Тема пасажирських перевезень у маршрутках – чутлива і болюча для багатьох. Мешканці Львівщини дуже часто нарікають, що порядку у цій сфері як не було, так немає досі. Подекуди самоуправство перевізників зашкалює – їздять як хочуть, зупиняються де хочуть, а тепер ще їм дозволили самовільно встановлювати тарифи… Особливий хаос щодо приміських перевезень – людям усе складніше добиратися на роботу до Львова.
При цьому маршрутники часто роблять голосні заяви, зокрема, остання – з погрозами припинити перевезення пільговиків.
Про транспортну мережу області та майбутні зміни, а також про те, хто встановлює і диктує правила гри у сфері пасажирських перевезень Львівщини, які важелі впливу на перевізників має обласна влада – у розмові кореспондента IA ZIK із заступником голови Львівської ОДА Іриною Гримак.
«Хочемо повернути транспортну схему до того, як було колись»
– Пані Ірино, відповідно до рішення Львівської облради ще рік тому – до 1 травня 2016 року – ЛОДА мала розробити та винести на затвердження в облраду «Концепцію розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування у Львівській області на 2016-2020 роки». Досі такий документ не оприлюднений для обговорення та не прийнятий. Чому?
– Концепція напрацьована. Проект розглядається на профільній депутатській комісії Львівської облради. Є додаткові побажання від депутатів. Ми повинні врахувати обласний центр із його міськими перевезеннями та пов’язати із загальною схемою руху пасажирського транспорту в області. Основа концепції напрацьована, з депутатами доопрацьовуємо окремі розділи.
Транспортна мережа обласних перевезень не буде суттєво змінена, лише частково скоригована.
– Що принципово планується змінити?
– На сьогодні немає уніфікованого, правильного стану пасажирських перевезень районного сполучення. Адже є обласне сполучення – обласний центр-райони, а є внутрішньорайонні рейси.
Колись транспортна мережа працювала так: були внутрішньорайонні рейси, які сполучали усі населені пункти з районним центром, і далі йшла певна кількість маршрутів з району до обласного центру. Були міжрайонні сполучення – з одного райцентру до іншого. Усе було влаштовано відповідно до географії підприємств, де люди добиралися на роботу і таке інше. Сьогодні це змінено не завжди у правильний бік. Ми розуміємо, що все, що їде на Львів – перевізникам цікаве, а все, що їде з села до районного центру – не завжди.
– У фінансовому плані?
– Так, звичайно. Це є так звані соціальні і комерційні (прибуткові) маршрути. Хочемо зараз привести схему транспортного сполучення до того, як це було колись. Ви ж розумієте, що мешканці не усіх населених пунктів мають потребу їздити до Львова, лише певний відсоток. У тих районах, де є дисбаланс, хочемо скоригувати, щоб зав’язати внутрішньорайонні рейси та зводити усіх до районного центру, а тоді, відповідно до потреби, пасажиропотік скеровувати в обласний центр чи в інший район. Отак приблизно усе має виглядати. Сказати, що ми повністю задоволені нинішнім станом справ – не можна. Це щодо організації маршрутних перевезень.
Є ще питання автостанцій. Зараз АС передані у руки приватним структурам. Вони не контролюються ні державними, ні виконавчими органами місцевої влади. Це є виключно комерційні об’єкти, які надають послуги не лише прийому громадського транспорту, а й громадського харчування, відпочинку. Де більший пасажиропотік – мережа АС достатньо хороша. Є районні центри, де немає автостанцій, які б задовольняли потребу пасажира. Над цим треба працювати. Щоправда, не всюди є фінансова можливість – підприємства-інвестори, які б хотіли щось зробити. Органи місцевого самоврядування через брак фінансових ресурсів теж не мають змоги. Як бути – на жаль, поки немає кінцевої відповіді. Думаю, коли буде чітке розуміння щодо відшкодування пільг, їх монетизації, коли запрацює механізм «надавач послуг-одержувач послуг» із відповідною оплатою, будемо розуміти, яким ресурсом володіють перевізники, щоб його можна було спрямувати на розвиток інфраструктури АС.
