Працівники Протезного заводу у Львові масово звільняються з роботи через невиплату їм зарплати впродовж чотирьох місяців. Про це розповіла боєць АТО Тетяна Бойко.
"Можливо, хтось не знає - я є учасником АТО, служу в ЗСУ в м.Тернопіль. Я зараз знаходжусь на Протезному заводі у Львові. В мене ампутація двох нижніх кінцівок. Вже 1,5 року я протезуюсь на цьому підприємстві, і коли я приїхала сюди тиждень назад - я побачила сумну картину. Люди розчаровані, звільняються з роботи, їм нема за що годувати сім'ю бо їм не платять зарплати вже чотири місяці. Раніше нас зустрічали з посмішкою на обличчі, давали тепло і підтримку. На протезному заводі є стаціонар з прекрасним реабілітаційним центром, де працюють спеціалісти своєї справи. Техніки, які роблять протези, мають золоті руки. Вони роблять найскладніше протезування і ставлять на ноги, даючи другий шанс в житті на нормальне життя. Вони мене за один місяць поставили на ноги і в свої 32 роки я робила перші кроки з їхньою підтримкою, вчили мене ходити, і я знову повернулась на службу в військову частину. Реабілітологи допомагали робити перші кроки, підтримували, дарували надію. А тепер я прошу допомоги тим людям, які допомогли мені, і багатьом таким як я, повернутись до нормального життя. Для себе я нічого не прошу. Може Ви знаєте, як можна допомогти Львівському заводу, щоб його не закрили. Тут я познайомилась ще з кількома хлопцями, які теж перебували в зоні АТО, які отримали поранення і ампутації під час виконання бойових завдань, і вони вийшли звідси на ногах, дехто втратив руку і вийшов звідси виносячи сумку в руці, яку зробили тут ті самі техніки і ті реабілітологи, які навчили як правильно користуватись протезом. Ще є багато стареньких людей, які теж протезуються і теж виходять звідси на ногах. І вони радіють, що вони ще можуть ходити, що вони ще комусь не байдужі, що за них ще думають і піклуються. Я не знаю, до кого я маю тут у Львові звертатись, щоб допомогли мені. Прошу Вашої допомоги, щоб зберегти цей завод. Він єдиний на західній Україні і з 1921 року протезує людей. Вони, спеціалісти своєї складної професії, кращі з кращих. Вони отримали великі успіхи в складному протезуванні. Постійні курси підвищення кваліфікації. В технічній лабораторії вся стіна завішана сертифікатами, дипломами, нагородженнями, подяками. Їхня репутація біжить попереду них. А без нашої допомоги вони не вистоять, їх закриють. А такі люди, які обожнюють свою роботу та є вузького профілю спеціалістами - їх є мало, і вони потребують підтримки. Прошу Вас розповсюдити цю статтю, можливо, вона дійде до верхів нашої влади, можливо, хтось з них зарухається і допоможе, щоб завод не закрили. Допоможіть будь-ласка!" - сказано у дописі.
