Як заробляє РПЦ іменем Христа? Що від людського ока ховають священники і яке майно церкви виявляється приватним? Ми привідкриємо завісу духовенства, аби показати, наскільки скромно живуть служителі в рясах, і куди зникають квартири самотніх прихожан.
Розпочнемо з курортного Трускавця. Тут діє храм Російської православної церкви, громада якого не виявила бажання змінювати конфесію та переходити до Православної церкви України. Зрештою, їхнє право. Цікавим є інше, на території церкви – ТРЬОХПОВЕРХОВИЙ житловий будинок площею у 362 квадратних метри!
Належить він не абикому, а священнику Петрові Євстаховичу Федаку. Ні, не релігійній громаді з числа прихожан, а саме священнику. Та підійти до будинку впритул – зась, з одного боку – високий паркан та зачинені ворота, а з боку церкви – на сторожі жіночки.
– Журналіст? А на якій основі Ви тут прийшли знімати? Ви повинні прийти, коли є священник, чи можна, чи не можна.– Отець Петро звати? – Отець Петро. – А він десь тут мешкає, правильно? – Не знаю де він мешкає. Такою вийшла коротка розмова з жінкою, яку обурив візит журналістів.
Важко повірити, що ця пані не знає, що настоятель їхнього храму проживає за кількадесят метрів. Отже, таку інформацію тут приховують. Ми покидаємо територію церкви, на священника чекаємо біля воріт, він приходить з боку свого трьохповерхового будинку та одразу прямує до храму, оминаючи увагою журналістів. Залишається лише здогадуватись, як у його приватній власності опинився цей будинок, за чиї кошти утримується, та головне, для чого священнику аж 9 кімнат?
Далі – прямуємо до сусіднього міста Дрогобич. Порівняно з місцевим священником, Миколою Федоровичем Мандзюком, його трускавецький колега – не такий вже і заможний. Мандзюк є настоятелем храму преподобного Іова Почаївського, який, під тиском громади, таки перевели під юрисдикцію Православної церкви України. Отож, Микола Федорович на виду – дуже скромний, їздить на старенькому мікроавтобусі, його дружина – взагалі на «жигулях».
Та є інший бік, про який прихожани можуть і не знати. Це особняк, де власне проживають священник з дружиною. Площа у 129 квадратів, будинок справді зовсім не новий і оформлений на доньку отця.
А зовсім поруч – ще один житловий будинок, який своїм розміром справді вражає. Лише задумайтесь, 725 квадратних метрів!, які не можливо сховати за високим парканом.
Цей будинок, власне, зареєстровано на отця Миколу, його дружину Неонілу, та їхнього сина Володимира, який є кліриком храму Архистратига Михаїла міста Москва, призначений, до слова, московським Патріархом Кирилом. А ще на цій землі поруч з величезним будинком – чотири менші споруди, вочевидь, господарські, загальною площею близько 1000 квадратів. Отець Микола візиту журналістів не надто радий.
Отець Микола Мандзюк, настоятель храму Преподобного Іова Почаївського (м. Дрогобич)
– Треба взяти дозвіл. – В кого? – В того, в кого Ви хочете. – Ну ми ж не вдома у Вас, правильно? Ми на вулиці. – Шановний, всі питання в нас в порядку чинному… до прессекретаря єпархії. – Думаєте коректно звертатися до прессекретаря єпархії стосовно Вашого особистого майна і майна Вашої дружини? – А при чому тут це? – Бо ми про це хочемо говорити, а не про релігійні речі. – Тоді давайте я викличу свого юриста. – А юрист тут до чого? – Щоби я правильно відповідав. – Для чого Вам такий великий будинок? – А це не нам. А це приют ми будуємо. Бездомним. – А за чиї кошти Ви його будуєте? – За чиї кошти? За свої.
– І у скільки Вам обійшлось будівництво будинку площею майже 750 квадратів, не підкажете? – Обійшлося? Це спеціалісти скажуть. Але Ви подивіться, з яких матеріалів воно будується.
– Мене цікавить в загальному. – Ага, Вас цікавить тільки хай. Покричати, поверещати. – Скільки коштує будинок? – По тій справі є більш компетентні люди, запит нехай дають, ми будем відповідати. – Так Ви ж за свої кошти, кажете, будуєте. Нас цікавить, скільки коштує збудувати будинок площею майже 750 квадратів. – Я на це питання не хочу відповідати. – Маєте право. – Маю право. Все.
Більша частина землі, на якій розміщено господарство – належить приватній фірмі МПП «Лампада», яка є власністю дружини отця Миколи. Займається фірма, в основному, організацією поховань. Оце, ми розуміємо, сімейний підряд. До речі, про сімейний бізнес. Ми, не видаючи своїх намірів, трішки поговорили з сусідами священника.
– А Ви знали, що його жінка має фірму, яка займається похоронами? – Ну, та вона бабушок… Так по-правді сказати? – Кажіть по-правді. – Я не буду, хлопці, тінити, я Вам говорю, як воно є. Короче так, Нелька має дві бабушки, по одній кімнаті є дві кімнаті. Вони селять в одну, ту продають, тих доживають, їсти їм привозять, і так хата пропадає. – А що далі з тими хатами? Собі? – Собі! Командір, ти шось… Я тобі об’яснив нормально. Дві хати, бабушку одну висиляють з тої хати, ставлять в ту, приписують, законно. Ту продають, там годують-годують, поки ті помруть, і ту хату продають. Шукають таких бабушок, шо нема дітей, нікого. – Такий бізнес мають? – То є бізнес.