«Про розбудову АС владі Львова слід було думати вчора»
– Є ще питання автостанцій міста Львова…
– Я вам скажу відверто, коли я поверталася з Дрогобицького району через Самбір, мені впала у вічі самбірська АС – добре облаштована, гарна. Там вкладені інвестиції, створена якісна інфраструктура, де люди почуваються досить комфортно. На жаль, у Львові на сьогодні немає концепції розвитку інфраструктури громадського транспорту. Схема руху маршруток не пов’язана із залізничним транспортом. Не у всіх районах міста є альтернативний громадський транспорт – тролейбуси, трамваї. Розуміємо, що це колосальні кошти. Але бодай щодо мінімуму – інфраструктури автовокзалів – міській владі треба було задумуватися ще вчора. Це бізнес, на цьому заробляють гроші. Потрібна активніша позиція від міста, щоби все-таки провести конкурси для інвесторів щодо будівництва АС. Зараз багато говориться про АС «Західна». Але давайте поглянемо на АС-5 (вул. Зелена-Луганська). Сумно. Назвати це автостанцією тяжко.
– На мою думку, як і АС «Західну».
– Так звана АС-4 на вул. Шевченка – на автостанцію зовсім не схожа. На вул. Личаківській АС у природі не існує. Там великі скупчення людей на зупинках, немає елементарного – каси для придбання квитків, туалету, місць очікування.
– Тобто, кінцевого бачення щодо АС для приміського та міжміського транспорту у Львові нема?
– Немає. У тому числі через вас звертаюся до виконавчих органів Львівської міськради, щоб вони активніше над тим попрацювали. Схему вони змінили, рішення щодо кінцевих зупинок прийняли, а відповідної інфраструктури не запропонували.
Місту потрібно пришвидшити розбудову автостанцій. Доки ми не почнемо їх дзьобати – вони не порухаються.
Ще одне питання до міста – збільшення громадського транспорту. Людей у приміську зону прибуває багато, місто має забезпечити їх довезення у потрібну точку.
– Чи якісь новації у транспортній концепції, яка напрацьована. Можливо, передбачено впровадження електронного квитка?
– Про це дуже рано говорити. Є великі труднощі у міста Львова щодо запровадження такої системи. Потрібно розуміти масштаби. Місто Львів і область – речі неспівмірні. Наше головне завдання – завершити створення та ввести у дію диспетчерську службу. Вона вже де-юре існує – є підприємство, керівник, набираються спеціалісти, які будуть відслідковувати рух громадського транспорту в області.
– Коли запрацює ця диспетчерська?
– Ми ставимо собі завдання запустити її цього року.
– Де вона розмішується?
– У приміщенні Львівської ОДА. На сьогодні із понад 1,5 тис. маршрутів у близько 1 тис. вже встановлені GPS-трекери. Усі маршрути, зупинки, підприємства-перевізники внесені у електронну базу даних. Близько 400 маршрутів уже можна побачити онлайн – як курсують автобуси.
– Чого бракує, щоб усе запустити?
– Усе це робиться на добровільній основі. Законодавство не вказує на обов’язковість таких речей. Це наша ініціатива, і є розуміння перевізників, що це потрібно. Ми хочемо відстежувати якість надання послуг, а перевізники – роботу своїх водіїв.
– Якісь бюджетні кошти на цю диспетчерську передбачені?
– Ні. Ми звертаємося за допомогою до перевізників. GPS-трекери встановлюються за їх кошт, обслуговування програми теж.
«Торгів «сміття в обмін на маршрутки» – не було»
– Чи є остаточне бачення з Львівською міською радою щодо кінцевих зупинок приміських та міжміських маршруток у Львові?
– Є ухвала Львівської міськради. Її ніхто не скасовував. Цей документ маємо брати до уваги і відповідно організовувати пасажирські перевезення.
– Як щодо хаосу з маршрутками, який продовжується навпроти Привокзального ринку?
– 31 березня про це буде розмова з перевізниками. Думаю, ми вже востаннє попередимо по-доброму, а далі розпочнемо розривати угоди. По-іншому бути не може, ми вже два роки просимо.
