Протягом року в Україні перейменували 11 тисяч вулиць. "Сегодня" з'ясувала, де з'явилися найоригінальніші назви і що ще планують перейменувати.
З перейменованих вулиць більшість - вулиці Леніна і Жовтневі (майже 500 по всій країні). За ними в лідерах - Комсомольські (240 таких вулиць зникли), Щорса (200) і Фрунзе (190). Серед областей найактивніше декоммунізовують вулиціна Дніпропетровщині (1400 провулків і проспектів), Харківщині (1300 вулиць) і Київщині (1000).
Але в той же час на картах до сих пір можна знайти сотні радянських назв, до яких у місцевих властей ще не дійшли руки: залишилося ще не менше 430 вулиць Леніна, 400 - Жовтневих або Жовтня та не менше 280 - Радянських.
Це можна пояснити ситуацією з Кримом і окремими районами Донецької і Луганської областей, де вулиці не перейменовують.
Є свої тенденції і в нових назвах. Найчастіше нові проспекти або провулки тепер називають Центральними (близько 170 таких вулиць по всій країні), Козацькими (140), Соборними (120), Вишневими (100) і Калиновими (90). "Дуже популярна тема перейменування - релігія: з'явилося близько 320 вулиць Благовіщенських, Вознесенських, Святомиколаївських і Преображенських. На другому місці - "смачні "назви: Хлібна, Цукрова, Малинова, Медова. На третьому - почуття і емоції: Щастя, Радості або Весела вулиці ", - говорять експерти.
А найбільш незвичайними назвами стали вулиця Шанхайська замість вулиці Котовського в Костянтинівці, Весняних Конвалій замість Цюрупинського провулка в Дніпрі. Нерідко підбиралися і просто "зручні" назви: вул. Леніна в Закарпатті стала вул. Джона Леннона, 8 Березня на Волині - вулицею Дружин Мироносиць, а Рози Люксембург - вулицею Роз.
"Нові назви - це виключно продукт фантазії місцевої влади. Диктувати їм ніхто не може", - розповів "Сегодня" експерт Інституту нацпам'яті Богдан Короленко.
