Вчені кафедри органічної хімії Національного університету «Львівська політехніка» розробили унікальну технологію виготовлення гідрогелевих медичних пов’язок, які надійно закривають рани.

“Відгуки колег і лікарів захоплені. Говорять навіть про те, що з розробкою львівських хіміків у світі може закінчитися ера бинтів”,  - передають "Українські реалії".

Гідрогелеві пов’язки відомі з 60-х років минулого сторіччя, за кордоном використовуються в медицині вже років 15. Склад гелю дозволяє розмістити в ньому безліч лікарських компонентів, завдяки чому можна боротися з тромбозом, розширенням вен, запаленням суглобів, домагатися знеболювання. Проте є у гідрогелевих пов’язок і недоліки: вони неміцні, нагадують желе, погано утримуються на рані, до того ж недешеві. Саме з цими недоліками вдалося впоратися нашим ученим.

За словами професора, доктора хімічних наук і завідувача кафедри органічної хімії університету Станіслава Воронова, досвід вчених дозволив створити потрібні полімерні поверхні, а потім «вживити» в гідрогель цю полімерну сітку. Завдяки цьому пов’язка, на відміну від зарубіжних аналогів, перестала бути крихкою. Тепер їй можна надавати необхідну форму, що дозволяє триматись поверхонь, на які їх наносять. Тобто, це надало їй такої потрібної універсальності.

Вдосконалені українські гідрогелеві пов’язки мають хороші фізико-механічні властивості. З них можна робити і бинти, і простирадла, якими вдасться швидко покривати пошкоджені ділянки тіла будь-якої площі, наприклад, при великому відсотку опіку шкіри. Пов’язка може бути наповнена найрізноманітнішими ліками: знеболюючими, дезінфікуючими, кровоспинними. Також ця розробка набагато дешевша від закордонних аналогів.

Зараз одне з київських підприємств випустило пробну партію – 800 гідрогелевих пов’язок. Пов’язка успішно пройшла всі клінічні випробування, оскільки вчені працювали над її створенням у тісній співпраці з лікарями львівської міської лікарні № 8, консультувалися в хірургічному відділенні Львівського медичного інституту, а київські медики провели дослідження промислових зразків. І на сьогодні є всі офіційні дозволи на розповсюдження цієї життєво-необхідної львівської розробки.