Слід зазначити, що відповідно до ухвали Львівської міськради до АС-8 (головний залізничний вокзал, – ZIK) курсують автобуси з міст-курортів. Але у нас на Львівщині не лише Моршин, Трускавець та Східниця – курорти. Є ще Немирів, Шкло, Великий Любінь, Славське, Нижнє Синьовидне. Справедливо, щоб вони усі туди їздили. Зараз вносимо відповідні коригування у маршрути, щоб вони доїжджали до АС-8.
– Міська рада цього року планує закрити на реконструкцію площу Двірцеву. Куди будуть курсувати ці маршрутки?
– Поки про це мені невідомо. Жодних звернень чи намірів від міської ради до нас не надходило. Я собі мало уявляю, як вони (міська рада, – ZIK) зможуть таку кількість транспорту переорієнтувати. Можливо, буде задіяний Приміський вокзал.
– Чи правда, що у світлі сміттєвої кризи були «торги» та розглядалася можливість повернення кінцевих маршрутів з районів на приміський та головний залізничний вокзали Львова у сенсі: «ми приймаємо ваше сміття, а ви наші маршрутки»?
– Такі речі мені невідомі. Швидше за все, цього не було, тому що міська влада Львова не була присутня на жодних переговорах, у тому числі із Самбірським районом.
Переговори з районами щодо сміття проводить ОДА.
ЛОДА за те, щоб запустити міські маршрутки у приміські села
– Була озвучена ініціатива з боку мерії Львова про те, що міські маршрутки можуть запустити у приміські села. Чи розглядаєте таку можливість?
– Це була ініціатива не міської ради, а ОДА. Навіть відбулася зустріч за участю міського голови Львова, очільника профільного управління міської ради. Ми чітко вказали свої умови: щоби продовжити міські маршрути, які на сьогодні дублюють приміські. Ми готові закрити такі приміські маршрути, але інтереси цих перевізників, які їх обслуговують, мають бути захищені. Тобто, усі перевізники мають бути у рівних умовах. Наразі відповіді на свої запитання від міста ми не отримали.
Ми тільки «за» – чекаємо від міста відповіді.
– Зараз багато мешканців нарікають, що добратися до Львова з села, що за 10 км від обласного центру, важче, ніж за 30-40 км. Чому маршрутки дальшого сполучення не зупиняються у приміських селах. Людям ходити пішки на роботу, чи як?
– Наш девіз – у кожне село транспортний засіб. На сьогодні це реалізовано на 95%. Можливо, у години пік потрібен додатковий транспорт, який би вивозив людей з приміської зони. Бо автобус «Турка-Львів» – не є маршрутним таксі, яке має зупинятися на кожній зупинці. Як правило, у Турці завантаженість транспортного засобу є достатньо великою. Ми не можемо ставити претензії перевізнику, що він не здійснює зупинку у межах 10-кілометрової зони Львова. Він цього не повинен робити. Інше питання, якщо є такі речі, ми намагаємося скоригувати маршрут з конкретного населеного пункту, звідки люди не мають можливості добратися. Для прикладу, якщо йдеться про Солонку, Муроване, Гамаліївку. Є стандартне курсування – два рейси вранці і два увечері, один – обідній. Якщо є пасажиропотік і потреба додаткового рейсу, сідаємо за стіл переговорів з перевізником і доставляємо рейси.
– Але якщо проїзні маршрутки їдуть порожні і не зупиняються?
– Це на побажання перевізника. Якщо є технічна можливість і облаштована зупинка – у цьому немає нічого протизаконного, що водій зупиниться і підбере людину. Проблема в іншому – переповнені транспортні засоби, тому в час пік складно добратися приміської зони.
– Пані Ірино, є питання щодо перевезення школярів, адже не всюди курсують шкільні автобуси. Є випадки, коли діти, добираючись до школи, змушені користуватися загальним транспортом, а водії вимагають у них гроші. Чи регулюється це питання з перевізниками?
