У 2006 році нинішній очільник Львівщини Олег Синютка покинув посаду заступника міського голови Івано-Франківська заради запрошення Андрія Садового, – працювати в львівській Ратуші.
"Андрію Садовому дали рекомендації щодо мене в Асоціації міст України. Він зателефонував, і ми зустрілися в Києві в Кабінеті міністрів. Потім разом летіли в літаку. Після цього він мене ще раз запросив на розмову вже у Львові", – розповідає "Українській правді" історію знайомства з майбутнім шефом сам Олег Синютка.
Вже за півроку Синютка дослужився до посади першого заступника львівського мера – і пробув у цьому кріслі аж сім з половиною років. Доки в грудні 2014-го йому в Адміністрації президента не запропонували посаду голови Львівської обласної адміністрації.
Очевидно, що Синютка, якого характеризують як жорсткого авторитарного управлінця, втомився перебувати у тіні шефа, поки Садовий одноосібно здобував бали за розвиток Львова, конвертуючи їх у рейтинги власної політичної сили "Самопоміч".
До того ж, після стількох років відданої праці Садовий навіть не запропонував Синютці місця у виборчому парламентському списку. І за два місяці після переможних для "Самопомочі" виборів перший зам пішов з Ратуші.
Спостерігаючи сьогодні за навколосміттєвими взаємними звинуваченнями Садового і Синютки, важко повірити, що вони так довго працювали в одній команді. Голова області останні півроку звинувачує колишнього шефа в безгосподарності та у "знущанні над львів'янами" – а Садовий у відповідь скаржиться на політичний тиск, блокування та ультиматуми з боку ОДА.
Це протистояння може затягтися аж до наступних виборів міського голови Львова, на яких, дуже ймовірно, братиме участь сам Синютка. До цього три виборчі мерські кампанії поспіль рівноцінних конкурентів в Садового не було. Тож наразі для Адміністрації президента голова Львівської ОДА – найреальніший кандидат, якому під силу опонувати команді Садового, за правильної іміджевої кампанії та успішно реалізованих управлінських проектів.
Таким успішним проектом може стати новозбудований сміттєпереробний комплекс, та й взагалі вирішення критичного питання львівського сміття.
Тож найближчі роки очільники Львова та Львівщини змагатимуться, хто з них швидше збудує сміттєвий завод: Садовий за кредитні кошти – чи Синютка за кошти інвестора. Зазначимо, що голова ЛОДА вже націлився будувати аж три заводи, знайшовши одразу трьох інвесторів.
Наразі Львівській обласній адміністрації уже вдалося перебрати на себе повноваження з вивозу та утилізації сміття зі Львова терміном на два роки – хоча спочатку Синютка мав плани забрати ці повноваження безстроково, і навіть запропонував відповідний проект ухвали для міської ради. Її прийняття позбавило б Садового можливості самому будувати завод, адже без гарантованих об'ємів сміття починати такий вартісний проект не було б сенсу.
За таких умов на фініш майбутньої виборчої кампанії Синютка дійшов би як рятівник Львова від сміття – а Садовому дісталося б реноме поганого господарника, який не міг дати раду ні зі звалищем, ні з заводом.
Таке реноме заодне й перекреслило б Садовому його президентські амбіції, про які Синютка нині відгукується зверхньо та іронічно.
"Слон із моськами не воює", – так голова ОДА коментує сьогодні заяви міського голови Львова про те, що через "сміттєву блокаду" його хочуть знищити як політичного конкурента.
Маючи стратегічне завдання – одним пострілом убити потенційного кандидата в президенти та кандидата на міського голову (якщо Садовий не буде балотуватися сам, то, наймовірніше, висуватиме замість себе нинішнього свого заступника, 30-річного Андрія Москаленка) – Синютка ще буде довго затребуваний у кріслі очільника Львівщини.
Хоча він уже й так побив рекорд за тривалістю перебування на посаді голови Львівської ОДА за останні десять років. До цього намісникам президента не вдавалося протриматися в кріслі більш як півтора роки, а дехто навіть і півроку не протягнув.
"Як я й думав, без прийняття відповідних рішень міське господарство почало давати збій"
– Як ви сприймаєте закиди опонентів, що проблема львівського сміття – це і ваша відповідальність, бо ви сім років були першим заступником у міського голови Львова?
– Я не займався проблемою власне Грибовицького сміттєзвалища і проблемою утилізації. Я відповідав лише за збір твердих побутових відходів (ТПВ) на території міста. Це встановлення контейнерних майданчиків, роздільне сортування, вивіз сміття з території міста.
