Якщо до 2019 року Львів не затвердить історико-архітектурний опорний план, то містобудівні зміни у історичному ареалі міста будуть заблоковані. Згідно постанови, яку прийняв Кабінет Міністрів України 21 лютого цього року, змінюється порядок регулювання забудови в історичних населених пунктах України. Про це повідомляє Львівський портал.
Відповідно до нової процедури, будівництво, реконструкція та капітальний ремонт у межах історичних ареалів відтепер не потребує розробки історико-містобудівного обгрунтування, а буде здійснюватися на основі історико-архітектурного опорного плану.
Історико-архітектурний опорний план міста – це документ, в якому відображається інформація про об’єкти культурної спадщини, пов’язану з ними історичну забудову, землі історико-культурного призначення. Також у цьому документі окремо виділяються дисгармонійна забудова. В історико-архітектурному опорному плані відзначаються пам’ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти, межі історичного ареалу, зон охорони пам’яток культурної спадщини. Якщо простіше, то це документ, в якому прописується усе, що має врахувати забудовник, який хоче щось зводити в історичному середовищі міста.
Цей документ є обов’язковим для усіх історичних поселень (їх в Україні 402) і розробляється в складі їх генеральних планів. Своєю постановою від 21 лютого Кабмін спонукає історичні міста, які ще не розробили історико-архітектурний опорний план, зайнятись цим питанням якнайшвидше, оскільки з 2019 року цей документ стане єдиним, з яким мають рахуватись усі, хто хоче щось будувати в історичних ареалах.
Згідно постанови уряду, у тих містах, де історико-архітектурного опорного плану ще немає, до 1 січня 2019 року можна буде продовжувати розробляти історико-містобудівні обґрунтування (ІМО) на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (винятком є випадки, коли ці роботи здійснюються без зміни об’ємно-просторових характеристик існуючих будівель).
Що таке історико-містобудівне обґрунтування (ІМО)? Як пояснила керівниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, ІМО визначає врахування об’єктів культурної спадщини при проектуванні нового будівництва, можливість будівництва на певній ділянці, а також параметри будівель. Цим документом забудовник міг узаконити зміни параметрів запланованої забудови. До прикладу, якщо у певному місці можна будувати споруди до 20 метрів, а забудовник планував 25 метрів, то у ІМО він обгрунтовував цю необхідність і отримував або погодження, або відмову.
З 2019 року питання, які вирішувались ІМО, повинні бути висвітлені у історико-архітектурному плані міста, та відповідно до вимог Державних будівельних норм, враховані у його генеральному плані, детальних планах територій та при розробленні усієї містобудівної документації.
За словами Лілії Онищенко, для Львова зараз розробляють новий історико-архітектурний опорний план, і він перебуває на стадії завершення.
«У Львова є архітектурно-опорний план, але він не затверджений Міністерством культури. Зараз ми є замовником нового історико-ахітектурного опорного плану, який має бути до кінця березня завершений. Після того, як він буде затверджений, ми будемо працювати відповідно до нових процедур, які передбачені останньою постановою Кабміну», – розповіла посадовця.
Старий історико-архітектурний опорний план, про який каже Лілія Онищенко, був розроблений у 2005 році. Він ліг в основу генерального плану міста Львова 2010р.
«У 2005 році він не був погоджений у Міністерстві культури і тепер його не можна погодити, бо змінились нормативні вимоги до історико-архітектурних опорних планів. Відповідно через це треба було замовляти новий», – уточнила Л. Онищенко.
За даними системи Prozorro, історико-архітектурний опорний план Львова розробить київський “Інститут культурної спадщини”.
Зазначимо, що в історичному ареалі Львова забудовники часто нехтують законодавством, що захищає історичне середовище і зводять будівництва без необхідних погоджень, зокрема Мінкультури. Показовою є історія із будинком на розі вулиць Чайковського-Стефаника, де міськрада видала забудовнику містобудівні умови і обмеження на реконструкцію будинку, а він його повністю зніс та збудував нове житло. Коли руйнування почалось, у мерії розводили руками, мовляв, зупинити це може Державна архітектурно-будівельна інспекція чи суд. ДАБІ, своєю чергою, скасувала декларацію про початок будівельних робіт, робила кілька приписів про зупинення будівництва. Проте це не скасовувало наміри забудовника. Сьогодні зведення житлового будинку на розі Стефаника-Чайковського перебуває на завершальній стадії.
Додамо, що на одному із найближчих засідань Верховної Ради буде винесено на друге читання законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Цим законопроектом передбачено створення окремих органів управління пам’ятками всесвітньої спадщини, наглядових рад пам’яток всесвітньої спадщини, визначаються їхні функції та повноваження.
