Львів - єдине українське місто, яке входить до сотні найпопулярніших туристичних напрямків світу. Тут знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні, а також відбувається чимало цікавих заходів та фестивалів.
Туризм завзято радить вам відвідати місто Лева. А хто вже знайомий з ним - пропонуємо другий чи третій «захід», бо самі бачили - воно того варте. Львів вже давно став справжньою туристичною Меккою. Як гриби після дощу тут відкриваються нові заклади харчування, а екскурсоводи змагаються у вмінні оригінально показати місто. Бо зростає кількість туристів - збільшується і когорта людей, яка пропонує різні послуги. Конкуренція зростає. Самих туристів справді стало набагато більше, причому як з України, так і з-за кордону - з урахуванням курсу валют, відпочинок у Львові для іноземця дійсно дуже дешевий, а доїхати сюди можна дуже швидко.
Містяни намагаються, особливо на вихідні, придумати собі якісь заняття подалі від площі Ринок, бо там купи туристів, які ходять групами заворожені, чи то машиною на даху, чи то штанами Мазоха, чи ще якоюсь атракцією. А вуличних музик настільки багато, особливо за теплої погоди, що співи одних можуть перекрикувати інших. Шум, гам і багато люду. Але то реалії усіх популярних туристичних місць. Треба вміти включитись у цей потік, бо ж ви його частинка, і спокійно плисти за своїм маршрутом. Плюс, у цьому гаморі також є своя чарівність, яка подобається багатьом. Або ж можна відшукати тихіші вулички подалі від центру, які також вас зачарують.
Крім того, у Львові часто проводять різні фестивалі та свята, тому ви можете спланувати свою поїздку під подію, яка вас зацікавить. До речі, у першу неділю травня відзначають День міста. Буде парад, концерти та інші цікаві заходи. Якраз є нагода завітати до культурної столиці України, скориставшись довгими вихідними. Крім того, з 2011 року влітку у Львові проводиться міжнародний джазовий фестиваль, напевно, найбільший в Україні - Leopolis Jazz Fest, раніше відомий як Alfa Jazz Fest. У 2019 році він випадає на період з 27 червня по 1 липня. Сюди з’їжджаються відвідувачі звідусіль, тож житло та квитки на потяг слід бронювати дуже заздалегідь. Також цей факт слід врахувати тим туристам, які не є шанувальниками джазу та хочуть потрапити до Львова, коли там трошки менше людей.
Так люблю той Львів, що бракує мені слів
Львів’яни люблять своє місто. Чи то вони такі, чи то просто є за що любити - не знаю. Але ті, хто живе тут, додають Львову колориту і роблять його таким, який бачать туристи. Вони завжди гарно вбрані ходять на каву, в театри або в неділю до церкви. І нехай хтось сміється, що галичанка йде на службу, аби показати нові мешти, то таки потужна традиція, яка формує і людей, і їхній світогляд. І в тому немає нічого поганого, скоріше навпаки. Ритм життя у місті спокійніший, ніж у тому ж Києві, але люди тут також зайняті та працюють. Просто нема оцього – «заробити всі гроші, а тоді можна пожити для себе». Може, вони розуміють, що всіх грошей не заробиш, а життя проходить. ))) Але, як і в будь-якому популярному місті, люди, які працюють з туристами або здають квартири подобово, - то окрема секта. Якщо часом вам з ними не пощастило - не асоціюйте їх з усіма львів’янами.
