31 травня департамент ДАБІ у Львівській області скасував дію містобудівних умов та обмежень щодо будівництва житлового кварталу по вул. Шевченка, 60 у Львові.
Згідно повідомлення на сайті контролюючого органу це сталося за результатами позапланової перевірки уповно,важених органів містобудування та архітектури щодо законності видачі ними містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під будівництво кварталу житлової забудови зі супутніми об’єктами соціально-побутової інфраструктури за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 60.
«Зокрема, було здійснено перевірку діяльності Виконавчого комітету Львівської міської ради та Управління архітектури та урбаністики Львівської міської. Під час контрольно-інспекційних заходів посадовими особами ДАБІ встановлено, що уповноваженими органами було затверджено ТзОВ «Патриаком» 9 містобудівних умов і обмежень за зазначеною адресою, але із порушенням вимог чинного законодавства. За результатами проведеної позапланової перевірки прийнято рішення про скасування дії даних містобудівних умов і обмежень. У подальшому Департаментом також вживатимуться невідкладні заходи в порядку нагляду щодо зупинення виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва по вул. Шевченка, 60 у м. Львові», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, історія із затвердженням виконкомом 23 вересня містобудівних умов і обмежень свого часу спричинила у Львові скандал. Так, депутат міської ради Тарас Чолій заявив, що йдеться про узаконення заднім числом уже збудованих об’єктів.
«Ці будинки вже практично збудовані, один з них вже навіть проданий і готовий до заселення. Однак, щось пішло не так і будинки в експлуатацію не вводяться, тому на допомогу забудовнику приходить талановитий львівський архітектор п. Юліан Чаплінський і пропонує таку собі «машину часу», тобто затвердження містобудівних умов та обмежень заднім числом», – заявив тоді депутат.
Своєю чергою головний архітектор Львова Юліан Чаплінський звинуватив депутата у нефаховості. «Чолій любить популістично називати якісь речі в ефір, не спитавши і не розуміючи. Люди починали об’єкт маючи архітектурно-планувальне завдання. Це те, що зараз називають містобудівними умовами і обмеженнями. 22 поверхи мала бути найвища башта. Тобто вони мали дозвіл старий, яким вони рухалися далі. В них була перевірка інспекції Архбудконтролю, яка ці всі моменти якраз і з’ясувала. Я не бачу тут ніяких проблем, ніяке це не є узаконення заднім числом. Вони будуть рухатися далі, по кварталах наступних. Ми вдячні, що вони понизили поверхи, зменшили щільність, і в принципі дали більше повітря для людей», – заявив тоді Чаплінський у коментарі Дивись.info.
Проблем знову немає?
І ось тепер, коли порушення виявлені контролюючим органом, у мерії знову не бачать жодних проблем.
«Це треба з’ясувати з юристами, але всі ті зауваження, які раніше були від ДАБІ області вони потім або відкликають, або ми ті зауваження скасовуємо за рішеннями судів», – заявив у коментарі Дивись. Info міський голова Львові Андрій Садовий.
«Ми не оспорюємо рішення інспекції – це контролюючий орган в галузі містобудування. Якщо вони так вирішили, то ми на ту тему додаємо свої зауваження, але процес переходить далі в судову площину. Наразі інспекція програла кілька судів по об’єктах, які так само буди скасовані – це на Кульпарківській, Під Дубом. Там так само були скасовані і суд повернув ті містобудівні умови. По цьому випадку, наскільки я знаю, забудовник подав до суду, і найближчими днями має бути розгляд в суді. Якщо суд визнає що документи правочинні, то забудовник далі рухається згідно чинного законодавства. Якщо ні – то забудовник має приводити документи до порядку. Вони будують на підставі декларації про початок будівельних робіт, яку видає ДАБІ. Тобто, якщо містобудівні умови скасовані, то ДАБІ по ідеї автоматично повинна скасувати декларацію. Якщо суд встановлює, що містобудівні умови є чинними то ДАБІ має відновити декларацію. Якщо ні – то відповідно забудовник приводить документи до порядку, отримує нові містобудівні умови та обмеження, знову проходить експертизу, знову отримує декларацію і продовжує роботу», – пояснив Юліан Чаплінський.
