Упродовж років існування «Муніципальної дружини», а віднедавна — «варти», так і достеменно ніхто не знає, що це за структура, які в неї обов’язки та права. Якщо це комунальне підприємство, то чому вони мають спецзасоби та чи є в них дозвіл ці засоби застосовувати? Чи це міська структура з повноваженнями поліції, чи, навпаки, місцева армія з головнокомандувачем міським головою? Насправді, чітко визначитись не можуть і у Верховній Раді, бо законопроект про «Муніципальну варту», який пройшов уже два читання, чомусь досі не ухвалили. Проте у Львові «муніципалам» добре й без закону: аби хлопці не змарніли, міська влада їм завше знайде роботу за бюджетні кошти. Про це пише "Ратуша".
У п’ятницю, 12 січня, на засіданні виконавчого комітету Львівської міськради ухвалили цікаве рішення «Про затвердження переліку комунальних об’єктів Львівської міської ради, охорону громадського порядку та безпеки яких буде здійснювати ЛКП «Муніципальна варта» у 2018 році», — повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
«Начальник управління безпеки міста Юрій Діль зазначив: згідно з переліком, є 19 комунальних об’єктів під охороною ЛКП «Муніципальна варта». Загальна вартість здійснення охорони громадського порядку та безпеки за 12 місяців, з врахуванням особливостей об’єктів, становить 7,6 млн», — йдеться у повідомленні.
До переліку комунальних об’єктів, яких охоронятиме ЛКП «Муніципальна варта» у 2018 році, належать усі районні адміністрації та інші міські структури, як-от: управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору», музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, ЛКП «Зелене місто», ЛКП «Збиранка» (приміщення та територія полігону в с. Великі Грибовичі), управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг (просп. Червоної Калини, 72-а; вул. М. Хвильового, 14-а; вул. І. Виговського, 32), Львівська міська рада, управління державної реєстрації юридичного департаменту, культурно-освітній центр ім. О. Довженка, ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг, центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та Янівський цвинтар.
Ціна питання?
«Ратуша» з’ясувала, яка ціна охоронних послуг «Муніципальної варти» та власне у чому полягає робота цієї структури. За словами начальника управління безпеки міста Юрія Діля, Львівська міська рада затвердила для ЛКП «Муніципальна дружина» тарифну сітку, в якій зазначено тариф для денної, нічної та цілодобової охорони. Також узгоджені тарифи для комунальних підприємств і те, яка вартість може бути, скажімо, для комерційного об’єкта. «Більшість об’єктів із переліку, який затвердив виконком, «Муніципальна варта» охороняла у 2017 році, тепер додали лише декілька — це ЦНАП на вул. Шевченка, бо його нещодавно відкрили, та Янівське кладовище, кінотеатр імені Довженка й Агенцію ресурсів, — розповів Юрій Діль. — Година послуг «муніципалів», якщо це цілодобовий пост, коштує 29, 65 гривень для комунальних об’єктів. Для приватних ціни вищі, бо йде тариф із заробітком. Комунальні об’єкти охороняють виключно без заробітку, тобто покривається тільки зарплата охороні й накладні витрати. Загалом, до затвердження програми і до ухвалення рішення виконкому, виділяли об’єктові на охоронні послуги суму на рік, наприклад, Галицькій адміністрації — 250 тисяч, і вони оплачували охорону «муніципалів» цілодобово — один пост. Тепер же їм кошти на охорону виділяти не будуть, а одразу виділятимуть ЛКП «Муніципальна варта» на конкретний об’єкт, конкретну суму. А «муніципали», своєю чергою, зобов’язані там надати охорону. По суті, це те саме, просто кошти будуть виділятись із загального бюджету одразу на «Муніципальну варту»».