Трошки цікавого про Львів. Історично місто збудоване на річці Полтва, але в XIX столітті її пустили через головний міський колектор. А ще через нього проходить пасмо пагорбів Головного європейського вододілу, який розмежовує річки Балтійського та Чорноморського басейнів. Як мені пояснювали місцеві: коли падає дощ і скапує вода з дахів, то з одного боку вона тече у Балтійське море, а з іншого - у Чорне. ))) Також у Львові випадає найбільша кількість опадів і найнижчі літні температури серед усіх обласних центрів України. Тому кожна львівська панянка, яка себе поважає, мусить мати по кілька парасоль для різних подій і нагод. )))
Направо підеш - Бандеру знайдеш, наліво підеш - до цирку зайдеш
Для багатьох туристів знайомство зі Львовом починається із залізничного вокзалу. До центру міста від нього можна дійти пішли десь за півгодини. Пишуть, що приблизно 3 кілометри, але на практиці ця відстань здаватиметься вам меншою. Плюс, дорогою ви зустрічатимете цікаві туристичні пам’ятки. Як кажуть, відразу у вир подій. Якщо у вас небагато речей і настанова якомога краще роздивитися місцевість - то такий варіант якраз для вас.
Є кілька маршрутів до центру, які можу вам запропонувати, і всі вони цікаві. Перший. Пройшовши десь 10 хвилин від вокзалу, ви вийдете на найдовшу вулицю Львова - Городоцьку, її протяжність понад 8 кілометрів. Думаю, ваші очі відразу побачать церкву святих Ольги та Єлизавети. В народі - костел на Привокзальній. Він побудований у готичному стилі та є найвищою будівлею в місті з висотою 88 метрів. Кілька років тому там ще відкрили оглядовий майданчик на вежі, з якого відкривається гарний краєвид на місто. Але, майте на увазі, він відчинений лише тоді, коли в церкві немає богослужінь. Працює у будні та в суботу з 12:00 до 17:00, у неділю - з 13:30. Раджу вам туди піднятися, але вже після того, як поснідаєте і залишите речі там, де зупинились. Від костелу можна йти вниз Городоцькою. З правого боку побачите цирк - нічого особливого. Біля нього не так давно оновили сквер і поставили пам’ятник одному з моїх улюблених поетів - Богдану-Ігорю Антоничу. З лівого боку нижче - цікавий театр Лесі, куди варто сходити, якщо у вас в планах будуть подібні походи. (Я, наприклад, люблю в нових містах оцінювати і майстерність театрів, і у Львові вона на високому рівні). Далі - церква Анни і поворот направо до проспекту Свободи. А це вже центр. Але на цій вулиці багато машин, тому якщо хочете прогулятися тихішими місцями, запропоную вам дещо інше.
Є варіант повернути за костелом на вуличку, що веде до собору святого Юра - одного з двох головних храмів українських греко-католиків. Він побудований у стилі бароко і належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2015 році на площі біля собору встановили пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому. Сама реконструкція площі супроводжувалася кількамісячними протестами активістів проти вирубки дерев у сусідньому сквері. Дерева врятували, якщо що. А далі ви спуститесь через парк Івана Франка біля університету його імені до центру. До речі, поряд є «Пузата хата», де можна перекусити.
І третій маршрут - довший, але оригінальніший. З лівого боку від костелу на Привокзальній стоїть пам’ятник Степану Бандері. А вулиця його імені тягнеться вправо. Тут також цікаві будинки. Вона повз університет Львівська Політехніка виведе вас на вулицю Коперника або Дорошенка, а це знову ж таки - вже центр. Дорогою можна десь перекусити. А ще раджу звернути на вулицю Коновальця, де точно не буде туристів (їх вам вистачить на площі Ринок), зате вона зачарує вас своїми історичними двоповерховими будинками. Вам навіть може захотітись там жити постійно, але женіть такі думки подалі - житло там недешеве. ))) Також цікава вулиця Генерала Чупринки. Ці вулиці не потрапляють у стандартний туристичний набір, але Львів, який побачите там, вам має сподобатись. А якщо втомитесь, то можна сісти на трамвай і дорогою з бруківки доїхати на площу Ринок. Або вийти біля Головної пошти і відразу на трамвайній зупинці зайти в кіоск «Альтернативна кава», де цей напій готують дуже смачно. Зазначу, місць зі смачною кавою у Львові є досить.
