У Львові 2019-й рік зоозахисники неофіційно оголосили роком підтримки безпритульних котів. У місті їх живе близько 10 тисяч. Найбільше - у спальних районах. Там можна перезимувати в котельнях та в теплих підвалах, пише BBC News Україна.
Львів'ян закликають підгодовувати тварин і не шкодити їм, адже коти - важлива складова екосистеми міста. Вони здійснюють природну дератизацію, тобто рятують місто від мишей та щурів.
Опікуни для котів
Львівське комунальне підприємство "Лев" - єдине в Україні, що діє як ветеринарно-стерилізаційний центр для безпритульних тварин. Від формату притулку тут відмовились як від неефективного та негуманного. Тварин відловлюють, вакцинують, стерилізують, чіпують та прилаштовують у родини. Якщо тварину не забирають - відпускають у те місце, де відловили.
За безпритульними собаками і котами наглядають опікуни. Ним може стати кожен, хто любить та підтримує тварин. Із підприємством підписують договір. Вказують район та кількість котів. Опікуни стежать, аби тварини не хворіли, вчасно відвозять їх на безкоштовну стерилізацію та підгодовують.
У місті офіційно - 340 опікунів котів, частина з них ще й відповідає за собак. Із лютого ЛКП "Лев" забезпечує опікунів котів запасом кормів у пакетиках. Купують харчі за благодійні кошти - каже директорка ЛКП "Лев" Оксана Кошак.
Вона пояснює: "Кінець зими - важкий час для безпритульних тварин. Опікуни - зазвичай це пенсіонерки, які не в змозі прогодувати пухнастиків повноцінно. Тому вперше в країні ми започаткували акцію - допомагаємо із харчуванням".
Львів'яни беруть за приклад європейський досвід у боротьбі за зменшення кількості безпритульних тварин у місті. Вчені підрахували, що кішка може народити за життя до 200 кошенят, а її потомство - до 400 тисяч.
"Найгуманніший спосіб на цей час - стерилізувати кота чи кішку та прилаштовувати. За чотири роки ми зробили таку операцію більш ніж 1300 котам. Таких охоче забирають у родини. У нас активна реклама - і в соцмережах, і на телебаченні. Заохочуємо зірок шоу-бізнесу брати чотирилапих і ділитися своїми історіями", - каже директорка.
Працівники підприємства не лише безкоштовно лікують та стерилізують тварин, а й допомагають опікунам вирішити конфліктні питання із мешканцями будинків.
"Завжди є противники безпритульних тварин. Вони пояснюють, що ті розносять бліх, неприємно пахнуть. Це не так. Блохи, які живуть у підвалах, - людські, коти до цього не причетні. Вони ловлять щурів і мишей. Залучаємо при потребі юристів, розмовляємо з кожним. Вдається вирішити всі питання", - каже Оксана Кошак.
Добра допомога
Перекладачка із німецької Ольга Сидор опікується котами із центру Львова уже більш п'яти років. Щодня годує, за власний кошт стерилізує та лікує за потреби у ветеринара. Зараз у неї - дев'ять підопічних в різних будинках на площі Ринок.
"Програма підтримки кормами опікунів і їхніх підопічних - чудова. Знаю бабусь, які ділять пенсію на продукти для себе і для котів. Це для них добра допомога. Коли буде потреба - оформлюсь опікуном і теж попрошу забезпечити харчування для котів", - розповідає пані Сидор.
З собою вона несе десять пакетиків із недорогим котячим кормом. Підходить до входу в котельню будинку на Площі Ринок. До неї вибігає четверо дорослих котів. Труться об ноги, нявкають. Ще двоє ховаються в кутку. Жінка накладає їжу в миски. Коти імен не мають, вона називає всіх кицями.
"Доглядати допомагає пенсіонерка із сусідньої вулиці. Щодня приносить їм курятину. Коли йду у відпустку - прошу працівницю котельні годувати їх. Така кількість оптимальна і комфортна. Вони звикли один до одного, не заважають мешканцям", - пояснює жінка.
Ольга Сидор йде на інший бік вулиці. Навпроти ресторану в напівпідвалі живуть двоє чорних котів. Вони голодні - голосно кричать.
"Не всі заклади харчування гуманно ставляться до котів. Я особисто звертаюся до керівників і прошу не вивозити їх, не труїти і не ображати", - розповідає жінка.
"Є хороші приклади. Один ресторан-готель, аби коти влітку не залазили в декоративні вазони та не спали у кріслах закладу, придбав та поставив спеціальний ультразвуковий відлякувач. Інші - спеціально підгодовують котів, бо ті винищують гризунів, або роблять їх своїми улюбленцями. Але є випадки, коли коти і кошенята просто зникають із території закладів", - каже пані Сидор.
Остання її підопічна тварина - руда пухнаста кішка, яка живе в підвалі напроти Домініканського собору. Тварина дика - підходить їсти лише, коли поблизу нікого немає.
Місце в притулках?
Львів'янин Іван Городнюк мешкає в сусідньому будинку. Вважає, що безпритульних тварин треба тримати у притулках.
"Був момент, коли в нас в дворі жило четверо дорослих котів і восьмеро кошенят. Вони розривали поліетиленові пакети в смітниках у пошуках їжі і розкидали сміття у дворі. Навесні кричали, заважали спати. Не проти, якщо їх один-два у дворі. Але коли багато - це нікому не в радість. Тоді треба облаштовувати притулки для тварин за кошти міського бюджету", - каже чоловік.
П'ять років тому у міськраді прийняли ухвалу "Про заходи захисту котів від жорстокого поводження у Львові". У ній мешканцям забороняють не гуманно поводитись із котами - винищувати, вивозити за межі міста, залишати в небезпеці.
"Найбільша проблема, - зазначає зоозахисниця Ірина Юзик, - навмисне забивання підвальних вікон дошками".
"Мешканці або підприємці замуровують вікна чи дірки у підвал, де живуть коти. Кажуть, що холодно, або інші причини вигадують. Багато було випадків, коли тварини там гинули без їжі. Або навпаки - замерзають без доступу до тепла. Волонтери активно з цим борються. Часто самі з ломами та молотками рятують тварин. Із мешканцями проводимо бесіди. Наводимо текст ухвали, інколи викликаємо поліцію", - каже Ірина Юзик.