Також пан Діль зазначив, що на сьогодні «муніципалів» є близько 180 осіб. З них 95 людей — це відділ охорони. «Скажімо, на одному об’єкті працюють чотири охоронці, бо вони виходять позмінно, доба через три. Щодо охорони приватних установ, то це вже практикували минулого року і плануємо цьогоріч. Були договори про співпрацю на комерційній основі з чотирма приватними об’єктами, а це є комерційна діяльність самого підприємства «Муніципальна варта», і воно саме регулює, яку ціну поставити за охорону приватного об’єкта. Це визначається залежно від складності та кількості постів об’єкта, від того, чи буде задіяний відеонагляд центру безпеки, чи це охорона на вулиці, чи в приміщенні», — зазначає Юрій Діль.
Що не заборонене, то дозволене!
У день пленарного засідання міської ради можна побачити найбільше скупчення «Муніципальної варти», вони чергують на центральному вході до Ратуші, на поверсі з металошукачем та на відгородженому смугою вході у депутатський корпус. Хлопці з нашивками «варти» та спецзасобами, на кшталт гумового кийка, кайданок, газового балончика, протирають закуплену за міський бюджет форму в очікуванні, коли ж нарешті їм доведеться захищати міських обранців. Цікаво, чи кожному ЛКП Львова можна носити та застосовувати спецзасоби? «Зі спецзасобів вони зі собою мають лише гумову палицю та газовий балончик. Всі працівники «варти» є членами громадського формування, вони можуть прирівнюватись, відповідно до закону про громадські формування, до людей, які допомагають поліції, здійснюють патрулювання і, згідно із законом, мають право затримувати порушника і передавати до поліції. Тому, як у членів громадського формування, в них є право мати гумовий кийок. Насправді за 2017 рік застосування спецзасобів практично можна перерахувати на пальцях однієї руки, тому що люди сприймають візуально. Тобто на великих масових заходах чи заворушеннях, чи в нещодавні свята, жодного разу не було застосовано спецзасобів», — додав начальник управління безпеки міста Юрій Діль.
Своєю чергою, юрист Микола Климишин пояснює, що законодавство не є досконалим, і тому є можливість для лавірування між різними законами. «Прямого закону, який би затвердила Верховна Рада про муніципальну варту, немає, а є тільки проект закону від 2015 року, однак до нього було дуже багато зауважень, особливо щодо неузгоджень із правоохоронною діяльністю поліції і накладанням їхніх повноважень та фінансування. Тобто поліція має за собою контроль, припустимо, прокуратури, а от муніципальна варта не має органу, який їх контролює, і через те у 2015 році цей закон так і «завис» і його не розглядають. Але «Муніципальна варта», чи «дружина», чи будь-яке формування, які вже утворені по містах, виходять із того, що є комунальними підприємствами і в статуті прописано, що орган місцевого самоврядування дозволяє їм здійснювати охоронну діяльність. На підставі цього ці ЛКП звертаються до поліції за ліцензією на охоронну діяльність, й отримавши її, відповідно, можуть вже вести охоронну діяльність. Ця ліцензія дає власне дозвіл застосовувати, в межах закону про охоронну діяльність, спецзасоби. Щоправда, в цьому законі немає переліку всіх можливих спецзасобів — це вже визначає МВС і відповідно те, що дозволено поліції, автоматично дозволяється і в охоронній діяльності, окрім зброї та собаки. За рахунок того, що вони мають ліцензію на цю діяльність. Щодо львівського ЛКП, то просто потрібно перевірити у статуті та відповідним запитом до правоохоронних органів, щодо наявності у ЛКП «Муніципальна варта» такої ліцензії», — розтлумачує Микола Климишин.
Христина СЛЮСАРЧУК
Коментар
Олег РАДИК, громадський активіст:
«Садовий далі фінансує за кошт громади свою приватну потішну «армію». Структура ця кумедна. Вони не можуть дати собі ради навіть з циганами чи надто голосною музикою у рестораціях після 23:00 на площі Ринок. Повноваження муніципалів розмиті. Як комерційне охоронне комунальне підприємство, вони, мабуть, мають право на існування. Але на комерційних засадах. Тобто можна забезпечувати порядок між туристами за кошт кафе, охороняти львівські парки від «алкашів» і «зайчиків» чи виганяти жебраків назад у Закарпаття.... А переводити бабусь через дорогу чи битись із бригадами інших політиків на сесії... Дорого, нє?».