Звідси і стає зрозумілим, звідки у Неоніли Мандзюк, дружини священника, дві квартири у Дрогобичі. Підстава реєстрації обох – договір довічного утримання. А ще – будинок у Сколівському районі по договору дарування та земельна ділянка. До речі, в отця Миколи – теж є квартира у Дрогобичі, теж по договору дарування. Повертаючись до історії з будинком, як сказав пан отець, для бездомних. Справді для бездомних? Ми маємо певні сумніви. Можливо, йдеться не про безхатьків, а якраз одиноких пенсіонерів з квартирами? До слова, одразу поруч із церквою є будівля, яка б могла ідеально підійти якраз для такої благородної мети. Якби не два моменти. Усі дії – на виду у прихожан, і будівля – не приватна власність отця Миколи. Задумайтесь.
У Львові Московський патріархат пішов іще далі.
Тут щодня проводять богослужіння, на брак прихожан жалітись теж не варто. Ось так у Львові між вулицями Героїв УПА та Антоновича працює приватна церква. Та журналістам із камерою сюди не можна, перед нами зачинили двері. Згідно з офіційними даними – власникам приміщення є священник Володимир Шарабура та підприємець Інга Дунаєва. Зовсім нещодавно саме ця церква опинилась в центрі скандалу. Місцеві ЗМІ, зокрема, ІА «Діло» писало про розбудову храму без відповідних документів.
І справді, з якого це дива церква, чи наближені до неї бізнесмени, мають дотримуватись людських законів? Офіційно, настоятель цього храму майна не має, а релігійна громада церкви зареєстрована за адресою: Львів, Снопківська 37/3. Але і там перед носом журналістів знову зачиняють двері.
– Скажіть, будь ласка, яке Ви маєте відношення до Православної церкви? – Пряме. – А Ви там працюєте? – Працюю. – І Ви тут живете? – А шо Ви вже знімаєте? – То він мене знімає. – Вибачте. – А Ви тут живете?… То може хоч представитесь? – жіночка, що проживає у цій квартирі, не виявилась багатослівною.
Так ми і не дізнались, що ж насправді будують над церквою. І чи взагалі потрібно щось будувати церковній громаді, в якої і так нерухомості вдосталь?
У будинку на вул. Драгоманова – квартира, площею понад 80 квадратів. Вона належить РПЦ. До речі, церкві її – пожертвували. Раніше вона належала покійній Тамарі Георгіївні Аношкіній. Відразу згадуємо історію з Дрогобичем. Дізнатись, хто ж тут насправді живе – не вийшло, на місці нікого не застали, а, зі слів сусідів – квартира пустує. Однак двері – поміняні, встановлено дзвінок з камерою. Таке житло у центральній частині міста, навіть без будь-якого ремонту, може коштувати близько 100 000 доларів США.
А ще в РПЦ – квартира в новобудові на вул. Олени Степанівни.
А на сусідній вулиці – квартира, що належить митрополиту Львівському і Галицькому Філарету, в миру – Сергій Іванович Кучеров.
По-простому, він старший на Львівщині від Московського патріархату. Квартира теж в новобудові, на 92 квадрати. І в ній, зі слів сусідів, ніхто не мешкає. ЗМІ писали, що Кучеров фактично проживає в особняку, на вулиці Пасічній.
Згідно з даними реєстру речових прав – цей будинок належить Роману Васильовичу Горбаню. А це – голова Жовківської райради, що балотувався від Блоку Петра Порошенка.
Роман Горбань, голова Жовківської райради Львівської області
– Хотіли вас розпитати, а хто саме там проживає? – А то мої друзі. То не має значення. Я маю мати особисті якісь секрети? – Ви маєте право. – Я Вам говорю, то є мої друзі. – А давно вони проживають в цьому будинку? – Ну трошки проживають, я не пригадую, з якого року, десь років 7.
Цікаво, чоловік балотувався від БПП, підтримує і цю політсилу, і їхні лозунги, а який це друг мешкає в його будинку – розповідати не хоче.
– А в будинку, який належить Вам, проживає Філарет? – А яке то має значення, кому я його здав? – То Ви здали, чи Ви… – Ну, я кажу, кому я його віддав, шоб його доглядали. – Нам просто цікаво було, ми вирішили перепитати. – Ну, то я Вам кажу, так, я віддав, а шо тут? Він до мене звернувся, бо знав, шо в мене там є житло, чи там хтось проживає. Я його віддав, шоб його там доглядали, – додав Роман Горбань.
От Вам і Мова, Віра, Армія по-львівськи. Ну справді ж, не виганяти з дому друга через такі речі. Тільки навіщо це приховувати? А особняк – справді шикарний.
310 квадратів. Чудове розташування: навпроти парк, до центру – рукою подати. І величезний гараж, щоб можна було запаркувати усі автівки. А згідно з базою даних МВС – у Філарета їх три. Старенький мікроавтобус марки «Фольксваген», не старенька «ніссан тіана» бізнес-класу та мікроавтобус «Фольксваген Мультівен», теж бізнес-класу. Його ми, власне, помічаємо на подвір’ї. А ще позашляховик «Ніссан Патроль», і новий паркетник, оформлені на пов’язаних зі священником людей. Не погано, навіть за мірками успішних бізнесменів. Що ж казати про священника?
Джерело: ІП Діло