Класичний Львів – площа Ринок і навколишні вулиці
Як кажуть, всі дороги ведуть до центру. А що там дивитися? Все! Гуляти, розглядати, насолоджуватися новими місцями. Як на мене, шукати лише ті пам’ятки, про які «пише книжка» - нецікаво. Але давайте все ж спершу пройдемся стандартними місцями.
Проспект Свободи з місцевою «стометрівкою», Оперним театром і пам’ятником Тарасу Шевченку може стати першим пунктом вашої програми. Це центральна вулиця Львова. Про неї пишуть, що вона одна з найкрасивіших і найпрестижніших у місті. Якраз матимете нагоду перевірити. Перші поверхи будівель зайняті банками, магазинами, кафе та ресторанами. А вище другого поверху знаходяться житлові квартири або хостели. Посередині проспекту від Оперного театру до площі Міцкевича прокладена широка алея (в народі її називають «стометрівка»). На вихідних та у святкові дні тут багато львів'ян і туристів. На цій алеї також збираються любителі шахів, доміно і політики. Місцеві дядьки з азартом грають, а ще бурхливіше обговорюють державні справи. Також на площі відбуваються ярмарки на Різдво та Великдень. Біля пам'ятника Шевченку підлітки катаються на роликах, а хтось призначає побачення. Також це місце різних політичних мітингів.
Далі підіть через площу Міцкевича на проспект Шевченка - тут буде трохи тихіше, менші будинки, кілька цікавих кав’ярень, книгарні. Вам там сподобається. Я би про цей проспект сказала - миле місце. Але вузенькі вулиці, які примикають до нього, також варті уваги. Там буде тихо і затишно. Ну а пройшовши весь проспект, можна вийти на вулицю Івана Франка. Вона вже шумна, але там є на що подивитися.
А на десерт можете залишити площу Ринок і вулиці навколо, бо там гуляти не перегуляти. Історичний центр Львова також занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Ви побачите, що справді є за що. Площа Ринок - це центральний майдан у Львові, посередині якої стоїть Ратуша, а навколо неї - чотири фонтани з античними фігурами - Нептун, його дружина Амфітрита, Діана та Адоніс. Матимете нагоду попрактикуватися у знаннях міфології та розібратися, де хто стоїть. У минулому їх збудували для забезпечення міста водою, а зараз це місце зустрічей, посиденьок та селфі. Площа разом з прилеглими вулицями є пішохідною зоною. Трамвай - єдиний вид транспорту, який має право руху через площу Ринок.
З обов’язкових пунктів у стандартному плані туриста - піднятись на львівську Ратушу, висота якої 65 метрів. Але, щоб отримати результат, доведеться трохи попрацювати ногами - 408 сходинок на оглядовий майданчик, тільки тоді вам вже відкриється заворожуюча панорама старого міста.
Окремо слід виділити будівлі на площі Ринок. Кожен будинок тут має свою історію. Їх зазвичай будували на замовлення заможних купців, графів, послів. Чорна кам'яниця, Кам'яниця Бандінеллі, Палац Любомирських, Венеційська кам'яниця (будувалася на замовлення венеціанського консула) та інші. Якщо підете на екскурсію, то навіть втомитеся вислуховувати «родовід» кожної пам’ятки. Я тут хіба згадаю про один будинок - Палац Корнякта. Його замовив дуже багатий купець, який міг собі дозволити розкішний дім із шістьма вікнами на центральній площі (інші мають менше вікон). Тепер у будинку розміщений історичний музей. Саме тут є внутрішній дворик, який називають італійським через подібність з ренесансними двориками Флоренції чи Риму. Влітку там працює кав’ярня.
