Неймовірного галасу наробила на Львівщині та в Україні інформація про те, що незабаром працівники військкоматів спробують вручати повістки до армії безпосередньо на пунктах пропуску Львівщини. Про цей експеримент 25 квітня, на прес-конференції, розповів начальник Львівського прикордонного загону Сергій Мельник.
«Працівники військкоматів звернулись із проханням виставити своїх працівників перед пунктами пропусків для того, щоб вручати повістки на строкову службу в Збройних Силах Нацгвардії. Цей експеримент хотіли започаткувати на пункті пропуску «Рава-Руська», але потім вирішили, що, можливо, спробують на «Шегинях», — стверджував Сергій Мельник. В інтернеті це повідомлення відразу почали розганяти і коментувати «зрадофіли», доморощені юристи і численні боти. І хоча пізніше цю інформацію військові спробували спростовувати, однак вийшло, як у тому анекдоті про гостей Абрама Мойсейовича, після відходу яких пропали чайні ложечки. «Ложечки потім знайшлись, але от неприємний осад залишився», — нарікав герой анекдоту.
Квітневі військові тези
В Україні вже невдовзі з’явиться електронна база військовослужбовців. Закон про таке нововведення набув чинності 20 квітня і має на меті запобігти ухиленню від призову та мобілізації, а також зменшити корупцію у військових комісаріатах. Загалом у єдиній автоматизованій системі зберігатиметься інформація про всіх військовозобов’язаних. Вестимуть Реєстр в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, власником якої є Міністерство оборони. Згоди на обробку персональних даних від військовослужбовців не потребують. При цьому призовник зобов’язаний подавати до органу ведення Реєстру (у цьому випадку — військкомат. — Авт.) достовірну інформацію про свої персональні та службові дані, що вносяться в електронний облік.
Що варто знати про Реєстр?
Згідно з офіційною інформацією з законопроекту, цей Реєстр має три основні завдання. По-перше, це ведення військового обліку громадян України — військовозобов’язаних. По-друге, планування та виконання заходів з мобілізації, призову на строкову військову службу та прийняття на військову службу за контрактом. А також інформаційне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо військового обліку.
У Міністерстві оборони пояснюють: такий Реєстр стане сучасною електронною базою про військовослужбовців із використанням інформації одразу кількох відомств — ЦВК, міграційної, фіскальної та прикордонної служб і Міністерства освіти. Йдеться про кожного громадянина України віком від 17 до 60 років. Серед обов’язкових даних, що їх вноситимуть у Реєстр, — прізвище та ім’я, паспортні дані, адреса, номер ідентифікаційного коду, інформація про спеціальність та місце роботи й відомості про батьків.
Однак, зважаючи на те, що захист персональних даних у нашій країні потребує вдосконалення, ухвалення цього законопроекту викликало чимало запитань. Адже в разі будь-якого недопрацювання, вся база про військовослужбовців може опинитися у руках ворога. Військове керівництво держави заспокоює: усе продумали, і поряд з цим також буде створено Комплексну систему захисту інформації, яка забезпечить збереження персональних та службових даних військовозобов’язаних (призовників) та унеможливить отримання її сторонніми особами.
«Хай там як, зараз комп’ютери, ви знаєте найвищі програми, а до сьогодні у військових комісаріатах усі військовозобов’язані записані на таких картонних листівочках, де прізвище, ім’я, по батькові й дані передаються. І це досить часто призводило до того, що цей облік був такий, фактично, хаотичний, недієвий і за бажання можна було там займатися корупцією, що, на превеликий жаль, не раз повідомляли. Що в тому чи іншому обласному чи районному центрі працівників чи представників військового комісаріату брали за хабар», — розповідає керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Олександр Поронюк.
З хаотичністю паперового обліку призовників українці, зокрема, зіткнулися під час перших хвиль мобілізації. Тоді дуже часто, пригадують атовці, повістки надходили військовослужбовцям, які вже перебували на передовій.
Також тепер органи місцевого самоврядування та керівники підприємств, у тому числі навчальних закладів, зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військкоматів та забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом. Окрім цього, у семиденний строк повідомляти районним чи то міським військовим комісаріатам про прийняття на роботу або ж навчання та звільнення з роботи або ж навчання призовників і військовозобов’язаних.
У самих військових комісаріатах про процедуру оповіщення та ведення реєстрів говорити відмовляються, посилаючись на роз’яснення, опубліковане профільним міністерством.