– Але свого часу і ви їздили на Грибовицьке сміттєзвалище, коли місцеві люди його перекривали...
– Я їздив до людей переконувати. Це правда.
– Але ж ви кажете, що це не була зона вашої відповідальності чи компетенції...
– Якщо голова доручає вирішити якусь проблему, то в підлеглих є два варіанти: або виконувати доручення міського голови, або написати заяву на звільнення.
– Чи правда, як пишуть місцеві медіа, що Андрій Садовий перекладав на вас найконфліктніші питання у міськраді, відводив своєрідну роль громовідводу?
– Якщо я виконував доручення міського голови, значить, я вважав їх доречними і такими, що відповідають реальним речам.
У нас від самого початку, коли він запрошував мене на роботу, була дуже проста домовленість. Якщо він вважає, що я не справляюся зі своїми обов'язками, він мені про це говорить – і тоді я не втікаю, не ховаюсь по лікарняних, а пишу заяву на звільнення і йду. Якщо ж я вважаю, що мене щось не влаштовує, то я приходжу до міського голови і також пишу заяву і розраховую на те, що він мене відпустить.
Тому якщо я щось робив за цей період часу – з доручення міського голови чи без доручення міського голови – то це моя відповідальність.
– Своє звільнення з мерії ви колись прокоментували, що настав такий час в міській раді, коли там не все відповідає вашому світогляду. Що саме там змінилося і не відповідало?
– (Задумався). Після того, як я прийняв рішення піти, я міському голові озвучив свій прогноз стосовно розвитку подій у міському господарстві. Назвав йому термін, протягом якого він може бути спокійний, що все буде працювати стабільно і без збоїв.
Міське господарство пропрацювало без збоїв навіть більший період часу, ніж я прогнозував. Але, на жаль, як я і думав, що без прийняття відповідних рішень воно почало давати збій.
– Які це були прогнози? На основі чого зроблені?
– Їх знає міський голова. Він сьогодні відповідальний за місто. Тому це питання до нього – якщо, звісно, він захоче їх озвучувати.
– Ваше прізвище фігурувало у кримінальній справі з приводу проведення у Львові "Євро-2012". Це якось пов'язано з тими речами у міській раді, які не відповідали вашому світогляду?
– Тоді нам треба було добудувати дорогу. Оскільки вже наближалася зима, я прийняв рішення скерувати кошти на добудову доріг. Сьогодні я не шкодую про те рішення. Тому що, по-перше, дороги збудовані, а по-друге, під час цього будівництва не було жодних розтрат грошей.
– Провадження вже закрито?
– Так. У зв'язку з декриміналізацією відповідної статті Верховною Радою.
"Мені притаманний достатньо авторитарний стиль управління"
– Існує ще версія, на рівні пліток, що ви пішли від Садового через певну образу, що після 7,5 років праці він вам не запропонував місце в списку "Самопомочі" у Верховну Раду. Як думаєте, чому він вас не запросив у свою політичну команду?
– Ми з ним про це ніколи не розмовляли. І таких амбіцій у мене насправді немає.
Я не уявляю себе депутатом Верховної Ради, який весь день сидить на пленарному засіданні. Це не моє.
– А уявляєте себе міським головою Львова чи іншого міста?
– Зараз ні.
– А за два-три роки?
– За два-три роки... Я не психотерапевт і не провидець, щоб говорити про такі речі. Мені подобається фраза: "Ніколи не кажи ніколи".
Але якщо ви мене запитаєте сьогодні, чи хочу я бути міським головою Львова, то я вам чітко скажу, що ні.
– Чи правда, що рівень стосунків з Андрієм Садовим у вас настільки загострився, що він намагається навіть не з'являтися разом з вами на публічних заходах?
– Ні, звичайно. Здається, востаннє ми були разом на заході на Личаківському цвинтарі. Але ми з ним говорили не про публічні дискусії.
Я сказав, що не хотів би разом дискутувати десь на телебаченні або в якійсь іншій програмі. Бо це неправильно. Наскільки я знаю, то його думка є такою ж.
– Водночас, триває дискусія між вами через заяви з обох боків. Так, Андрія Садового обурило, що ви самі написали проект ухвали для міськради з приводу передачі обласній адміністрації функцій вивозу та утилізації сміття. А на представлення цієї ухвали покликали до себе в кабінет керівників всіх фракцій у міськраді, крім "Самопомочі".
