79898989898989Півтора року минуло з часу Грибовицької трагедії. Що саме змінилося у поводженні з відходами у Львові? Відходи після закриття Грибовицького сміттєзвалища курсували по всій Україні, тепер – по області на сміттєзвалища, жодне з яких не відповідає вимогам екологічної безпеки. А Львівська міська рада (ЛМР) тим часом купила прес для пресування львівських відходів за близько мільйон євро, який знаходиться зараз на вулиці Шевченка, 327, і який досі не знайшов свого призначення. Про це повідомили на сайті організації "Екологія. Право. Людина".

ЛМР вивчала досвід європейських держав і зупинилася на досвіді Вільнюського заводу з механіко-біологічної переробки відходів, тобто виготовлення твердого відновлюваного палива (RDF), яке можна використати для спалювання на цементних заводах. Як виявилося, вільнюський завод продукує паливо RDF. Але таке паливо не потребують цементні заводи. Відповідно, у Вільнюсі утворився сміттєвий колапс і RDF паливо почали захоронювати на сміттєзвалищі. Потрачено декілька десятків мільйонів євро у технології з роздільного сортування, виокремлення енергетично цінних відходів, їхнього подрібнення, а результат зовсім не природоохоронний – паливо RDF на сміттєзвалищі. ЛМР планувала використати кредитні кошти від європейських банків для будівництва заводу з механіко-біологічної переробки. Відповідно, ЛМР уповноважила Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (далі – ЛМКП «Львівтеплоенерго») на проведення робіт із підготовки проектної документації з будівництва.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» 1 березня 2017 року уклало договір з ПрАТ «Вантажпромавтоматика» (м. Харків) нарозробку техніко-економічного обгрунтування по об’єкту «Будівництво сміттєпереробного комплексу для ЛМКП «Львівтеплоенерго» продуктивністю 240,0 тис. т/рік». Вартість розробки ТЕО складала 490 тисяч гривень. Згідно завдання на проектування будівництво сміттєпереробного комплексу для ЛМКП «Львівтеплоенерго» планувалося виконати у дві черги. До першої черги будівництва згідно завдання до договору входили: перший комплекс сортування, установка компостування, допоміжне обладнання. До другої: другий комплекс сортування, будівництво ТЕЦ для спалювання сміття, два парових котла потужністю по 30 т/год, парова конденсаційна турбіна потужністю 12 МВт, допоміжне обладнання. В той час, у кошторисі на проектні роботи, згідно цього ж договору, передбачено будівництво заводу механізованої переробки твердих побутових відходів продуктивністю від 60 до 120 тис. т/рік, розрахунковий показник 240 тис. т/рік. Отже, інформація у завданні на проектування та кошторисі до договору є різною.

20 червня 2017 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» уклало договір з ПрАТ «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» на розробку проектної документації «Будівництво сміттєпереробного комплексу для ЛМКП «Львівтеплоенерго» продуктивністю 240,0 тис. т/рік». Вартість виконання проектних робіт 4,949 млн. грн. У завданні на проектування передбачене будівництво об’єкта в одну чергу, зокрема, передбачене будівництво модуля сортування відходів потужністю 240,0 тис. т/рік та компостування відходів. Хоча у кошторисі до договору передбачено будівництво заводу механізованої переробки твердих побутових відходів продуктивністю від 60 до 120 тис. т/рік, розрахунковий показник 240 тис. т/рік. І знову, завдання і кошторис містять різні об’єкти, щодо яких проводиться проектування.

У завданнях та кошторисах згідно договорів від 1 березня та 20 червня 2017 року відсутня інформація щодо будівництва модуля чи заводу з виготовлення RDF-палива (твердого відновлюваного палива). Згідно завдання на ТЕО сміттєпереробний комплекс для ЛМКП «Львівтеплоенерго» продуктивністю 240,0 тис. т/рік планується побудувати у дві черги, і до другої черги відноситься будівництво ТЕЦ для спалювання сміття. А згідно завдання на розробку проектної документації планується будівництво сміттєпереробного комплексу в одну чергу без будівництва ТЕЦ для спалювання сміття:

prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-03-01-001740-a

prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-06-20-000810-b

Вищеописані документи говорять про те, що ЛМР не визначено, що все таки буде будуватись у Львові для вирішення проблеми побутових відходів: Завод механізованої переробки ТПВ, як визначено у кошторисах до ТЕО та проекту? Перший та другий комплекс сортування, установка компостування і ТЕЦ для спалювання сміття у дві черги – як визначено у завданні на ТЕО? Чи модуль сортування сміття, як визначено у завданні на проект та робочу документацію? Адже, будівництво комплексу сортування і заводу механізованої переробки ТПВ – це різні дії щодо поводження з відходами, в результати яких утворюються різні продукти і вартість їхня вартість суттєво відрізняються. Так, вартість сортувальної лінії є набагато дешевшою у порівнянні з механізованою переробкою. Хоча невідомо, що саме має на увазі ЛМР під переробкою, можливо це завод механіко-біологічної переробки, яким пропонувалося виготовлення палива RDF палива.

У відповідності до чинного законодавства перероблення відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Сортування відходів – механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення.