Корупції поменшає? Гм…
Запровадження Єдиного реєстру передбачає зменшення рівня корупції у військових комісаріатах, зважаючи на прозорість та постійне оновлення інформації. Якщо дотепер у військкоматах працівники могли, наприклад, нібито випадково загубити карточку призовника, то тепер зробити це буде практично неможливо. Проте, на думку експертів, реєстр зменшить хіба рівень корупції в військових комісаріатах. А от уникненню призову за діагнозом — не завжди чесним — запобігти навряд чи вийде.
«Для формування цієї бази даних ЦВК подає власнику, тобто Міністерству оборони, відомості про громадян віком від 17 до 60 років. Міністерство оборони через Генеральний штаб повинно внести всю інформацію, яку надасть ЦВК. Все інше залежить від того, як буде організовано власне саме програмне забезпечення і як буде організовано доступ. Тобто розмежування повноважень у самій базі даних. Якщо, наприклад, буде чітко визначено, хто має право вносити, хто має право викреслювати людину з бази даних, тоді все буде досить чітко. І люди, які будуть за це відповідальні, не підуть на службові злочини, бо вони розумітимуть, що органи прокуратури притягнуть їх потім до відповідальності. Я гадаю, що в будь-якому разі особи, які зацікавлені уникнути військової служби, використовуватимуть інші, скажімо так, легші способи, як це зробити. Тобто, за станом здоров’я і тощо. Але я не думаю, що службові посадові особи будуть маніпулювати інформацією власне в цьому електронному реєстрі, бо воно все відстежується, протоколюється, і потім усе це дуже легко використати як доказ у кримінальному провадженні», — переконаний військовий експерт, представник ГО «Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва» Віталій Юрчук.
Щоправда, як і колись, намагання уникнути служби або ж неявка за викликом до військкомату каратиметься законом.
Без проблем не обійтися
За словами фахівців, впровадження Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, попри потрібність та важливість, потягне за собою й низку проблем. Зокрема, не до кінця зрозумілим є те, наскільки ефективним буде внесення в облік інформації про людей, які є громадянами України, але фактично проживають за її межами. Тобто тут виникає своєрідний законодавчий парадокс.
Та й чіткої дати, коли цей електронний реєстр має запрацювати та бути заповнений, у законі нема. А програмне забезпечення, яке повинне бути сумісним із програмним забезпеченням, яке використовують Державна прикордонна служба та інші установи, не розробляється за один день.
Україна готується до відкритої війни?
Фахівці як з військової, так і з політичної сфер наголошують: така електронна база військовослужбовців потрібна була Україні давно. Адже тепер, замість рейдів із повістками на вулицях, підприємствах та інших установах, Україна наближається до більш зручної, дієвої й цивілізованої практики — реєстрів.
Окрім того, потрібність такої ініціативи пояснюється тим, що від цього обліку прямо залежить обороноздатність нашої держави. Та й інформація про впровадження реєстру одразу ж стала однією із топових для обговорення тем. Дехто навіть заговорив про масову мобілізацію та початок відкритої війни. Щоправда, політологи та військові експерти такі думки спростовують.
«Я думаю, що готуватися до ризиків війни завжди потрібно. Це не означає, що така війна обов’язково буде, скажімо, завтра-післязавтра, але готуватися треба. Реєстри, зокрема, реєстри військовослужбовців, обов’язково потрібні. Тому що це банальний порядок із забезпеченням обороноздатності. Потрібно, щоб була інформація про військовий фах, вік, скільки можна мобілізувати людей у разі потреби загалом і по конкретних військових спеціальностях», — каже політолог Володимир Фесенко.
Схожої думки дотримується і громадський діяч та військовий експерт Віталій Юрчук. За його словами, це потрібний крок, який Україні треба було зробити ще три роки тому, коли тільки почалася війна. «Власне кажучи, ми вже перебуваємо у стані війни, хоч юридично це називається Антитерористична операція, а поряд із цим — це фактично війна з Росією. Є безсумнівні докази того, що є російські війська на території Донбасу. Цей реєстр потрібно було зробити щонайменше три роки тому — ми про це наголошували. Я не думаю, що це слід розглядати як ознаку для того, що Україна готується до війни, просто йде підготовка до того, щоби, як тільки з’являться ознаки небезпеки, досить швидко провести мобілізацію. Тобто в країні всіляко намагаються збільшити обороноздатність, покращити стан національної безпеки, але це в жодному разі не треба розглядати як підготовку до війни», — каже Віталій Юрчук.
А наразі всі особи призовного віку намагатимуться з осторогою виїжджати і через Шегині, й через Раву-Руську…
Олег ГАЛІВ, Ратуша
