dyplom1Чехія, Польща, Італія, Франція, Німеччина… І це далеко не весь перелік країн, які обирає українська молодь, щоб отримати вищу освіту. Щороку кількість студентів, які віддають перевагу європейській науці, стрімко зростає. Ніхто не сперечатиметься: вибір навчального закладу є одним з найвідповідальніших рішень, яке вирішує майбутнє.

Чому наші абітурієнти марять освітою в Європі та США, чим краще навчання за кордоном та які вищі навчальні заклади обирає наша молодь, дізнавався Львівський портал.

Географія бажань

Все більше юнаків та дівчат залишає терени України в пошуках кращого життя: хтось їде на заробітки, хтось – на навчання. А дехто, на жаль, планує назавжди залишити рідну країну. Останнім часом для української молоді відкривається все більше можливостей та горизонтів, які ще недавно були практично недоступними. Саме тому абітурієнти замислюється про можливість навчання у відомих вишах Європи.

Як розповіла Львівському порталу керівник однієї зі львівських агенцій з навчання за кордоном Тетяна Маковська, серед львівської молоді найбільш популярними країнами для здобуття освіти є Польща, Німеччина та Австрія.

«До нас звертаються переважно школярі, які закінчують 11 клас, або студенти після четвертого курсу, які вже мають диплом бакалавра і хочуть вступати на магістратуру за кордоном. Найбільш популярною країною для нашої області є Польща. І це зрозуміло, адже до Польщі їхати не так далеко. Хоча зараз дуже цікавляться Австрією, Німеччиною, США та Канадою. Але зрозуміло, що для багатьох людей останні є занадто дорогими. Якщо брати Київ, то там живуть люди, які заробляють більше, і вони можуть дозволити собі навчання в США та Канаді. Головний фактор, який не дозволяє людям виїхати – це гроші, оскільки майже все навчання є платним. Також батьки переживають за своїх дітей, адже 17 років – це не так багато. Але здебільшого більшість дітей, які хочуть вступати, таки вступають», – розповіла вона.

Яка ж ціна такого задоволення?

Вартість  закордонного навчання – задоволення недешеве. Проте воно не є набагато дорожчим, ніж у вітчизняних вищих навчальних закладах. Однак батькам вступників потрібно попрацювати, аби заробити копійчину на освіту свого чада.

Як зазначила Тетяна Маковська, найдорожче навчання в Канаді та США. Тому саме туди їде найменше нашої української молоді здобувати освіту.

«В Польщі ціна навчання становить від 1000 євро на рік. Зараз також є багато можливостей вступати на безкоштовне навчання. Для прикладу, один приватний університет в Любліні виграв грант Європейського Союзу на безкоштовне навчання для іноземців. Але навчання проводиться англійською мовою і рівень знань мови вступника повинен бути В2. Тоді абітурієнт здає тестування англійською мовою, і потім може стати студентом цього навчального закладу. Якщо говорити про інші вищі навчальні заклади Польщі, то на безкоштовне навчання можуть претендувати тільки ті, хто має карту поляка. Але тоді вони йдуть по загальній системі поляків. Тобто їх чекають іспити, конкурс атестатів.

Щодо Австрії та Німеччини, то ціна навчання становить 500 євро на рік. Освіта в цих країнах є дешевшою, але проживання і харчування в рази дорожче.  Тобто, якщо в Польщі на місяць потрібно витрачати орієнтовно 200 євро (100 євро проживання і 100 євро харчування), то в Австрії і Німеччині набагато більше, оскільки житло коштуватиме 300-400 євро в місяць, плюс харчі. А у Канаді та США вартість навчання в університеті за рік становить від 15 тисяч євро», – розтлумачила пані Тетяна.

dyplom2Щодо цін на навчання в інших університетах Європи, то, наприклад, за здобуття освіти в університетах Угорщини за медичною, юридичною, журналістською спеціальністю необхідно викласти від 4000 до 8000 євро за рік, на інші спеціальності – від 1400 до 3000 євро. Вартість вищої освіти в Іспанії становить 6600-30000 євро за рік навчання.

Студентка одного з італійський вишів Юлія Кузь розповіла, що ціни в її університеті залежать від факультету.

«Я навчаюсь в Італії в Болонському університеті на економічному факультеті. Ціни на навчання тут доволі різні. Від 1000 до 3000 євро. Мій факультет коштує 1400 євро на рік. Тут є також система стипендій, але вона в основному для сімей з обмеженими матеріальними можливостями», – розповідає вона.

Хто шукає – той завжди знайде

Як бачимо, ціна на навчання за кордоном може суттєво «покусати» гаманці українців. Проте не варто втрачати надії на безкоштовну освіту, адже багато університетів Європи пропонують гранти та стипендії.

Німеччина. Інтерес українців до навчання в Німеччині залишається високим і продовжує зростати. Щороку багато молоді їде в цю країну за різними програмами німецької служби академічних обмінів, більш відомої як DAAD. Стипендія DAAD становить від 650 до 750 євро на місяць. Це, погодьтеся, – досить багато, і може допомогти молодій особі покрити витрати на проживання та навчання. Однак важливою умовою є високий рівень знань німецької та англійської мов, які майбутній студент буде підтверджувати мовними тестами. В цій програмі участь можуть брати випускники ВНЗ.