До речі, усі внутрішні дворики старих львівських будинків є цікавими. Якщо зовнішні фасади в центрі більш-менш відновлені, то всередині ви побачите зовсім іншу картину. Часом виглядатиме так, ніби той чи інший під’їзд залишився в столітті свого будівництва. Тому заглядайте - не бійтеся. Але, якщо на шнурках побачите чиюсь білизну, то майте такт - то вже втручання в особистий простір місцевих жителів. )))
Також ви не зможете оминути величних храмів, які височіють у центрі міста. Серед них я би виділила Костел і монастир бернардинів, Домініканський собор, Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці та Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла. Цікавою є історія останнього. Його відкрили лише у 2011 році, а до того 65 років у церкві був склад книжок. За два місяці з храму вивезли 144 вантажних автомобілі книг та 30 вантажівок, заповнених стелажами.
Усі вулиці, які йдуть паралельно та перпендикулярно до площі Ринок, переповнені місцями, де можна поїсти, попити, відпочити. Про заклади розкажу трошки нижче, але спершу згадаю кілька вулиць з найцікавішими місцями. Це вулиця Вірменська, де можна знайти легендарну «Дзигу» та «Вірменку», а також «Гасову лямпу» та порівняно молодий, але цікавий «Доктор Фауст». На Стороєврейській я зацінила два заклади - кафе «Сова» та «Чотири чебуреки». І моя улюблена вулиця у Львові - Лесі Українки. Вона дуже гарна і тут безліч закладів на будь-який смак. Місцеві полюбляють паб «Білий лев», також непогано у «Корки та крихти».
До речі, з вулиці Лесі України зовсім недалеко до площі Старий ринок, яка не така популярна серед туристів, як попередня, але кажуть, що саме в цьому районі біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині 13 століття заснував місто Львів. Площа розташована обабіч вулиці Богдана Хмельницького, якою також раджу пройтися. Вона веде в один із найстаріших районів Львова – Підзамче та Рогатку. Зараз він перетворився на промислову частину міста, але початок вулиці вам сподобається.
З висоти пташиного польоту – Високий замок або Лиса гора
Ще один обов’язковий пункт у плані туриста - піднятися на Високий замок. Це найвищий пагорб міста з висотою 413 метрів над рівнем моря. Менш відомі назви - Замкова або Княжа гора. На цьому пагорбі колись стояв замок, від якого сьогодні залишилися тільки руїни південної стіни. На вершині розташований оглядовий майданчик, до якого веде спіральна пішохідна доріжка через однойменний парк. Дорога освітлюється також і вночі, хоча я не ризикнула туди підніматися у темну пору доби. Також на горі стоїть Львівська телевежа, шпиль якої є найвищою точкою у місті.
Високий Замок - найвідоміший, але не єдиний пагорб у Львові. Західніше від нього височить Лиса гора, яку ще називають Гора Лева або Піскова гора. Висота пагорба - 389 метрів над рівнем моря. Туди не так комфортно підніматися - лише стежка зі східцями та перилами подекуди. З одного боку є стрімкі схили з урвищами, тому треба бути обережним. Але там цікаво. На вершині стоїть металевий хрест, є невеликий оглядовий майданчик. Пагорб з прилеглою територією розташований у парку «Знесіння». Біля його підніжжя ви побачите заморожене будівництво багатоповерхівки, яку починали будувати зі скандалами та протестами.
Де і що поїсти: як у Львові не розгубитися серед кількох сотень закладів
Львів відомий своїми кав'ярнями та рестораціями. Загалом у місті нараховували понад 800 закладів ресторанного бізнесу. Нові заклади відкриваються ледь не щотижня. Одні ресторани працюють за класичними схемами – кава та випічка, що, в принципі, безпрограшний варіант. Інші роблять акцент на традиційність – місцева галицька кухня. Треті шукають якісь креативні ідеї, аби здивувати чимось містян та туристів. Напевне, найбільш оригінальними ідеями відома мережа закладів !Fest. Називають вони себе – холдинг емоцій. Основний посил у них якраз на туристів. До речі, у мережі є карта лояльності Lokal, яка діє і у закладах поза Львовом. Ви накопичуєте бонуси, які потім можна витратити у будь-якій з ресторацій мережі чи на сувеніри у партнерських магазинчиках.
