Нас грабують, а ми мовчимо Як тільки зимові морози минули і навулиці потеплішало, разом зі снігом, за давньою львівсько ютрадицією, зійшов і асфальт… Водії в соцмережах нарікають: через новоутворені ями доводиться міняти колеса й витрачати шалені гроші на ремонт автівок. Тим часом працівники дорожніх служб активно латають ями в негоду і закатують асфальт просто в калюжі. Хто винен у тотальному бездоріжжі в Леополісі й по всій Україні — читайте далі…
Водії в соцмережах нарікають: через новоутворені ями доводиться міняти колеса й витрачати шалені гроші на ремонт автівок. Тим часом працівники дорожніх служб активно латають ями в негоду і закатують асфальт просто в калюжі. Хто винен у тотальному бездоріжжі в Леополісі й по всій Україні — читайте далі…
Дороги латають у зливи та снігопад… …бо це вигідно?
Коли йдеться про ями на тих дорогах, які лише нещодавно ремонтували, перше, що спадає на думку, — це неякісно проведена робота й застарілі технології. Проте Дмитро Повесьма, керівник проекту «УкрЯма» зазначає, технології — проблема не первинна. «Пристойні технології існують і за вартістю не суттєво відрізняються від «непристойних». Інша справа, як їх застосовують. Ямковий ремонт роблять постійно. Насправді те, що вони роблять, за документами називається аварійний ремонт. Найбільша проблема такого ремонту в тому, що на нього немає гарантії. Однак, щоб виконати аварійний ремонт, має бути відповідна погода: якщо мороз, іде дощ або сніг, сильний вітер — ремонт можна вважати аварійним, — каже Дмитро Повесьма. — Водночас, за сприятливої погоди ремонт не можна вважати аварійним, і на нього потрібно давати гарантії. Ось і пояснення, чому ми часто бачимо ремонтників, які працюють у негоду. Їм дали розпорядження залатати якнайбільше ям у дощ, щоб списати це на аварійний ремонт і не надавати ЖОДНИХ гарантій. Ще одна проблема: навіть якщо є гарантія — як саме довести, що саме ця яма, яку залатали, зруйнувалась, а не суміжна з нею? Це доволі складно».
За словами активіста, велика кількість ям просто вигідна власникові дороги. Все просто: більше ям — більше грошей на ремонт. «У нас міські дороги обслуговують комунальні підприємства, які є власністю міста. Це є, фактично, частина міської влади. Вони отримують гроші на ліквідацію недоліків на дорогах у результаті фактичних обстежень. Їм що більше ям — то більше грошей, то вигідніше. Гроші перекладаються з однієї кишені в іншу за схемою: чим більше недоліків на дорозі, тим краще. Ми можемо створити будь-які закони і схеми, але якщо не буде належного контролю за грошима, їх вкрадуть. Тому номером один має бути контроль», — додав Дмитро Повесьма.
Чому за кордоном таких ям нема
Існує державний стандарт, якому дорога має відповідати постійно, — наголошує Дмитро Повесьма. «Це написано і в самому стандарті, і в Законі про автомобільні дороги, і в Законі про дорожній рух, і в постанові Кабміну і в Конституції. В Законі про дорожній рух сказано, що кожен його учасник має право на безпечний рух. А державний стандарт ДСТУ № 3587 визначає вимоги до цієї безпеки, це не єдиний стандарт, але основний, що стосується дорожнього покриття. Якщо порушуються вимоги цього стандарту, порушується наше право на безпечні умови дорожнього руху і порушується стаття 3 Конституції. Невідповідність дороги стандарту — це адміністративне порушення за частиною 1 статті 140 Кодексу про адмінправопорушення, — додав він. — За тим, щоб дорога була стандартною і безпечною, має стежити поліція. А відповідає за безпеку на дорозі її власник. Звісно, будь-яку відповідальність можна делегувати. Створюються комунальні підприємства, місто передає їм повноваження і відповідальність за утримання дороги».
Чому ж у країнах, де є схожі або й більш жорсткі погодні умови, питання доріг так гостро, як у нас, не стоїть? «Справа в тому, що там власник дороги укладає з підрядною організацією угоду, згідно з якою та зобов’язується утримувати дорогу в стандартному стані та дотримуватись усіх вимог безпеки. Якщо вона порушує умови договору — вона платить штраф, — каже Дмитро Повесьма. — З комунальними підприємствами такі речі не працюють. Як місто може штрафувати підприємство, яке йому ж і належить? У нас неможлива будь-яка відповідальність, окрім кадрової. Якщо це були б комерційні компанії, то очевидно, що вони зацікавлені забезпечувати добрий стан доріг, бо інакше нестимуть відповідальність перед замовником. Допустили яму — дістали штраф від поліції, заплатили штраф місту. У разі комунального підприємства це працює лише з поліцією. Але й тут є нюанс. Ми стикаємось із тим, що часто посадова особа, яка має нести відповідальність, не визначена. Тому доводиться притягувати керівника цієї юридичної особи, що доволі непросто».
«Дірки» в законі
Ями на дорозі — це невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху. Проте, як наголошує Дмитро Повесьма, у нас нема чіткої вимоги забороняти експлуатацію дороги через те, що вона є небезпечна. Відповідно, у власника нема мотивації щось робити з дорогою, бо він розуміє, що навіть якщо вона небезпечна, ніхто її не закриє. До речі, згідно з державним стандартом, обстеження автошляхів мають проводити кожні 10 днів. «Побачили на дорозі тріщинку, задокументували, а коли настали сприятливі погодні умови, полагодили її і дали гарантію. Якби робили ці обстеження, таких ям, як ми маємо, на дорогах не було б, — розповідає Дмитро. — Водночас, юридично довести цю недбалість непросто. Треба довести суду причинно-наслідковий зв’язок між тим, що не були виконані вимоги стандарту з щодекадного обстеження, і тим станом, у якому дорога тепер. Оскільки дорогу не обстежували, то нема жодної інформації, нема з чим порівнювати».
