Понад 20 тисяч молодих людей призовного віку (20-27 років) на Львівщині ухилились від строкової служби, говорять у Львівському обласному комісаріаті, а це ті чоловіки, які мали прийти у військкомат протягом 10 днів від часу оголошення призову 1 квітня. Бо, пояснюють, згідно з українським законодавством, навіть якщо військовозобов'язана людина не отримала повістку, коли у державі оголошено початок нового призову в армію, громадянам дається 10 днів, щоб прийти у військовий комісаріат. Чоловіки, у кого двоє і більше дітей, хто навчається чи хворіє, мають право отримати відтермінування від служби у війську. Водночас близько 900 призовників із області зголосились служити і не ухилились від служби. Серед них – навіть українці, які проживали у Європі.
20-річний Орест Кулявець приїхав спеціально з Іспанії, щоб служити в українській армії. Хлопець разом із батьками проживає за кордоном із 6-річного віку. Навчався в іспанській школі, потім здобув фах автослюсаря. Батьки в Іспанії не вельми підтримали вибір сина – пройти строкову службу в Україні. А він ще й роздумує по її завершенні підписати контракт зі Збройними силами України.
«Маю право на проживання в Іспанії. Кілька років тому, після великої перерви, приїхав в Україну, і мені тут сподобалось. Я – українець і маю підтримувати Україну, хочу потрапити в десантні війська, де справді навчають, хочу навчитись воювати, стати справжнім чоловіком. Думаю про контракт. У мене була робота, зарплата в Іспанії. І мене питали, чому я це кинув і поїхав. Мусять із цим змиритись, бо це моє рішення, я вибираю свою дорогу. Якщо ми всі пороз’їжджаємося, будемо за кордоном, то хто буде в Україні? Мусимо повертатись. Всі виїхали, бо нема роботи, зарплати, проблеми були з армією, тому і повтікало багато», – розповідає Радіо Свобода Орест Кулявець.
Із початком бойових дій на Донбасі багато чоловіків утекли за кордон, щоб уникнути мобілізації, про що не раз говорили у військкоматах. Однак українців надалі лякає строкова служба. Багато хто думає, що призовників одразу відправляють на передову. Цю інформацію заперечують у військкоматі, наголошуючи, що службу новобранці проходять лише на мирній території, а не у зоні ведення бойових дій.
«Від початку війни жоден зі строковиків не потрапив на війну. Хочу всіх запевнити, не попадуть, не треба цього боятись. Призовники потраплять у Нацгвардію, прикордонну службу, ЗСУ, інші військові формування. Громадяни з вищою освітою служитимуть рік, без вищої – півтора року. Якщо сподобається служба, то новобранці можуть підписати контракт із ЗСУ», – наголосив керівник Львівського обласного комісаріату Олександр Тіщенко.
Мотивація – здобути військовий вишкіл
Цього тижня з Львівської області на строкову службу поїдуть близько 400 молодих чоловіків, а загалом весняний призов охопить близько 900 осіб із регіону. 23-річний Богдан Балата родом із Нового Роздолу, але з 15 років проживає з батьками у Польщі. У попередні роки отримував повістку, але не пішов служити з різних причин. Цього разу зголосився добровільно, залишивши у сусідній державі роботу і родину.
«Прошусь у прикордонні війська, знаю польську мову. Я з 2011 року живу з батьками у Польщі, один син у них. У Варшаві навчався і працював. Мені повістка не приходила цього разу, до того ж, маю проблему з ногою, міг би комісуватись, але хочу служити. На чужині розумієш, хто ти, що ти – українець. Хочу здобути досвід у війську. Батьки не були задоволені моїм рішенням, але погодились із цим моїм вибором», – каже призовник Богдан Балата.
До розповіді Богдана прислуховується 20-річний Василь Гладій із Миколаєва. У 17 років він поховав обох батьків, які загинули. Відтоді його життя змінилось. Працював на заводі, будовах, у Польщі. Василь намагається зрозуміти мотивацію колеги, який заради проходження служби, приїхав із Польщі.
«Спершу в армію я не пішов, бо залишився без батьків. Хочу трішки дисципліни навчитись у війську, цього мені треба. Хотів би служити танкістом, але я трохи зависокий», – говорить Василь Гладій.
Серед призовників є люди різного соціального статусу, з різною освітою. Не всі, звісно, фізично підготовлені чи мотивовані. 23-річний львів’янин Дмитро Дзюба працює в ІТ-компанії програмістом і не ухилився від служби. Хоча його рішення теж не дуже зрозуміли друзі, ніхто з них не проходив строкову службу.
«Для мене головне – обов’язок. Кожен зобов’язаний пройти строкову службу. Хотів би служити у повітряних військах. Там важче вчитись, можливо, але я маю освіту і міг би бути там корисний. Хочу здобути навички, щоб потім, коли буде потреба захистити державу, міг бути потрібним. Я не хотів, щоб мене від армії «відмазували», бо це неправильно», – зауважив Дмитро Дзюба.
Запитуючи призовників, що їх може розчарувати у війську, відповіли, якщо б зіштовхнулись із «дідівщиною» або надто багато часу використовували неефективно. Для прикладу, жартували, якби довелось фарбувати траву цілими днями.
Бойові офіцери запевняють, що нестатутні відносини в армії залишились у минулому. Новобранці проходять вишкіл на військовому полігоні і вчать їх бійці, які пройшли бойові дії на Донбасі.
Призов на строкову службу в Україні розпочався 1 квітня і триватиме до 30 червня. На службу запрошують чоловіків віком від 20 до 27 років, які не мають права на звільнення чи відтермінування від призову.
У військо весною відправляють 18 тисяч 752 людини, з яких у Збройних силах служитимуть 9 тисяч чоловіків, у прикордонній службі – 4 тисячі, в Національній гвардії – понад 5 тисяч, в спеціальній службі транспорту – 600.
У зв’язку із другим туром президентських виборів лише цього тижня почали відправляти на службу перших новобранців.
У 2019 році в Україні, окрім весняного призову, буде ще проведений осінній: з 1 жовтня до 31 грудня.
В Україні за ухиляння від призову передбачена відповідальність: адміністративна і кримінальна. За неявку у військкомат – штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення, 170-255 гривень – за повторне порушення. Кримінальна відповідальність передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Але винуватість особи визначає суд.