Велика Британія. Британські урядові стипендії Chevening Scholarships є одними з найпрестижніших нагород для навчання у вишах цієї країни. Ці стипендії надаються тим українським молодим особам, хто має потенціал в майбутньому впливати на прийняття рішень у державі та формувати громадську думку. Стипендії покривають вартість навчання, витрати на проживання та авіапереліт. Також важливим є те, що участь в програмі можуть брати лише студенти, які вже отримали вищу освіту. І, звичайно, вступник повинен мати високий рівень знання англійської мови.

Франція. Відомою стипендіальною програмою у Франції є Eiffel excellence grants, яка має на меті залучення до вступу у французькі ВНЗ кращих іноземних студентів. Важливою умовою є закінчена вища освіта. Програма передбачає два види стипендій. Для навчання у магістратурі програма надає щомісячну стипендію, яка становить 1181 євро. Для дослідження на рівні доктора наук передбачена щомісячна стипендія у розмірі 1400 євро.

Чехія. Уряд Чехії заснував грант, який може допомогти продовжити навчання студентам бакалаврату, магістратури та аспірантури. Розмір щомісячної стипендії становить 500 євро для тих, хто не має докторського ступеня, і 540 євро для тих, хто має докторський ступінь.

Що говорять студенти про навчання за кордоном?

dyplom3Молодь, яка виїжджає за кордон здобувати освіту, після закінчення навчання там переважно і залишається. Адже вважає, що це зовсім інший світ… А ще й з отриманим дипломом вони зможуть працювати в будь-якій країні Європейського Союзу.

Враженнями про навчання в Болонському університеті Італії з Львівським порталом поділилася студентка Юлія Кузь.

«В Болонському університеті є відділи в деяких невеликих містах Італії поблизу Болоньї. Є відділи в Форлі, в Ріміні, Чезені та Равенні. Я навчаюсь в місті Ріміні, тому що тут проживає моя бабуся. Так легше, бо не потрібно щоранку добиратись в Болонью. Я подавала документи в університет через італійське посольство в Україні. Спочатку відправляла запит в університет, а вже потім подавала необхідні документи в італійську амбасаду в Україні. Приїхавши в Італію, мені потрібно було здати два екзамени: один – на знання італійської мови, інший – стандартний для всіх охочих (враховуючи італійців). Це все було достатньо ризиковано. Тому що коли я подавала документи в посольство, то змушена була забрати документи з вишу, в якому навчалася. Адже згідно італійських законів, не можна навчатися в двох університетах одночасно. Також для вступу необхідно було мати 12 років навчання. Тому до поступлення мені потрібно було провчитися один рік в українському виші.

В Італії мене освіта цілком влаштовує. Хоча тут доволі важко вчитися. Адже доки не будеш добре знати предмет, то можливість здати його майже дорівнює нулю. Звісно, сама система тут дуже відрізняється від української: відвідування лекцій – не обов’язкове. Тобто без проблем можна поєднувати роботу і навчання. Також тут на рік дається тобі три або чотири спроби здати екзамен. Окрім того, практично всі необхідні матеріали, слайди, всі оцінки, реєстрацію на екзамен і так далі викладачі розміщують на сайті навчального закладу.

В Україну я не думаю повертатися,тому що італійський диплом має свою цінність в Європі та Америці. А в Україні, на жаль, він нічого не вартий. Планую після закінчення університету переїхати в трохи більше місто, з кращими можливостями, знайти хорошу роботу і добре влаштуватись там», – розповіла вона.

Також про рівень освіти у Німеччині Львівському порталу розповіла Оксана Гриців, яка навчається в тамтешньому університеті.

«Я навчаюсь в німецькому університеті European University Viadrina на програмі «Еразмуз+» за спеціальністю міжнародний бізнес. Рівень освіти – не до порівняння. Тут оптимізовано навчальний процес. Наприклад, у кожного студента є номер, за яким його ідентифікують при перевірці робіт. Таким чином викладач не може знати, чию роботу він перевіряє, і це значно знижує шанси появи корупції.

В подальшому я планую повернутись в Україну для закінчення бакалаврської програми. Звичайно, протягом навчального семестру ти звикаєш, і всі переваги навчання за кордоном починають здаватися нормою. Але після повернення додому дуже гостро і різко відчувається різниця, тому студенти пробують внести частинки отриманого досвіду в стіни своїх альма матер. Так і формується нова українська освіта – маленькими кроками, але з великою ідеєю», – резюмувала Оксана.

І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь

Тенденція хилиться в бік того, що багато молодих людей замислюються над тим, щоб здобути освіту за кордоном. Адже це може бути хороший шанс отримати перспективну професію та гідну роботу. Проте скільки студентів планує повернутися з отриманим досвідом і знаннями та працювати на благо рідної країни? Статистика доволі сумна.

Як бачимо, більшість студентів та абітурієнтів їдуть в Європу та США для того, щоб не лише здобути вищу освіту, а й стати потенційно повноцінним громадянином тої чи іншої країни. На жаль, залишаються практично одиниці тих, хто хоче використати отриманий досвід на теренах рідної країни.

Можемо сміливо припустити, що потік студентів, які хочуть покинути рідну країну та виїхати навчатися за кордон, з кожним роком буде лише збільшуватися. І триватиме це доти, доки врешті-решт чиновники не візьмуться за голову і зрозуміють, що молодь – це майбутнє України. І без неї прогресивної сильну та європейську державу не побудуєш.

Вероніка РОЙ, Львівський портал