Хто правий?
«Минулого року, коли на виконком виносилися ці містобудівні умови і обмеження ми звертали увагу – як вони можуть їх видавати, якщо будинки вже збудовані. Тобто фактично ці умови заднім числом видали. Очевидно там були якісь порушення, якась схемка і через виконком ця схемка була узаконена. Тепер напевно мала б бути черга правоохоронних органів задавати деякі питання головному архітектору – як він готував ці документи, і до членів виконкому – чому вони за це голосували, при тому, що я звертав їхню увагу, що це неприпустима ситуація», – каже Тарас Чолій.
«Якщо по правильному, то на цих забудовників мав би бути накладений штраф, а він є немаленький. І після цього могла бути мова про видачу містобудівних умов з тими виправленнями, які там мали бути», – додає депутат. За його словами до НАБУ було скеровано звернення відповідне звернення.
«Ми підсумували кілька таких випадків і зробили звернення в НАБУ, зокрема і за цим фактом, щодо системних порушення в сфері містобудівного і дозвільного законодавства, які на нашу думку прослідковуються у роботі виконавчих органів міської влади. Наразі відповіді нема, але можливо це вже є перші дзвіночки, що ми недарма зверталися», – каже Тарас Чолій.
Водночас, юристи пояснюють, що ситуація не обов’язково має бути пов’язана з махінаціями. Причина того, що містобудівні умови видавались уже на майже готові об’єкти може полягати у зміні законодавства. Ольга Чайковська, юрист агенції «Захист власності» пояснює: «З набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» термін «архітектурно-планувальне завдання» виключено з вжитку у нормативно-правових актах. Замість нього вживається термін «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».
Наразі невідомою залишається позиція забудовника – компанії «Інтергалбуд». В офісі компанії журналісту сказали, що зателефонують, коли буде готова відповідь.
Що думають депутати?
Думки колег Тараса Чолія по депутатському цеху розділилися, частині депутатів не подобається практика видачі виконкомом містобудівних умов і обмежень, інші кажуть що це сприяє публічності процесу
Валерій Веремчук: «Має бути якась інстанція, напевно судова, яка розставляє все на місця, щоб це не перетворювати в якийсь момент шантажу – «домовитесь – не скасуємо, не домовитесь – скасуємо», всі ми розуміємо, як це може відбуватися. А виконком, що б не казали, дає певну публічність – можуть прийти журналісти, громадськість – почути, побачити, що кому видають».
Ігор Телішевський: «Є «свої», а є не «свої». Тобто комусь містобудівні умови проходять «на ура» – швидко, без зауважень, а деякі будівельні компанії місяцями не можуть їх отримати. Повинні бути однакові правила гри для всіх. Я мав розмову з представниками ДАБІ області, вони наводили безліч порушень, це є факт. ДАБІ області може інколи неправа, але те, що було скасовано багато містобудівних умов і обмежень – це дійсно так. Є багато порушень, коли наприклад поверховість не відповідає зонінгу. Виконком отримав повноваження видавати ці документи, а освіту профільну має тільки Чаплінський, який їм доповідає. Тобто члени виконкому не розуміють про що йде мова. Запропонував підтримати – підтримали. Відповідальність має нести одна людина».
Маркіян Лопачак: «Всі дії виконкому – це загальна колективна безвідповідальність. У 2016 році повноваження видачі містобудівних умов і обмежень передали від директора департаменту містобудування до виконавчого комітету. Якщо до того директор відповідав особисто, то тепер, коли приймає колективний орган персональної відповідальності не несе ніхто. 10 чоловік одноголосно прийняли рішення – з порушеннями чи без – але за такі рішення виконком відповідальності нести не може. Саме тому і було перенесено відповідальність з конкретного чиновника на колективний орган, щоб не нести її в подальшому».
Володимир ГАЛЕЧИК, Дивись.інфо
