Жахлива домашня поразка проти «Вереса», виліз з Кубка України від друголігового «Прикарпаття», низьке місце в турнірній таблиці... Це далеко не те, на що сподівалися уболівальники «Карпат» перед стартом сезону. Зрозуміти, хто винен в цій ситуації і як її виправити офіційному сайту допоміг відомий футбольний агент та менеджер Олег Смалійчук.
– Олеже, насамперед, хотілось би з'ясувати вашу роль в «Карпатах»...
– Я футбольний менеджер, агент Серхіо Наварро та Даріо Друді. Я той, хто запропонував Почесному президенту «Карпат» Петру Димінському проект і стратегію розвитку та перевтілення «зелено-білих» в європейський клуб. Без посади і без зарплати, я хотів реалізувати цей проект, аби вивести «Карпати» на реальний європейський рівень.
– Ваші ідеї знайшли своє відображення в реальності?
– Наразі, ні.
– В чому причина?
– Тут краще напряму спитати: «Хто винен?». Відразу скажу, що винен, насамперед, я. Причини? Їх багато. Трохи згодом зробимо аналіз і розберемося. Однак, я б хотів, щоб мене всі мене почули: левова частка вини лежить на мені. Я помилився не в одному питанні. Не розрахував менталітет і наш «прохолодний клімат».
– Все ж, в чому полягали ваші ідеї?
– Насправді, вони прості, як світ, але їх дуже тяжко втілити в життя. Ключова ідея полягала в тому, щоб «Карпати» не носили воду відрами, а збудували трубопровід.
– І куди він мав би вести?
– Він мав прямувати в Європу. Там, де великий футбол, там, де конкурентні команди, там, де молодий львівський гравець зміг би витримати реальну конкуренцію.
– Навіть якщо так, то зрозуміло, що такі проекти потребують часу...
– Це одна з помилок колишнього тренерського штабу. Вони хотіли, при нашому кліматі, посадити іспанське апельсинове дерево, яке б дало плоди вже за три місяці. На жаль, Серхіо Наварро не врахував доволі багато аспектів, пов’язаних з українським менталітетом, через які не досягнув бажаного результату і був змушений піти.
– Гравці не зрозуміли його ідей?
– Ні, тут винен я. Не хочу чіпати команду, бо вона віддавалася повністю. Обговорювати гравців зараз не доречно. І гнів фанатів я розумію дуже добре, погоджуюся з ним. Уся вина лежить на мені, і лише мені за все відповідати перед Президентом клубу. До речі, хто б що не говорив, але виконавчий директор клубу Даріо Друді написав заяву про відставку після матчу проти «Маріуполя» – вона лежить на столі в керівництва. Він не тримається за посаду. Даріо – професійна людина, яка чудово розуміє: якщо помилився, то треба відповідати.
– Зараз більш ніж побутує думка про те, що трансферна кампанія клубу виявилася провальною...
– Про провали будемо говорити в кінці сезону, коли проведемо чіткий аналіз. А купувати гравців по 10-20 мільйонів можуть навіть експерти з телевізора, натомість знайти безкоштовного гравця, який приніс би користь команді, а потім його продати і заробити для клубу гроші – це вже складніше. Така робота апріорі передбачає великі ризики, в тому числі і репутаційні.
– Ви вважаєте, що в теперішній ситуації є клуби, які цікавляться гравцями «Карпат»?
– Я вам відповім питанням на питання: «Чому наші українці так тяжко адаптуються в європейському футболі?». Читаючи їхні інтерв'ю, можна зрозуміти тільки одне: їм завжди хтось винен, крім них самих, агент не туди влаштував, тренер не той, спортивний директор поганий і так далі. А насправді, все значно простіше: вони просто не витримують конкуренції! Конкуренція – це те, чого не вистачає в українському футболі в цілому! Тому і була ідея створити в «Карпатах» конкуренцію на кожній позиції. І коли молодий вихованець «Карпат» її виборює у більш досвідченого легіонера, для того ж Даріо Друді це неймовірна радість! Бо це означає, що молодий хлопець прогресує і не буде зупинятись! Тільки далека від футбольних справ людина може задавати собі питання, скільки в складі команди легіонерів чи українців. Футбольна команда – це одне ціле, не можна її поділяти. Якщо молодий карпатівець потрапить до сильного чемпіонату або до нашої збірної, то ми будемо вважати, що легіонери приносять нам користь.
– Ви продовжите втілювати свої ідеї в життя «Карпат»?
– Петро Петрович Димінський дуже досвідчена у футболі людина, і, головне, прогресивна. Він перший в Україні зрозумів, що футбольний клуб має майбутнє тільки тоді, коли буде рентабельним і самодостатнім. Якби не він, то зараз у Львові футбол був таким самим, як і в багатьох інших регіонах нашої України, тобто футболу не було б в принципі. Ми з ним зійшлися на думці, що біля своїх воріт нема ані балів, ані грошей. Футбол майбутнього, футбол, який я йому запропонував, повинен бути сміливим, комбінаційним і атакуючим. Ми точно не мріємо про команду-автобус, адже така гра не є привабливою ані в бізнесовому, ані в іміджевому плані.
– Які шляхи вирішення ситуації ви бачите зараз?
– Шлях один – треба зціпити зуби і дуже тяжко працювати. Всім! Мені в першу чергу. Я не маю до команди претензій. Вона ще не показала, на що спроможна. Футбол – це не одна гра, це сезони. Тому ще є час виправити ситуацію. Завдань з нас ніхто не знімав, ми будемо вмирати, але зробимо все, щоб їх виконати. Мені постійно пригадується фраза видатного спікера сера Кена Робінсона: «Хто морально не готовий помилитись, той ніколи не зможе створити щось оригінальне». І повірте, якби не хотілося нашим ворогам, ми створимо у Львові щось оригінальне.