Серед їхніх закладів, зокрема, відома далеко за межами Львова «Криївка», куди ви потрапите лише сказавши пароль. Плюс, зайдете одними дверима, а виходитимете – зовсім іншими. Один із безперечних плюсів цього закладу – працює він 24 години на добу, що для Львова рідкість. Враховуючи, що більшість пристойних закладів у центрі міста починають працювати після 10:00, саме «Криївка», окрім, напевно, ще «Макдональдса» біля Оперного театру, може врятувати від голоду туристів, які прибувають до Львова ранковим потягом. Ще один заклад мережі – «Найдорожча ресторація Галичини», також відома як «Масони» чи «Масонська ложа», де без картки мережі вам доведеться викласти чималеньку суму, а з нею ціни зменшаться десь у 10 разів. Вхід до закладу також здійснюється через спеціальні двері, що також є окремим шоу. Працює заклад с 12:00 до 00:00 (чи 2:00 по п’ятницях та суботах). Їхня й «Львівська копальня кави», де організували підземну шахту з «видобутку» кавових зерен. Екскурсії туди безкоштовні, бо все розраховано на те, що дорогою ви купите у них подарунки, сувеніри, каву, замовите щось у кафе. Або «Біля Діани на Ринку». За теплої погоди біля нього танцювальні клуби збираються на сальсу, танго та подібне. Відома і «Львівська майстерня шоколаду», де ви знайдете цукерки на будь-який смак та вигляд. Театр пива «Правда» запропонує вам різноманітні види цього напою. Якщо ви потрапите туди в день, коли закладають сусло, то почуєте, як для пива читають вірші, аби воно «народжувалося» у гармонії. ))) Заманюють вас туди і запальним оркестром. У ресторації-музеї «Гасова лямпа» знаходиться велика колекція ламп - кажуть, понад 200. На верхньому поверсі є тераса з виглядом на місто.
«Львівська пляцки», «Пошта на Друкарській», «Мазох-cafe» та інші. Усі заклади мережі намагаються бути тематичними й розказати вам якусь історію про місто, заклад або річ. Вони влаштовують різноманітні шоу чи екскурсії або продають тематичні сувеніри. В деяких закладах є навіть спеціальні акції, коли у певний час можна купити той чи інший сувенір – каву у зернах чи шоколад – по ціні зі знижкам. Заради цього часом ще за хвилин 15-20 під закладами вишукуються чималі черги, тож часом є ризик, що вам не вистачить акційного товару.
Втім є у закладів !Fest одна не дуже гарна риса – там не можна забронювати столик. Часом буває, що туристи вишукуються у довжелезні черги під закладом і чекають півгодини-годину, щоб потрапити до добре розрекламованого закладу. Або ж, якщо не принципово, у який саме заклад мережі йти, можна годину тинятися від одного до іншого, шукаючи, де є вільні місця. Звісно, добре, коли на вулиці гарна погода і ви в гарній компанії можете провести цей час у балачках на вулиці. Однак, коли зима і мороз -20, який у Львові дуже важко переносити, до речі, стає вже не так добре. До того ж, деякі сумлінні відвідувачі, сидячи у закладі, під дверима якого чекає ще натовп інших людей, часом відчувають певний тиск і намагаються пошвидше закінчити посиденьки. Можливо, на це й розрахований такий не зовсім клієнтоорієнтований підхід організаторів, щоб люди швидше змінювали один одного. Однак саме через це частина туристів намагаються шукати альтернативні заклади, де не так багато людей або де можна завчасно забронювати столик. І таких цікавих закладів у місті також чимало. Містяни взагалі скептично ставляться до оцих мережевих, зорієнтованих на туристів місць. Вони шукають щось одиничне і не таке популярне. І то зрозуміло. Але, якщо заклад в центрі чи в середмісті, то туристи його все одно знайдуть. Та ще й ціни там будуть більш «туристичні» ))) Тому раджу зайти у проїзд «Крива липа», який з'єднує вулицю Дорошенка з вулицею Січових Стрільців, де очі розбігатимуться від кількості закладів харчування на квадратний метр. Ще цікавий заклад «Трапезна» при Музеї ідей на вулиці Валовій. І звісно, ви не зможете оминути львівські кав'ярні. Серед них – «Світ кави», Львівська мануфактура кави, вже давно відомі – «Цукерня», «Вероніка», «Віденська кава» та інші.