Також наводимо факти, що були озвучені представниками ЛМР за останні декілька місяців щодо вирішення проблеми ТПВ у Львові.

28 вересня 2017 на засіданні Львівського прес-клубу керівником ЛКП «Зелене місто» ЛМР повідомлено, що у Львові будуватиметься завод з механіко-біологічної переробки, вироблятиметься RDF-паливо і стабілізована органічна фракція. І у жодному разі не передбачається спалювання відходів, деталі у відео.

25 жовтня 2017 журналісти Львівського прес-клубу представили для ЗМІ завод механіко-біологічної переробки у Вільнюсі, який був збудований у 2016 році. Після механіко-біологічної переробки відходи не було куди подіти, сміттєзвалища є переповнені, сміттєспалювальний завод один лише працює і не приймає відходи. Тобто Вільнюс з заводом механіко-біологічної переробки опинився у сміттєвому колапсі. І саме досвід Вільнюського заводу вивчала Львівська міська рада цього літа, щоб впровадити у Львові. На засіданні представник Львівської міської ради заявив, що ЛМР веде перемовини з двома українськими підприємствами щодо попиту RDF-палива. Також на заводі, що планується збудувати у Львові передбачається компостування органіки анаеробним методом. На засіданні експерти підняли питання про долю 90 % відходів після механіко-біологічної переробки, що саме планує робити з цими відходами Львівська міська рада. Оскільки лише 10% від загальної кількості відходів утворюватиметься технічного компосту. Технічний компост не може використовуватися у сільському господарстві, оскільки органічні відходи не сортуватимуться роздільно, а потраплятимуть до одного контейнера з важкими металами, упаковкою з-під медичних препаратів, пестицидів тощо. Проте, на засіданні так і не стало відомо від представників міської влади про конкретні заходи щодо 90 % відходів, які утворюватимуться у Львові на заводі https://www.facebook.com/pressclublviv/videos/1696292103715850/.

10 листопада 2017 року у Львівському прес-клубі представник ЛМР заявив, що плануються дві стадії будівництва заводу. Але на даному етапі передбачається лише одна стадія, оскільки недостатньо коштів. І Львів зупинився на заводі механіко-біологічної переробки, а не заводі з виготовлення RDF-палива, оскільки нема підтвердження від українських цементних заводів про попит на таке паливо. На заводі буде розділятися органічна і неорганічна фракція. І також було зазначено, що в завданні на виготовлення ТЕО є помилки і їх потрібно виправити.

Але у завданні на розробку ТЕОhttps://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-03-01-001740-a і досі ЛМР не виправлені помилки.

Водночас, у листі ЛМР від 26.09.2017 зазначено, що доцільність проведення конкурсу із будівництва сміттєспалювального заводу буде визначено після завершення будівництва комплексу механіко-біологічної переробки ТПВ.

13 листопада 2017 року Львівська міська рада заперечила факт щодо можливості будівництва сміттєспалювального заводу на ТЕЦ і взагалі існування договору на розробку ТЕО з Харківським підприємствомhttp://varta.com.ua/news/lviv/1144969. Хоча саме завдання на розробку ТЕО підписане ЛМКП «Львівтеплоенерго», яке являється комунальним підприємством Львівської міської ради. Тому виникає питання, як ЛМР не може знати про підписання договору підприємством, яке їй же підпорядковується. Також, у завданні на розробку ТЕО передбачалося будівництво ТЕЦ для спалювання сміття. І ЛМР заперечується факт такого будівництва.

Однак, 15 листопада 2017 року мер Львова заявив журналістам «Вголос», що сміттєспалювальний завод, який планують звести на ТЕЦ-2, не шкодитиме екології і саме будівництво сміттєспалювального заводу блокуватиме група людей, яка контролюється з вул. Банкової у Києві:http://vgolos.com.ua/news/sadovyy_zayavyv_shcho_na_bankoviy_blokuvatymut_budivnytstvo_smittiespalyuvalnogo_zavodu_v_lvovi_290583.html.

Що ж планує влада у Львові будувати? Спочатку була версія заводу з механіко-біологічної переробки з виготовлення RDF-палива, пізніше завод з механіко-біологічної переробки без виготовлення RDF-палива, ТЕЦ для спалювання сміття, сміттєспалювальний завод на ТЕЦ-2. Хоча у планах ЛМР схемою теплопостачання міста Львова передбачалося спалювання побутових відходів на ТЕЦ-2 ще у 2008 році5. І саме невизначеність і непослідовність дій ЛМР підриває довіру громадськості, мешканців до дій міської влади.

На засіданні Львівського прес-клубу 10 листопада польські експерти радили ЛМР спершу побудувати полігон для побутових відходів і організувати цілісну систему управління відходами у Львові.

Проте, у вищезазначених договорах і завданнях ЛМР будівництва полігону для захоронення побутових відходів немає.

Щодо джерел фінансування заходів, які плануються залучити ЛМР для вирішення проблеми ТПВ:

  • Кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР):

25 млн. євро – передбачено на першочергові заходи з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, на перший етап будівництва комплексу механіко-біологічної стабілізації, та загально-будівельні роботи.

