25 лютого нотаріуси з усієї країни провели мирну акцію протесту “Нотаріат проти корупційних та рейдерських схем”.
Зважаючи на те, що подібного «майдану» Україна ще не бачила, спробуємо розповісти, що саме допекло представників цієї зовсім не войовничої професії. Отож.
Головною причиною бунту стало експериментальне тестування, яке Міністерство юстиції провело через постанову Кабміну №860. Згідно до неї заблокований Мін’юстом реєстратор мусить пройти в міністерстві тести і отримати сертифікат про підтвердження професійної компетентності. Без цього реєстратора не підключать до державних реєстрів.
Перш, ніж розповісти про саме тестування – кілька слів бекгрунду.
Реєстраційні дії – це те, що роблять реєстратори в Державному реєстрі речових прав та Єдиному реєстрі юросіб та фізичних осіб-підприємців. Від глобального – переписати завод за мільярд на іншого власника до дрібного – змінити в реєстрі адресу підприємства. Реєстраторів в Україні – близько 20 тис. Одна з найбільших груп реєстраторів – це державні і приватні нотаріуси, які окрім нотаріальних дій, таких, як посвідчення документів, можуть виконувати і реєстраційні. Нотаріусів в Україні 5,5 тис. Решта – це реєстратори при виконкомах сільських, селищних, міських рад та РДА. Ще є реєстратори комунальних підприємств – особливість КП в тому, що вони створені при органах місцевого самоврядування, і, щоб стати таким реєстратором, треба пройти лише кількатижневі курси. Також існують реєстратори від державних підприємств – коли ДПшка створює собі власну реєстраційну компанію. Кілька реєстраційних дій – арешти та їх зняття, припинення іпотеки у випадку реалізації – можуть вчиняти виконавці.
Особливості роботи кожної групи реєстраторів – свої, але поєднує всіх одне – дозвіл та заборону на роботу всім реєстраторам дає Міністерство юстиції, воно ж перевіряє реєстраторів і за результатами перевірки може заблокувати реєстратору доступ у реєстрах на різні терміни, аж до одного року.
Раніше, коли в заблокованого реєстратора збігав час блокування, він автоматично отримував доступ до реєстрів. Тепер же для підключення до реєстрів треба обов’язково отримувати сертифікат.
З одного боку, перевірка людей, які за 5 хвилин на клавіатурі можуть переписати завод, потрібна. З іншого, має значення і якість перевірки, і її прозорість. І ось тут виникла проблема, бо система в Міністерстві юстиції вибудувана таким чином, що загнати на тестування (тобто заблокувати) можна будь-якого реєстратора, заганяє структура із сумнівною репутацією, а до самих тестів є питання.
Структура, від рішення якої залежить, чи блокувати реєстратора у реєстрах – має сумнівну репутацію. Перевіряє реєстраторів управління акредитації, контролю та моніторингу суб’єктів держреєстрації Мін’юсту. У липні минулого року на хабарі у майже 200 тис. грн взяли очільницю цього управління Алісу Оскірко та її заступницю Тетяну Даценко. Після їх звільнення на місце Тетяни Доценко прийшла Владислава Хафусова. Утім, за кілька місяців прізвище Хафусової засвітилося в кримінальному провадженні щодо схем перереєстрації бізнесу, і наприкінці листопада Хафусова подала декларацію перед звільненням. Обшуки також були у Віталія Гайдука – очільника департаменту держреєстрації та нотаріату, якому підпорядковане управління. Нещодавно суд дозволивправоохоронцям ознайомитися з інформацією із мобільних телефонів та флешок чиновника. Також у липні минулого року правоохоронці обшукаликвартиру екс-заступника міністра юстиції з питань реєстрації Павла Мороза, знайшли різні печатки та штампи, зокрема, печатку №8 Другої Київської державної нотаріальної контори та штамп державного нотаріуса цієї ж контори. За правилами, ці печатки мають бути в єдиному примірнику і зберігатися в сейфах установи, якій вони належать. У Другій Київській державній нотаріальній конторі в коментарі “Нашим грошам” повідомили, що їхня печатка №8 на місці.