Винні ми самі!
Як зазначив Дмитро Повесьма, насамперед у стані наших шляхів винен кожен учасник дорожнього руху. «Більшість вважає, що дорога, по якій можна проїхати (навіть якщо вона вже почала руйнуватись), — це нормальна дорога, аж поки там не з’явиться величезна яма. А коли проїхати вже неможливо, люди починають скаржитись. Успішне демократичне суспільство тримається не на тому, що там влада альтруїстична і робить усе для народу, воно тримається на тому, що народ не дає владі можливості чинити по-іншому. Ми не маємо політичної культури всередині країни, — каже він. — Погана дорога — напиши скаргу! Буде результат чи ні, сказати важко, проте якщо ти її не напишеш — результату точно не буде. А якщо таких скарг буде десятки тисяч і на них треба буде реагувати, дешевше буде утримувати дороги якісними, аніж відповідати на ці всі скарги. Тріщина на дорозі — це не норма! Вимагайте контролю за дорогами!».
Проект «УкрЯма» — допомога тим, хто не байдужий
Уже декілька років в Україні діє проект «УкрЯма», де кожен може згенерувати скаргу на стан дорожнього покриття, яким ми користуємось щодня. Проект об’єднує тих, хто зіткнувся з некомпетентністю дорожніх та інших служб України, які не виконують своїх зобов’язань. На сайті «УкрЯми» ви знайдете корисну інформацію, дізнаєтеся, як правильно заповнити скаргу та куди її треба подати. «На «УкрЯмі» ви згенерували скаргу, відправили її до поліцїі, і ви принаймні отримаєте відповідь у поліції, що вони провели обстеження, виявили огріхи, оштрафували відповідальну особу. Тобто за 5 хвилин часу ви отримали кілька годин роботи поліції, і є шанс, що цю дорогу відремонтують. Контроль влади — це складно, і щоб до цього прийти, треба здобувати невеличкі перемоги, — наголошує Дмитро Повесьма. — В чому «УкрЯма» допомагає? По-перше — це дуже простий спосіб згенерувати скаргу. По-друге — коли ми отримуємо відповідь, ми плануємо подальші кроки. Якщо, наприклад, поліція каже, що не може знайти власника, декілька наших скарг в інші інстанції допомагає поліції ретельніше взятися за пошуки власника і притягнути його до відповідальності. І якщо раніше випадків, коли поліція не могла знайти власника дороги, було чимало, то нині це поодинокі випадки, і це наша перемога».
Щоб згенерувати скаргу на незадовільний стан дороги, вам потрібно зайти на сайт ukryama.com, натиснути кнопку «Додати дефект» та завантажити фотографію дороги. «Важливо ввести максимально точний опис місця, де є яма. Бо якщо ви введете вулицю, маєте шанси отримати відповідь: «Ми дуже раді, але грошей немає». Крім того, поліція може цю ділянку просто не знайти. Водночас, якщо ви вказали яму із точною адресою ділянки (наприклад, вулиця Бандери, 12-б), тоді власник дороги не зможе послатись на брак грошей, бо ремонт тієї ділянки коштує небагато, — розповідає Дмитро Повесьма. — Також треба вказати ім’я та емейл, щоб ми могли зв’язатися з вами з приводу уточнень. Далі ви можете згенерувати скаргу й або роздрукувати її та відправити листом, або ж відправити електронну скаргу до поліції. Бо саме поліція відповідає за контроль безпеки дорожнього руху».
Уляна ДЕПУТОВИЧ
Коментар
Олександр ОДИНЕЦЬ, начальник управління інженерного господарства Львівської міської ради:
«Те, що на дорогах міста Львова утворилось багато ям, зумовлено двома причинами. По-перше, переважно ямковість з’являється на тих дорогах, які капітально не ремонтували 30 і більше років. По-друге — нині ми спостерігаємо у Львові досить складні погодні умови для дорожнього господарства, бо стаються різкі стрибки температур. Та волога, яку вбирає так званий дорожній одяг, замерзає, потім дуже швидко розмерзається і руйнується верхній шар дорожнього покриття. Ремонтна кампанія щодо ліквідації аварійної ямковості у Львові нині триває. Розпочалась вона, коли настали відповідні погодні умови. Ми на кожен тиждень складаємо план виконання робіт на низці вулиць і реалізовуємо його. Починаючи з 18 лютого, ми вже використали 150 тонн гарячого асфальтобетону і виконали роботи з ліквідації аварійної ямковості на площі 1282 квадратних метрів. Цьогоріч із потеплінням проблеми були на багатьох вулицях. У Шевченківському районі це вулиця Шевченка, в Личаківському — частина вул. Зеленої, в Залізничному, на жаль, були проблеми на дорогах, які ремонтувались до Євро-2012, але вони так само вже відслужили свої 8-9 років і потребують відповідного утримання. Фінансують ямкові ремонти за кошти міського бюджету, а розпоряджаються грошима районні адміністрації, адже саме вони є замовниками робіт з утримання доріг та ямкового ремонту. Проте є випадки, коли в межах гарантійного терміну, якщо дорога перебуває на гарантії, той суб’єкт господарювання усуває огріх за власні кошти. Такі випадки були, наприклад, на вулицях Сихівській та Червоної Калини».
Газета Ратуша
