Львівська мерія подає як велику транспортну перемогу те, що комунальне АТП-1 на умовах лізингу придбало 150 великих автобусів. Але львів’яни поки що покращення ситуації з громадським транспортом не відчувають. Більше того, з власної кишені кожен платник податків заплатить за ці автобуси ледь не подвійну ціну. Це стає зрозумілим, якщо проаналізувати лізингову угоду між лізингодавцем («Укргазбанк») та лізингоотримувачем («ЛК АТП-1»), копію якої журналістам Дивись.info надали громадські активісти.
Якщо проаналізувати різноманітні банківські пропозиції (ПриватБанк, КредоБанк, АльфаБанк, Укргазбанк тощо), то стає зрозумілим, що щорічний відсоток, який забирає собі банк на умовах лізингу – позиція змінна, залежить вона від частки першого внеску, терміну, виду програми тощо. Достеменно вдалося з’ясувати, що середні відсоткові ставки на лізинг як у державних, так і приватних банках коливаються від 1% до 19% .
Якщо взяти ті умови, за якими Львів придбав автобуси (50% авансового платежу і 3 роки лізингу), то «Укргазбанк», з яким підписано угоду, пропонує за такої умови річну ставку на рівні 13,99%. І все це, властиво, без прив’язки до курсу валют.
Львів придбав автобуси під 17,9% річних з прив’язкою до валюти. Тобто львів’яни оплачуватимуть валютний кредит під майже найвищий із можливих за таких умов річний відсоток. Про те, що кредит прив’язаний до курсу валют, йдеться в угоді: «Сторони домовилися, що зазначена в цьому пункті Ціна Предмету Лізингу не є остаточною і змінюється зі збільшенням/зменшенням курсу НБУ гривня/євро на дату платежу. Сторони домовилися, що зміна вартості Товару буде оформлена Додатковою угодою…».
Наприклад, станом на дату укладання договору курс був зафіксований на рівні 30,883 гривні за 1 євро. Відтак, загальна сума угоди лише на придбання «Електронів» становила 226 995 253 гривні. Гривнева сума угоди на МАЗи тоді становила 377 538 880 гривень. Станом на 15 листопада, враховуючи зміну курсу, загальна сума угоди зросла до 615 469 440 грн (тобто зросла на 10,8 мільйона). Припускати, наскільки зросте курс євро до гривні за наступні 2,5 роки дії угоди, можна лише теоретично. Більше того, угода говорить, що не лише сама сума кредиту, а й відсоток може бути змінений за ініціативи банку. «Тарифи та розмір лізингового проценту за цим договором підлягають перегляду за ініціативою Лізингодавця (банку) не раніше ніж після спливу дванадцятимісячного строку, починаючи з дати укладення цього Договору… У випадку, якщо Лізингоодержувач не погодиться з новими Тарифами, Сторони домовились, що до наступної дати перегляду Тарифів продовжують діяти Тарифи, які зазначені в додатку 1 цього Договору. У такому випадку Лізингодавець має право розірвати даний договір та вимагати повернення Предмету лізингу …».
За великим рахунком, до комунального АТП-1 було би значно менше запитань, якби лізингову угоду оплачував би сам перевізник із зароблених на власній комерційній діяльності коштів. Більше того, враховуючи тенденції щодо ймовірного підняття тарифу, саме цією угодою можна було би аргументувати такий ціновий стрибок у тарифах. Але львів’яни, якщо йдеться про комунальний транспорт, за традицією платять двічі. Лізингова угода на вкрай невигідних для Лізингоотримувача умовах буде оплачена… з бюджету Львова. Про це йдеться безпосередньо у самій угоді.