Реєстраторів притягують до відповідальності за сумнівних обставин. А саме – вибірково. Наприклад, як свідчить ухвала Запорізького окружного адміністративного суду, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу виграв суд у Міністерства юстиції, яке анулювало доступ нотаріусу до реєстру. Як з’ясував суд, нотаріус порушив правила ведення реєстру, але не правила реєстрації. Тобто, фахівець справді не в тій послідовності виконував технічні дії в реєстрі, але при цьому нічиї права не порушив. Нотаріус оскаржив дії Мін’юсту в суді, виграв суд і поновився в реєстрі. А ось нотаріус Олег Щур (Нотарі), про походеньки якого вже писали“Наші гроші”, залишився в реєстрі навіть після того, як позбавив майна аж три банки.
Реєстраторів притягують до відповідальності за сумнівні помилки, в багатьох випадках, технічні. Наприклад, на кілька місяців можуть заблокувати реєстратора за відсутність в реєстрі електронної копії документа, на підставі якого проведена держреєстрація. Або через те, що завантажена не кольорова електронна копія, а чорно-біла. За даними Нотаріальної палати України, такі помилки трапляються через три поширених причини: 1) збій роботи програмного забезпечення – електронні копії “злітають” із сервера 2) завантажену копію з реєстру може видалити будь-хто з доступом до реєстру 3) реєстратори іноді завантажують в реєстр чорно-біле сканування, бо воно завантажується швидше через менший розмір. Таких помилок багато, і покарати за них можна будь-кого і будь-коли.
Сертифікацію реєстраторів змушують проходити не по закону, а експериментальній постанові. Це суперечить законодавству у сфері нотаріату – там ніде не сказано, що нотаріус має складати додаткові іспити після кваліфікаційного. Згідно до закону, щоб стати нотаріусом, фахівець повинен мати 6 років юридичного стажу, з яких 3 роки – помічником нотаріуса. Кандидат в нотаріуси проходить кваліфікаційний іспит у Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату, яка складається із 7 представників Нотаріальної палати і 7 представників Мін’юсту, причому вирішальне слово – за міністром юстиції. При цьому, нотаріус весь час перебуває на контролі в Міністерстві юстиції, проходить курси з підвищення кваліфікації.
Саме тестування дає підстави в ньому сумніватися.
Систему за 90 тис. грн розробляла фірма “30 меридіан”, її керівник та один із засновників Володимир Кашпоров реєструвався також засновником компанії “Максмед Інтернешнл”, нині компанія прописана в бізнес-центрі “Євразія”, у цій же будівлі розташовані громадська приймальня нардепа від БПП Олександра Грановського та робочий кабінет Андрія Адамовського.
Іспит проходить таким чином. Учасники заходять до зали, де рядами стоять столи з комп’ютерами, сідають. Потім по черзі з паспортом підходять до стола працівників Мін’юсту, на якому лежать конверти. В конверті – логін і пароль до комп’ютера. Учасник вибирає собі конверт і пише на ньому своє прізвище. Потім учасник вводить логін і пароль в комп’ютер і відповідає на 100 запитань. Пройшов той, хто відповів мінімум на 75 запитань правильно.
Результати іспиту висвічуються в учасника на комп’ютері, і більше результатів ніхто не бачить. Офіційні результати з’являються на сайті Мін’юсту наступного дня.
Свій варіант відповідей одразу після іспиту отримати теж неможливо. Так, після першого іспиту стався конфлікт між одним із учасників іспиту і начальником управління акредитації Михайлом Трофимовичем. Учасник просив свої результати з відповідями і питаннями, щоб оскаржити їх у суді. Трофимович відправляв учасника писати запит на замміністра Ірину Садовську. Той у відповідь обурювався, що це вже буде в порядку звернень громадян, тож його розглядатимуть місяць. Результатів учасник так і не отримав.
Тим часом майже від усіх учасників першого іспиту журналіст “Наших грошей” чула скарги на питання тестів: у тих, кого тестували на знання Державного реєстру речових прав, питання були як наче для іспиту на знання Єдиного реєстру юросіб і фізосіб. Дехто стверджував, що третина питань – не по темі, дехто – що половина.
Перше ж тестування показало, що з-понад 20 осіб, яких тестували у сфері держреєстрації прав на нерухоме майно іспит склала одна людина.
Наскільки такі результати відображають реальність, можливо, побачимо незабаром, якщо реєстратори через протести об’єднаються і привідкриють завісу, як насправді працює тестова система.
Аліна Стрижак, Наші Гроші