– А чого її ("Самопоміч", – УП) кликати, якщо вони і так тут вже третій тиждень? (Під облдержадміністрацією стоять намети "Самопомочі" з вимогою зняти "сміттєву блокаду", – УП).
– Вони – у наметах. А на нараду з керівниками фракцій чому їх не покликали?
– Так вони й так проти.
– Вам це не нагадує часи авторитаризму?
– Насправді мені притаманний достатньо авторитарний стиль управління. Але вважаю, що авторитарно можна керувати тільки тоді, коли приймаєш рішення і дуже чітко і послідовно його виконуєш.
А до моменту прийняття рішення треба радитися, вислуховувати різні думки, заперечення. Інакше ти не зможеш прийняти виваженого рішення. Коли я запросив керівників фракцій, я запропонував їм своє бачення, як вирішити проблему. Мені здається, що це абсолютно нормально.
"Якщо хтось хоче списати близько 600 тисяч євро, я подам заяву, що це розкрадання"
– Андрій Садовий сприйняв проект вашої ухвали про безстрокову передачу повноважень по вивозу і утилізації сміття як намагання перекрити йому шлях до будівництва заводу у Львові. Адже у вас теж є намір будувати заводи на Львівщині, але за рахунок інвесторів. А без гарантованих обсягів сміття навряд чи інвестор візьметься за проект.
– Це стовідсотково, що ніхто не почне будувати сміттєвий завод, якщо він не матиме підтверджених гарантованих обсягів ТПВ. Тому наша пропозиція в проекті ухвали дала б можливість підтвердити інвестору конкретний обсяг для будівництва.
Для мене не принципово, в якому місті буде збудований завод – чи це область, чи Львів.
Проте я не розумію, звідки у вас інформація стосовно будівництва сміттєпереробного заводу у Львові? Наскільки я знаю, на сьогодні немає ані проектної документації, ані тим паче прив'язки цієї проектної документації до земельної ділянки, ані підтвердженого фінансового ресурсу.
– Інформація про будівництво заводу у Львові – з публічних заяв з боку очільників львівської мерії.
– В інформаційному просторі зараз побутує дуже багато брехні. І дуже багато цієї брехні лунає з вуст очільників міської влади. Це брехня про блокаду, про меморандум, який нібито не працює, про ультиматуми.
Так само це брехня про кредит (погодження якого, за версією Садового, затримують в Кабміні, – УП). Хто хоч один раз працював з європейськими фінансовими установами, той розуміє, що така процедура насправді розтягується на декілька років. І міський голова прекрасно розуміє, що нереально отримати ці кошти в 2017-му році.
Тому це все неправда, якою стараються прикрити безгосподарність та безпомічність.
– Водночас, міська рада вже замовила харківській фірмі проектну документацію для заводу. Тобто щось-таки, та й робиться.
– Ви бачили цю угоду?.. І я не бачив.
– Вважаєте, що все це блеф? І ніяка харківська фірма зараз нічого не розробляє?
– Це ви про це говорите. Я не бачив ні харківської фірми, ні угод.
– А французів ви бачили? Маю на увазі французьку фірму Egis, яка уже півроку працює у Львові над програмою поводження ТПВ у Львові, і в травні запропонувала будувати завод на території на ТЕЦ-2.
– Так, була допомога французького уряду, де підрядником визначена одна з компаній, як я розумію, з французьким капіталом.
І з приводу цього я публічно і офіційно заявляв, що якщо хтось хоче списати близько 600 тисяч євро (вартість робіт Egis, – УП) на визначення морфології твердих побутових відходів, визначення земельної ділянки, визначення технології побудови заводу і перекладу з української на англійську чи французьку мову проекту рекультивації Грибовицького сміттєзвалища – то я подам офіційну заяву в правоохоронні органи, що це є розкрадання.
Тому що я сто відсотків знаю, що це не коштує 600 тисяч євро.
– А скільки це коштує?
– Я можу сам вам написати морфологію – тому що вона з невеликою похибкою вже давно відома і зроблена. Так само я можу вам написати перелік технологій переробки ТПВ, яких в світі є аж чотири.
То на скільки сотень тисяч євро я вже претендую?..
Це гроші, які отримує Україна. Я не хочу, щоб хтось вважав українців злодіями.
– З приводу можливого розкрадання бюджетних коштів на вивіз сміття. Ви якось натякали, що Львів продукує значно менше, ніж 600 тон сміття, про які заявляє міська рада і на вивіз яких виділяються кошти.
– Два роки тому Львів продукував ТПВ в межах 400 тонн на добу. І це суттєво відрізняється від 600.
Цифра в 600 тонн ніким не підтверджена. На нараді з перевізниками я озвучив одне з перших завдань – це стовідсотковий облік вивозу твердих побутових відходів. Тому що без обліку говорити про витрачання коштів чи взагалі про якісь цифри неправильно.
Я думаю, протягом місяця ми зможемо точно сказати, скільки сміття вивозиться зі Львова. Бо зараз, наприклад, перевізники, на моє запитання, скільки ви вивозите сміття, сумарно мені нарахували 750 тонн. На що я їм сказав: "Друзі, ну, це ж неправда".
Адже чим більше декларується вивіз сміття, тим більше коштів на це виділяється.
– Так само більше виділяється коштів, якщо декларується більша відстань, на яку вивозиться львівське сміття. Ви якось озвучували факти, коли машина, яка за документами везла сміття на Дніпропетровщину, висипала його на Львівщині. Для вас зрозуміло, хто стоїть за цією схемою –перевізники чи мерія?
– Схема дуже проста. Документи виписуються і гроші платяться за вивіз на одну відстань, а реально вивозиться на зовсім іншу відстань. Різницю хтось кладе в кишеню.
Але хто кладе в кишеню, за якими домовленостями – хай вирішують правоохоронні органи.
"Голова фракції "Самопоміч" ходив по квартирах і агітував людей проти прийому львівського сміття"
– Тепер про так звану сміттєву блокаду. У львівській мерії нам прокоментували, що після передачі повноважень з вивозу сміття виконавчій вертикалі тепер водіїв уже не зупиняють правоохоронці і не повертають з документами назад. Мовляв, ось вам і докази, що раніше була блокада.
– Під час засідання Держкомісії з надзвичайних ситуацій, у представників міської влади, у тому числі міського голови, запитали: "Назвіть хоча б один факт блокування".
Але жодного такого факту не було названо. Це записано в протоколі засідання комісії.
Також міський голова відповів, що в нього нема зауважень до керівника Національної поліції у Львівській області, який теж був присутній на комісії. А той сюжет, який показав "24 канал" (канал належить дружині Садового, – УП) про те, що в Донецькій області не пустили автомобіль, то це – велика провокація.
Там їхала машина, яка зареєстрована на одну компанію, а тягач і кузов – на іншу, накладна на сміття була виписане на третю компанію, а у водія були документи ще на іншу компанію.
Ви уявіть собі ситуацію, у якій опинився правоохоронець? Якщо він на пості пропускає цю машину, тоді він потенційний злочинець.
– Але залишається ще фактор громадського опору. Люди не хочуть бачити в себе львівське сміття. Як ви плануєте вирішувати питання, коли люди перекривають заїзди на полігон, навіть пропри рішення Держкомісії? Як це було, наприклад, 24 червня у Миколаєві Львівської області.
– Після цього конфлікту я попросив голову Миколаївської держадміністрації написати заяву про звільнення. Оскільки він не може впоратися з поставленим завданням і виконати рішення комісії з надзвичайних ситуацій.
Коли у нас буде щось горіти, ми не будемо дивитися, хто за, хто проти. Нам просто треба буде гасити пожежу. Але якщо голова РДА не має поваги і розуміння серед громади, то він не може бути керівником.
З іншого боку, ситуація дійсно є дуже складною. Днями були проблеми в Червонограді, перед цим – в Стрию. Ми маємо величезну недовіру з боку людей. Тому що, по-перше, людей дуже часто обдурювали, а, по-друге – їх підбурювали.
– Хто підбурював?
– Наприклад, в Миколаєві (Львівської області, – УП) голова фракції "Самопоміч" в райраді ходив по квартирах і агітував людей проти прийому львівського сміття. Навіть збирав підписи.
Про це мені доповідали очільники Миколаївського району.
– "Самопоміч" сама ж проти себе підбурювала? А сенс?..
– Думаю, політтехнологи розробили таку стратегію для "Самопомочі", щоб вони виглядали ображеними та гнаними. Бо в суспільстві ображених і гнаних люблять.
"Міський голова Львова вперше поїхав до людей тільки позаминулого тижня"
– Ви нещодавно заявили, що потужностей Львівщини не вистачить для вивозу поточного сміття зі Львова. З якими областями плануєте домовлятися про вивіз?
– Поки немає конкретних домовленостей, але ми мусимо це зробити якнайшвидше. Для цього я поїду в інші області, особисто буду говорити з мерами та головами обласних адміністрацій.
– Чому не можна це питання вирішити, наприклад, урядовим розпорядженням? Ще рік тому, наприклад, уряд міг своїм рішенням відкрити для Львова кілька десятків полігонів у сусідніх областях. Адже склалася фактично надзвичайна ситуація, коли Львів в один день залишився без полігону.
– Для чого ми тоді добивалися децентралізації та передачі права громадам самим вирішували те, що належить до їхньої компетенції?! А ви говорите, що знову має хтось зверху грюкати кулаком по столу і всі мають ходити по шнурочку.
Якщо ми хочемо царя, то давайте повернемося до Януковича, який грюкав по столу. А якщо ми хочемо іншу країну, – то до людей треба їхати, людей треба просити і переконувати.
– Ви методом переконання відкрили додаткові полігони для львівського сміття після рішення Держкомісії? Чому їх не відкривали Садовому –а вам відкрили?
– Що означає "додатково відкрили"?
Наприклад, була категорична позиція людей у Радехові. Але ми зустрілися з місцевими активістами, переконували їх прямо на засіданні сесії. У результаті Радехів, нехай трошки, але все-таки допомагає Львову. Та й ми не хочемо взяти і завалити повністю одне місто або чийсь полігон сміттям.
Найбільша проблема в тому, що міський голова Львова вперше поїхав до людей тільки позаминулого тижня, у Дрогобицький район в село Броницю. Я чув і за межами області запитання: "Чому, якщо Львів хотів, щоб ми приймали відходи, до нас ніхто не приїжджав про це поговорити?"
– Водночас, представники "Самопомочі" розповідають, як вони після вашої пропозиції щодо ділянки під завод в селі Добряни поїхали до селян, то їх там ледь не розірвали. Мовляв, там ніхто навіть не знав, що їхню ділянку виділяють під завод.
– А ви хочете, щоб люди зустрічали з квітами?
– Люди, принаймні, мали б бути в курсі, що на їх території виділяється ділянка для заводу.
– А, може, вони порушили правила дорожнього руху, тому люди на них так відреагували?..
От ми впродовж третього тижня зараз проводимо громадські слухання по всіх 17-ти земельних ділянках, які ми колись пропонували міській раді. І бачимо, що в одному випадку люди слухають, в іншому – категорична агресія та несприйняття.
Але людей все одне треба просто збирати – і з ними говорити. Натомість, міська рада по жодній з тих ділянок не провела жодних громадських слухань.
– А коли запропонували Львову ці 17 ділянок? Бо мерія це заперечує.
– Я навіть підняв дату першого офіційного листа. Це було 26 червня 2016 року.
– Але наскільки адекватними є такі пропозиції? Коли комісія при Львівській міській раді виявила, що пропонована ділянка на території колишнього підприємства "Сірка" непридатна через карстові породи. Ви попередньо проводили на усіх ділянках експертизи?
– Експертиза проводилась на три земельні ділянки, які ми виносили на комісію за участі прем'єр-міністра. Серед них була і "Сірка". Я вважаю, що ця ділянка є придатною.
Але, на жаль, нас не запросили до участі в роботі комісії при міськраді. Тому коментувати хід розгляду і результати я не можу.
Через два дні після того, як міська влада вже збурила людей, я особисто був там на місці. Після дуже гострої розмови з головою районної адміністрації досягнуто розуміння, що ніхто "нові Грибовичі" там будувати не буде.
Водночас, якщо Яворівський район, як і інші райони, продукує сміття, то там мусить бути комплекс з переробки ТВП. Він, звісно, має відповідати всім екологічним нормам.
– Скільки комплексів ви плануєте будувати в області, зважаючи, що переможцями інвестиційного конкурсу назвали аж три компанії?
– Львівській області, включно з містом Львів, потрібно три сміттєпереробних заводи. Ті кластери, які були розроблені ще до нас, мають право на життя, і в кожному кластері має бути такий сміттєпереробний завод.
– А як ви збираєтеся людей мотивувати дозволити на їх території будувати заводи?
– Десь треба пропонувати допомогу на соціально-економічний розвиток. Десь достатньо просто закласти дуже чіткі екологічні норми.
Люди потихеньку починають розуміти, що та громада, яка збудує недалеко від себе сміттєпереробний завод з дотриманням всіх екологічних норм – насправді матиме додатковий дохід.
Розмовляла Мар'яна П'єцух, Українська правда
