендрю Вейкфілд. У своїй статті, опублікованій у 1997 р. у престижному медичному журналі Lancet, Вейкфілд пов'язав вакцину проти кору, паротиту і краснухи (КПК) з поширенням аутизму серед дітей у Британії.
Згодом інші дослідження довели відсутність причинно-наслідкового зв'язку між КПК і аутизмом. Lancet спростував цю статтю, а пана Вейкфілда виключили з британського медичного реєстру.
Втім, його розвінчаних тверджень вистачило, щоб охоплення вакциною КПК у Великій Британії знизилося з 92% у 1996 р. до 84% у 2002 р. Відтоді цей показник знову збільшився приблизно до 91%, та досі не сягнув рекомендованих ВООЗ 95%.
2. "Дитяча імунна система не здатна впоратися зі стількома вакцинами"
Немовлятам і дітям віком до 2 років рекомендовані щонайменше 11 вакцин. Деякі батьки хвилюються, що така велика кількість вакцин надмірно навантажує імунну систему їхніх дітей.
Поширена думка, нібито вакцини діють шляхом введення в організм вірусів чи бактерій, які збуджують певні хвороби.
Насправді ж науковці включають до вакцин видозмінені форми цих вірусів та бактерій, які не викликають в організмі хвороб чи їхніх наслідків.
Натомість вакцини готують організм до того, щоб чинити опір, зустрівшись зі справжніми збудниками хвороб.
"Немовлята розвивають у собі здібність реагувати на сторонні антигени (речовини, що стимулюють імунну реакцію) ще до народження", - пише американський педіатр Пол Оффіт в одній з найвідоміших доповідей щодо зв'язку між множинними вакцинами та імунною системою немовлят.
"Через лічені години після народження вони вже здатні продукувати імунну реакцію, отримавши вакцини", - додає він.
3. "Хвороби і так уже зникали, коли почали запроваджувати вакцини"
Сутність цього аргументу в тому, що покращення соціоекономічних умов - а саме, харчування та гігієни - зіграло не меншу роль у приборканні хвороб, аніж вакцинація.
Справді, завдяки прогресу у цих галузях смертність від деяких захворювань знизилася ще до того, як з'явилися вакцини. Однак те, якими темпами відступала інфекція, явно свідчить про важливу роль вакцинації.
Зокрема у США річна кількість смертей від кору знизилася з 5300 у 1960 році до 450 у 2012 році, за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань у США. Перша вакцина від кору з'явилася у 1963 році.
Лише за п'ять років щеплень (1963-68) вакцинація не лише радикально підвищила рівень виживання, а й не менш радикально зменшила кількість випадків захворювання.
Також є вагомі причини вважати, що масові відмови від вакцинації можуть призвести до нового витка поширення хвороби. Наприклад, у 1970-ті роки у Японії та Швеції різко зросла кількість випадків кашлюку і смертей від нього; це відбулося тоді, коли дітей стали рідше вакцинувати від цієї хвороби, яка також піддається профілактиці шляхом щеплення.
4. "Серед хворих - більшість вакциновані"
Цим аргументом часто послуговуються ті, хто виступає проти імунізації.
Річ у тім, що жодна вакцина не має стовідсоткової ефективності; за даними ВООЗ, більшість поширених "дитячих" щеплень захищають від відповідних хвороб 85-95% одержувачів.
Кожен організм реагує на щеплення по-своєму, а це означає, що імунітет виробляється не у всіх.
Та єдина причина, чому серед хворих більше щеплених, аніж нещеплених - те, що перших просто набагато більше.
Поміж невакцинованих рівень захворюваності значно вищий.
5. "Фармацевтичні гіганти надто зацікавлені у продажі вакцин"
Економіст з ВООЗ Мілуд Кадар у 2013 році оцінив вартість світового ринку вакцин у 24 млрд доларів.
Того року це становило менш ніж 3% від глобального фармацевтичного ринку.
В останні роки ринок вакцин набрав більших обертів; основні чинники - це розширення програм імунізації у країнах - нових лідерах промисловості, таких як Китай, а також і те, що багато заможних людей нині фінансово підтримують дослідження й розробку вакцин (наприклад, засновник компанії Microsoft Білл Ґейтс).
Втім, насправді зацікавлена сторона - це людство; адже хворіти - набагато дорожче.
Згідно з дослідженням, проведеним у 2016 р. Університетом Джона Гопкінса у 94 найбідніших країнах світу, кожен долар, вкладений у вакцинацію, прогнозовано економить 16 доларів витрат, пов'язаних з лікуванням, оплатою праці, втраченою працездатністю та смертю.
6. "Моя країна практично поборола цю хворобу, тож мені не потрібна вакцинація"
У багатьох країнах хвороби, яким можна запобігти, справді трапляються значно рідше завдяки вакцинації; втім, на світовому рівні ці хвороби можуть бути досі не приборканими.
Деякі з них, навпаки, дуже поширені й навіть ендемічні у певних країнах світу. Завдяки глобалізації вони легко поширюються й заново спалахують у країнах, де рівень імунізації знижується.
Захворюваність на кір у Європі у 2018 році зросла утричі (у порівнянні з 2017 роком) і сягнула 83 тисяч випадків - найвищий показник у поточному десятилітті.
7. "Вакцини містять небезпечні токсини"
Батьків, котрі сумніваються щодо щеплення своїх дітей, непокоїть також застосування у вакцинах таких речовин, як формальдегід, ртуть та алюміній.
Ці речовини справді шкідливі - за умови споживання у певній кількості.
Але не в тій, скільки містять вакцини. За даними Управління продовольства та медикаментів США, у типовій вакцині зі ртуттю концентрація цього елемента становить 25 мікрограмів на 0,5 мл дозу.
Стільки ж ртуті і у 85-грамовій бляшанці консервованого тунця, кажуть фахівці з Управління.
8. "Вакцини - це змова Заходу"
Переконання, що вакцини є частиною змови, спрямованої проти мирного населення, - усе ще не рідкість.
На півночі Нігерії боротьбі з поліомієлітом заважає ідея, нібито вакцини навмисно розроблені для того, щоби зробити жінок безплідними й поширити ВІЛ. Медпрацівники часто стають жертвами нападів.
Такі ж міфи існують в Афганістані та Пакистані; разом з Нігерією, це єдині країни у світі, де вірус поліомієліту лишається ендемічним.
На жаль, сумніви у мотивах вакцинації не зовсім безпідставні: у березні 2011 року ЦРУ провело у Пакистані підставну вакцинаційну кампанію у спробі отримати ДНК лідера Аль-Каїди Осами бен Ладена і, відповідно, встановити його місцеперебування.
Цю змову викрили, і це лише посилило недовіру до вакцинації у країні, де охоплення вакцинами і без того низьке.