– Регулюється. Ми розуміємо, що на сьогодні не виконані усі зобов’язання перед перевізниками щодо відшкодування пільг. Діти – теж категорія пасажирів, які б мали їздити безкоштовно. У більшості районів це питання врегульовано. Минулого тижня я завершила проведення робочих нарад у районах за участі керівництва РДА, сільських рад, перевізників. Ми обговорили проблемні питання. Таку проблему я почула у Старосамбірському, Золочівському та, здається, у Городоцькому районах. У більшості районів передбачені кошти з місцевих бюджетів відділу освіти на компенсацію за проїзд школярів. Є три райони, де такі кошти не передбачені. Ми чекаємо перегляду їх бюджетів та прийняття рішень.
«Правила диктує ЛОДА – іншого не дано»
– Як і чим регулюються відносини обласної влади і перевізників на сьогодні? Хто кому диктує правила гри?
– Є чинне законодавство, яке регулює тему пасажирських перевезень. Відповідно до цього діє ЛОДА. На кожен маршрут підписана угода з перевізниками про надання послуг. Іншого не дано: правила диктує ЛОДА, яка організовує пасажирські перевезення.
– Які дієві засоби і методи впливу на перевізників має Львівська ОДА?
– Ми намагаємося максимально усі зауваження, які виникають під час користування пасажирів громадським транспортом, врегулювати через домовленості з перевізниками – кличемо їх на розмови, вказуємо на недоліки, у тому числі проводимо дисциплінарні комісії на підприємствах у випадках, коли йдеться про порушення. Інколи доходить і до розривання угод. Такі факти є. Не всі з цим погоджуються. Є перевізники, які хочуть судитися. Але порівняно з попередніми роками суттєво зменшилася кількість судових спорів між перевізниками і ЛОДА. На сьогодні це поодинокі випадки.
– Приватні перевізники періодично виставляють свої умови, роблять заяви щодо підвищення тарифів, припинення перевезення пільговиків. Чи мають вони право самостійно вирішувати такі питання?
– Конституція надає багато прав громадянам. За кожним підприємством-перевізником також є громадяни України. Заяви можна робити будь-які, але ми свідомі того, що влада на сьогодні створила перевізникам досить демократичні умови. Два роки тому було підтримано ініціативу перевізників і знято регуляцію утворення тарифів. Хоча ОДА все одно буде присутня у цьому процесі як центр балансу між перевізником і мешканцями – користувачами послуг. Попри їхні заяви, все одно співпраця конструктивна, відбуваються круглі столи, зустрічі. Кінцеве рішення приймається за участю ЛОДА. Ми розуміємо, що їхня і наша робота спрямована на пасажира. Якщо пасажир буде незадоволений – ні нам, а тим більше їм, від цього добре не буде.
– Те, що держава послабила регулювання у сфері міжміських та приміських перевезень – усунула ОДА від затвердження тарифів – це погано чи добре?
– Це була у тому числі і наша ініціатива. Ми це підтримали. Це правильно, якщо говорити про політику держави щодо розвитку ринкових принципів економіки. Має бути справедливість у розумінні ціни, якості послуги і попиту. Регуляція – це не є добре. Це вузьке місце, яке призводить до певних зволікань, безкомпромісних рішень.
ОДА і надалі відслідковує та впливає на узгодження формування тарифів. Ми висловили побажання, і перевізники на це пристали – будь-яка зміна тарифу має відбуватися на підставі громадських слухань. Обговорили з громадою, показали розрахунки – тоді запроваджувати. Такі слухання відбулися у січні, коли постало питання зростання тарифу через зростання мінімальної заробітної плати, пального тощо.
«Плануємо запустити монетизацію пільг з 1 липня»
– Яка доля ініціативи щодо втілення пілотного проекту з монетизації пільг на перевезення у громадському транспорті Львівщини?
– Є підготований спільно Мінсоцполітики і ЛОДА проект розпорядження Кабміну. Плануємо стартувати з таким пілотним проектом з 1 липня 2017 року. Механізм напрацьований, триває узгодження у Міністерстві соціальної політики. Думаю, у квітні документ винесуть на розгляд Кабміну.
