У Франківському районі Львова на фасаді СЗШ №83, яка нещодавно отримала імя Івана Пулюя, з'явився мурал фізику-винахіднику. Впродовж літа тривала художня робота, повідомляє кореспондент Форпосту.
Такий подарунок школі зробили доброчинці, зазначила директор школи Ірина Хміль.
Іван Пулюй (1845-1918 р.р.) - всесвітньо відомий український вчений, великий фізик і електротехнік, винахідник Х-променів, які тільки через 14 років назвуть "рентгенівськими".
Іван Пулюй сконструював "лампу Пулюя", що стала прообразом майбутнього рентгенівського апарату, який робив знімки будь-якої частини людського організму. Винахід завоювало срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, але першу наукову статтю про винахід Пулюй опублікував через 2 місяці після В. Рентгена (грудень 1895 та лютий 1896 р.). Вся германська преса переконала світ, що "першовідкривачем чудо-винаходу став великий німецький фізик Вільгельм Рентген", а Х-промені моментально отримали назву "рентгенівських";
Іван Пулюй був одним з провідних фізиків-електротехніків Європи на межі ХІХ-ХХ століть - професором Вищої технічної школи в Празі, ректором першого в Європі електротехнічного факультету, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосифа, державним радником з електротехніки Чехії і Моравії.
Він був пристрасним патріотом України, який не втомлювався повторювати про необхідність здобуття Україною незалежності, писав про це статті, всіляко популяризував "українську тему" в Європі. "Самостійність України - це ключ від мирного залу в Європі, - писав великий фізик, - Гордіїв вузол, під замком якого лежить гарантія європейського порозуміння". Пулюй співпрацював з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким у виданні тексту Біблії українською мовою, допомагав у її перекладі, друкувався в українській пресі, очолював різні національно-патріотичні об'єднання.
Попри всі заслуги великого вченого, в Україні його ім'я залишається невідомим широкому загалу, оскільки за радянських часів воно знаходилося ніби під негласною забороною, занадто вже Іван Пулюй не вписувався в пропагандистські канони Комуністичної партії зі своїм "українським націоналізмом". За часів незалежності про нього стали говорити більше.
