Керівники театру імені Лесі Українки та «І люди, і ляльки» 1 лютого прийшли посівати голові Львівської облдержадміністрації Олегові Синютці. Адже він ніяк не підпише документів на подання театрів у статус «академічних». Місяць тому міські депутати проголосували за це рішення, однак, щоб справа пішла до Києва, потрібен підпис й Олега Синютки.

Про це повідомляє Zaxid.Net.

«Зараз поколядую, заспіваю колядочку, побажаю гарного року багатого людям, бо на гречку мені ще вистачає грошей, а на чоколяди вже нема. Я вже звідси не піду ― буду тут жити під адміністрацією. Нема пана Олега, то поживу, почекаю, поки він приїде. Ну, як міліція мене забере, то най забере», ― розповів художній керівник театру імені Лесі Українки Павло Ар'є.

Директор театру «І люди, і ляльки» Олексій Кравчук тричі записувався на прийом до губернатора ― не приймали. І от терпець увірвався і в директора «театру Лесі». Три тижні Олег Синютка не може підписати клопотання до Міністерства культури, аби ці театри врешті отримали нові статуси. Це б в першу чергу додало бонусів до акторської зарплати. Бо зараз актори ледь виживають.

«3200 гривень ― то зараз зарплата, після підвищення. А була 2600 середня. А монтувальники мали 1800 грн. І в нас немає монтувальників, бо ніхто не буде монтувати за 1800 гривень. Людина, яка себе поважає, за такі гроші не піде працювати. В них день триває з 11:00 до 21:00, тобто практично свого життя у людини нема», ― уточнив директор театру імені Лесі Українки Микола Павлів.

Тому актори і йдуть у інші театри. Така ж біда і з освітлювачами, художниками, піар-менеджерами «театру Лесі»: працюють на волонтерських засадах. І викручуються ― як би то з мінімальними витратами поставити чергову прем’єру.

«Художник театру поставив досить відому в Україні виставу «Баба», вона зроблена за 25 доларів. А «Слава Героям» ― не менш відома вистава ― зроблена так само із трешу. Якісь реквізити ми селами збирали. Дрова, сіно… Але так тривати довго не може!», ― обурився актор, лауреат Шевченківської премії Олег Стефан.

Жахливі умови й у самому театрі: стеля тече, сантехніка застаріла, а на сцені зараз, взимку, 10-13 градусів тепла. І в таких умовах доводиться працювати не лише «нашим» акторам, а й гастролерам, які нерідко на сцену виходять босі і лише в сорочках.

«Актори перед тим, як почати репетицію, спочатку мусять зібрати всю воду. Витерти на сухо всю підлогу, а тоді починати», ― обурилася завідувач літературно-драматичної частини театру Оксана Данчук.

Якщо театри отримають статус «академічного» ― а Міністр культури, кажуть, підтримує це рішення ― то залежно від фаховості та працьовитості кожен театрал може мати до ста відсотків надбавки. Та поки що губернатор відправив «прохачів» ні з чим ― зустріч переніс на дев’яту вечора середи.

«Японія після Другої світової війни 50% свого ВВП вклала в культуру. От у нас зараз йде війна... А причина війни ― це завжди питання культури. Завжди. І замість того, щоб ці речі проаналізувати, зрозуміти, що потрібно підтримувати театри, зрозуміти, в нас якийсь постсовок працює», ― підсумував директор театру «І люди, і ляльки» Олексій Кравчук.