Понад 50 років тому людина вперше зробив крок на поверхню Місяця. Після закриття програми "Аполлон" ні США, ні іншим країнам не вдалося повторити цей подвиг. Спеціальною подією фестивалю американського кіно "Незалежність", який проходив у Києві 6-12 лютого, став показ фільму "Аполлон-11" про історичну місячну місію NASA. В ході відкритої дискусії з фахівцями космічної галузі говорили після фільму про "Місячну гонку 2.0" і місце нашої держави в ній.
Хто створить форпост людства в космосі?
Фільм "Аполлон-11" присвячений 50-річному ювілею місії NASA з висадки людини на Місячну поверхню. Одночасно з цим фільм актуальний для сучасних тенденцій – тема незворотних змін на Землі неминуче пов'язана з питанням колонізації інших небесних тіл. Головний конструктор КБ "Південне" Максим Дегтярьов розповідає – обійти Місяць в ході космічної експансії неможливо.
"Всі кроки людства, спрямовані на освоєння Місяця, на мою особисту думку, є лише першими кроками. Попереду у нас довгий шлях розвитку і експансії. Місяць – це об'єкт, який неможливо обійти. Це дане нам природою місце для створення форпосту для подальшого просування до інших об'єктів сонячної системи, і в подальшому – далеких зірок.
КБ "Південне", як системна компанія, відстежує світові тенденції і інтегрує напрацювання в свій процес досліджень. Ми спрямовуємо дослідження в ту сторону, щоб бути завжди актуальними", – розповідає головний інженер підприємства.
Конструкторське бюро "Південне" – державне підприємство, яке займається розробкою і виробництвом ракетної техніки з початку 50-х років ХХ століття. Ракети Дніпровського підприємства відігравали важливу роль в холодній війні – за роки існування КБ розробило чотири покоління бойових стратегічних ракетних комплексів. Значимість бюро ще і в тому, що воно є спадкоємцем місячної програми СРСР.
"Паралельно з американською реалізовувалася радянська місячна програма, яка практично дійшла до кінця. Оскільки такі глобальні проекти вимагають концентрації всіх ресурсів держави та оскільки США обійшли СРСР в гонці, керівництвом Радянського Союзу було прийнято рішення зупинити програму, проте КБ "Південне" свою частину роботи виконало повністю.
Ми створили місячний посадковий модуль – його розробка була повністю виконана, були проведені наземні випробування, він тричі випробовувався в космосі, де імітували всі режими орбітальних польотів, посадочні, злітні режими для повернення на орбіту Місяця і подальшого повернення на землю. Блок повністю функціонував і був готовим продуктом", – розповідає головний конструктор КБ "Південне".
Місячні теплиці, модульні місяцеходи і транспорт: що українці розробляють для колонізації космосу
У КБ вказують, що відсоток державного замовлення у підприємства становить близько 2-3%. Основний прибуток – експортні роботи на світовий ринок. Сьогодні підприємство виробляє ракетоносії, твердопаливні та рідинні двигуни, космічні апарати, надає послуги з інженерних і конструкторських розрахунків і випробувань. Крім того, останні кілька років в бюро працюють над місячною базою.
"Новий напрям, який ми створюємо і розвиваємо, – дослідне виробництво. Ми беремо в світі новітні технології, вчимося з ними працювати і впроваджуємо в процес розробки. Ми системно вже кілька років працюємо над комплексним проектом, який ми називаємо "Місячна промислово-дослідна база". Ми виділяємо етапи створення стійкого поселення на Місяці – розвідка, дослідні роботи, створення постійно-діючого поселення з людиною на Місяці.
Ми вибрали для себе принцип модульної побудови, на основі тих напрацювань, які у нас є, і технологій, які освоєні. Звичайно, із застосуванням сучасних рішень.
Працюємо над створенням власного ракетоносія надважкого класу. Адже потреба вантажів при створенні бази буде рости, досягаючи сотень тонн. Також ми працюємо над архітектурою розгінних модулів, які повинні забезпечувати орбітальні маневри і перельоти між Місяцем і Землею, між Місячної орбітою і поверхнею Місяця. Крім того, аналізуємо можливу архітектуру навколомісячної космічної станції постійної присутності, яка б використовувалася як форпост для наступних місій на місячну поверхню, розробляємо кілька варіантів посадкових модулів різного напрямку – вантажні, пасажирські, пілотовані", – розповідає конструктор.
Конструктори вибрали для розробки технологічно близькі рішення. Тобто розвивають вже накопичені знання. Прийнята модульна система передбачає побудову поселень із секторів. Шлюзовий модуль потрібен для виходу з бази на місячну поверхню. За ним – командний та житловий модуль. Модуль-віваріум дозволить вирощувати рослини для підтримки життя екіпажу.
Така база розширюється за рахунок додаткових елементів, наприклад, ремонтних, складських і виробничих модулів. Місячний вантажний і пасажирський транспорт також хочуть будувати на модульній основі, з однакових деталей. Космічна база майбутнього буде живитися за рахунок сонячних батарей і термоелектричних генераторів. Вже опрацьовані і засоби стійкого зв'язку між Місяцем і Землею.
Люди можуть знову оселитися в печерах (але українець пропонує почати з роботів)
У 2017 році японці повідомили про виявлення на Місяці печери протяжністю близько 50 км. Повідомлялося, що така печера може захистити астронавтів від сонячної радіації.
Передбачалося, що печера утворилася близько 3,5 млрд років тому в результаті діяльності вулканів. Такі тунелі виникають при нерівномірному охолодженні лави, що тече зі схилів вулканів. Поверхня потоку лави остигає швидше, утворюючи кірку, виходячи з-під якої, лава залишає за собою тунельний прохід
SEO британської компанії Spacebit Павло Тарасюк сприймає такі новини як можливість. У 2021 році Spacebit відправить на Місяць робот-місяцехід. Його завдання – оцінити можливість тривалого перебування астронавтів у місячній печері.
"Уже точно відомо, що в 2021 році ми летимо на Місяць. У нас немає своєї ракети, свого посадкового модуля. У нас є робот. Це буде перший англійський місяцехід. Він досить невеликий. По-перше, він повинен проходити в місячні печери, вивчати їх усередині. Там ніхто не бував, там більш стабільна температура, і, можливо, астронавти зможуть там жити. Запуск коштує 3 мільйони доларів. Якщо щось трапиться, ми зможемо повторити місію. Ми ризикуємо, і ризик великий, але що робити, якщо зірветься запуск місяцеходу за 100-200 мільйонів доларів, на розробку якого пішли роки?" – розповідає Тарасюк.
На Місяці досить значні перепади добової температури, тому робот, найімовірніше, проживе лічені дні. Проте Павло Тарасюк обіцяє розмістити на британському місяцеході невеликий український прапор, так що маленьке досягнення анонсовано – український державний символ виявиться першим на раніше недосяжних місячних рубежах, де в далекому майбутньому побуває і людина.
Ігор Рец, Сьогодні