Про кожен заклад, який вас зацікавить, можна почитати в інтернеті, заглянути на інтер'єр та подивитись меню, яким вас заманюють зайти до них. До речі, є два підходи до вибору місця. Перший - усе спланувати, начитатись і вибрати те, що вам симпатизуватиме. Другий - віддатись у руки удачі та зайти туди, що сподобається дорогою. Бо посидіти у Львові точно є де. З порціями все складніше. Хто любить добре поїсти - мусить по кілька разів заглядати у меню. )))
Також останнім часом у Львові з'являється багато закладів із хот-догами, бургерами, млинцями, шаурмою та подібним. Але не у формі забігайлівок, а вищого рівня. Наприклад, хот-доги з шампанським. Забігти туди можна, але особисто я не прихильник таких форматів. Тут справа смаку. Я розповіла вам лише про кілька закладів, які згадала першими. Улюблених, на жаль, нема. Скільки вже ходжу, а ще не знайшла того місця, про яке можна сказати – «моє». Але вам бажаю знайти такий заклад, куди захочеться повертатися знову і знову.
Гарно поїли - можна і прогулятися. Львів має понад 20 парків і зелених зон, два ботанічних сади та 16 пам'яток природи. Найбільший парк — Стрийський. Думаю, вам там сподобається. До речі, хоча від нього до площі Ринок близько 2,5 кілометра, цю дорогу краще подолати пішки, адже будинки уздовж неї заслуговують на увагу. Можливо навіть відходячи трохи вбік від прямого маршруту. Особливо слід виділити будинок на вулиці Героїв Майдану, 6 (до декомунізації – вулиця Гвардійська). А точніше – його під’їзд у готичному стилі з розписами на стелі та стінах, яким позаздрили б західні собори.
І не забувайте про музеї, які ви можете недооцінювати, але вони варті уваги. Наприклад, Львівська картинна галерея або Музей Пінзеля. Останнього, до речі, у нас не так цінують, як за кордоном. Роботи цього архітектора виставлялись у Луврі, а свої земляки, на жаль, не поспішають до музею майстра. Ще одна популярна серед туристів локація Львова – Личаківський цвинтар, один із найстаріших цвинтарів не лише України, але й Європи. Наразі окрім своїх прямих функцій він виконує роль історико-культурного музею-заповідника, прогулятися яким зможете, сплативши за квиток на вході. Можна навіть замовити групову екскурсію. Цвинтар має чималу територію, часом більше схожу на затишний парк, а на багатьох з понад 300 тисяч поховань облаштовані дуже красиві скульптури чи рельєфи. А ще тут поховано чимало видатних особистостей, серед яких Іван Франко, Володимир Івасюк, Маркіян Шашкевич, Дмитро Вітовський та інші.
І ще трохи з цікавенького. Пропоную вам оригінальний туристичний маршрут - на площі Галицькій сідаєте в трамвай №8 та їдете в найбільший спальний район Львова - Сихів. Цей трамвайний маршрут мікрорайону обіцяли 8 років і запустили лише у 2016. По-перше, ви проїдетесь мальовничими місцями міста. По-друге, побачите як живуть львів’яни поза туристичним центром.
***
Я вам розказала лише про маленьку частинку того, що є у Львові. Сюди можна приїжджати і на вихідні, і на тиждень, і на два - є що дивитися. І, головне, вам напевно захочеться сюди повернутися. Але головне, напевне, не так побачити, як відчути атмосферу міста Лева і його жителів. Купуйте квитки - і вперед! Місто чекає на вас!
Мирослава Шульгевич, Уніан