– У яку суму обійдеться компенсація за пільги у нашій області?
– Я поки не можу сказати. Механізм розроблений, але розрахунки ще тривають.
– Компенсація планується з державного чи з місцевого бюджетів?
– Наша позиція – якщо пільги надає держава, відповідно, компенсації має здійснювати держава. Можливе часткове залучення коштів місцевих бюджетів.
– Але зараз, відповідно до закону про Держбюджет, фінансування пільг перекладено на місцеві бюджети?
– Ми звертаємося до органів державної влади про те, що пільги мають відшкодовуватися з Держбюджету. Місцеві бюджети не зможуть потягнути такі суми. Під час децентралізації і так досить серйозне навантаження на місцеві бюджети.
– Гадаєте, дослухаються?
– Є усі підстави на це розраховувати.
– У цей час перевізники Львівщини погрожують з 2 квітня припинити перевезення пільговиків, окрім учасників бойових дій…
– Думаю, це передчасні заяви. Ми збираємо перевізників 31 березня. Після зустрічей у районах розуміємо, де «фонить», де є проблеми щодо перевезень, скарги пасажирів та сільських голів. Одним із питань буде обговорення проекту розпорядження щодо монетизації пільг. Окрім того, у квітні на сесії Львівської облради буде розглядатися питання компенсацій перевізникам з обласного бюджету. Такі кошти будуть передбачені і в районних бюджетах.
– Про які суми йдеться?
– У місцевих бюджетах близько 10 млн грн, ще 10 млн грн – в обласному бюджеті, щоб бодай частково покрити видатки за перевезення пільговиків.
Ми категорично «за» монетизацію пільг, щоб людина сама мала право вибору – витратити гроші на проїзд чи на інші потреби.
– Тобто з 2 квітня перевезення пільговиків не припиняється?
– Такого рішення немає. Кожен має право робити заяви. Асоціація перевізників – організація, яка має багато прав і жодних обов’язків.
Є конструктивна робота ЛОДА з перевізниками. Багато речей, з якими вони до нас зверталися – врегульовані. Є випадки, коли ми апелюємо до них і розраховуємо, що вони дослухаються.
Є перевізники, які торік дуже кричали, що потрібно пільги відшкодовувати. Було виділено кошти, складено формулу, яка мала справедливо до усіх застосовуватися. Завершилося тим, що не усі перевізники захотіли отримати компенсацію. А знаєте, з яких міркувань? Потрібно було показати офіційно усю виручку. А окремі «таланти» показували у податкові органи виручку на зразок 2 грн у день.
Якість перевезень на Львівщині – «на трієчку»
– Чи скаржаться пасажири на роботу перевізників до ЛОДА? Якого роду ці скарги? Як реагуєте? Скількох перевізників чи водіїв покарано?
– Є такі скарги, зокрема на гарячу лінію області «112». На усі скарги реагуємо. Є випадки звільнення водіїв. Залучаємо до розгляду скарг управління безпеки на транспорті у Львівській області, подекуди, податкові, правоохоронні органи – залежно від змісту нарікань.
Загалом є тенденція до зменшення скарг. Для контролю за перевізниками щодо надання послуг хочемо започаткувати з 1 квітня так званий «механізм актів виконаних робіт». Йдеться про те, що перевізники будуть підписувати такі акти у сільських радах. Сільський голова буде відповідати, курсували автобуси чи ні. Якщо не їздили – будемо влаштовувати «розбірки» – чому і з яких причин. Це буде позначатися і на відшкодуванні пільг.
– Ви як профільний заступник голови ЛОДА, який курує цю сферу, задоволені сьогоднішнім рівнем надання послуг щодо перевезень пасажирів? Ваша оцінка якості перевезень на Львівщині.
– Трієчка за п’ятибальною системою. Є ще над чим працювати. Фінансовий ресурс дуже сильно впливає. Якби ми розуміли, що перевізникам повністю компенсовано за надані послуги (перевезення пільговиків, – ZIK), тоді могли б більше висувати претензій.
Розмовляла Наталія Шутка, IA ZIK