  • Кредит від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ):

30 млн. євро – на рекультивацію Грибовицького полігону;

45 млн. євро – на будівництво сміттєпереробного комплексу та нового полігону твердих побутових відходів.

  • Фонд Е5Р (безповоротна допомога):

10 млн. євро – на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища.

Отож, на рекультивацію Грибовицького полігону передбачається 40 млн. євро (ЄІБ, Е5Р) плюс ще кошти із суми 25 млн. євро від ЄБРР. Загалом з трьох вищезазначених джерел передбачене фінансування 110 млн. євро і з них 100 млн. євро – це кредит, який Львову необхідно буде повернути і ще й з кредитними відсотками.

Якщо ж ЛМР не планується виготовлення RDF-палива, то з якою метою передбачається будівництво комплексу механіко-біологічної переробки відходів, яке саме і полягає у виготовленні RDF-палива та стабілізації органічної фракції відходів. Якщо для того, щоб витратити вдвічі більше коштів, то кредитні кошти, які буде потрібно львів’янам віддавати європейським банкам, то це зовсім не по-господарськи.

Що стосується RDF-палива, то таке паливо можна спалювати на цементних заводах при високих температурах. З досвіду польських підприємств цементні заводи ставлять вимоги до складу RDF-палива, у якому не повинно бути відходів, які містять полівінілхлориди (ПВХ). ПВХ входять до складу лінолеуму, пластику. Внаслідок спалювання відходів, які виготовлені на основі ПВХ виходить з ладу технологічне обладнання цементних заводів, відбувається залипання клінкера. Також недоліком RDF-палива є те, що у зимовий період цементні заводи приблизно два місяці не працюють внаслідок відсутності попиту на цемент і відповідно виникає проблема з складуванням.

Вимоги до виробництва RDF-палива та його спалювання наведено у звіті Європейської комісії від 2003 року. Обов’язковою вимогою для спалювання такого палива є висока температура, яку можуть забезпечити цементні заводи і, яка необхідна для розщеплення складних органічних сполук, зокрема діоксинів. У даному звіті зазначається, що саме заводи з механіко-біологічної переробки продукують RDF-паливо, а органіку відсортовану компостують або анаеробно зброджують.

Варто зазначити, що 26 січня 2017 року Європейською комісією прийнято рекомендацію «Роль установок «відходи в енергію» у циркулярній економіці», якою рекомендовано перегляд діяльності щодо спалювання відходів на користь повторного використання та переробки відходів. Даним документом рекомендується роздільне сортування біорозкладних відходів і надається перевага анаеробному зброджуванню таких відходів з метою збільшення виробництва біогазу та його когенерації, а також утворення добрива. Разом з тим, у документі наголошується, що країни ЄС, підписавши Паризьку угоду, взяли зобов’язання щодо декарбонізації економіки, тому в подальшому можливий ризик закриття сміттєспалювальних заводів. Україна серед перших країн, які ратифікували Паризьку угоду, і за її ратифікацію проголосувало 279 народних обранців.

Європейська Комісія, як і раніше, прагне до того, що фінансування ЄС та інші заходи державної фінансової підтримки повинні бути спрямовані на заходи поводження з відходами згідно з ієрархією відходів (надання пріоритетності управлінню відходами). Зокрема, пріоритет Європейською комісією надається в першу чергу запобіганню утворенню відходів, підготовці до повторного використання, переробленню, утилізації (такої, як відновлення енергії) і тільки на останньому місці є видалення відходів. Крім цього, в Україні 8 листопада цього року затверджена Національна стратегія управління відходами, в якій передбачені європейські відходи до управління відходами та обраний шлях вирішення проблеми відходів.

На превеликий жаль, внаслідок вищеописаної «послідовності» та різнобічності документів і заяв ЛМР, ми не знаємо, який саме шлях обрала ЛМР для вирішення проблеми ТПВ у Львові. Наша організація, мешканці Львова, навколишніх сіл стурбовані такою ситуацією у Львові. Адже нам всім тут хочеться жити, дихати чистим повітрям, пити чисту воду та вирощувати сільськогосподарську продукцію на чистих ґрунтах.

Для вирішення проблем поводження із ТПВ у Львові вкотре пропонуємо ЛМР:

  1. Побудувати полігон ТПВ згідно будівельних і природоохоронних норм.

  2. Здійснити рекультивацію Грибовицького полігону.

  3. Побудувати сортувальну станцію побутових відходів та станцію ферментації (анаеробного зброджування) органічних відходів.

  4. Організувати роздільний збір сухої та органічної фракції відходів.

  5. Встановити контейнери для збору органічної фракції відходів.

  6. Створити у місті пункти збирання медичних, будівельних відходів, використаних меблів, побутової техніки, одягу та інших відходів.

  7. Організувати логістику збору, сортування та передачі відходів для переробки.

  8. Захоронювати на полігоні ті відходи, які не підлягають повторному використанню, переробленню, анаеробному зброджуванню.

Разом з тим, вимагаємо від ЛМР відкритості, прозорості, надання достовірної і повної інформації на усіх етапах вирішення проблем із ТПВ та забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень.