В управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради планують велику реконструкцію найдавнішої церкви міста – храму святого Миколая на вулиці Богдана Хмельницького, 28. Журналісти Tvoemisto.tv дізнавались, у якому стані церква зараз.
«За всю свою історію храм святого Миколая ніколи не був зачинений, – розповідає священик церкви отець Олексій. – Це пам'ятка архітектури XIII століття, найдавніша церква у Львові, яка зараз, по суті, руйнується. Власними силами ми час від часу робимо мінімальний ремонт, але цього недостатньо». Отець Олексій робить коротку екскурсію довкола храму та наголошує на проблемі відсутності дренажу.
За його словами, стіни храму сиріють, оскільки немає відповідної дренажної системи. «Рів довкола задньої частини церкви необхідно розкопувати та робити гідроізоляцію, оскільки вода тут піднімається майже до 9-ти метрів. Через це руйнуються стіни, падає штукатурка», – зауважує о. Олексій.
Про історичне значення храму та необхідність першочергового проведення дренажних робіт розповідає директор наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь.
«Щоб запобігати подальшому накопиченню вологи потрібно також провести відповідні роботи з фундаментом. Церква розміщена на Підзамче, під Високим Замком, тому порушення давніх дренажних систем і водовідведення негативно впливає на збереження споруди. Вода розмиває камінь, волога піднімається вгору», – пояснює Василь Кметь.
«Останній раз серйозні роботи з дахового перекриття проводилися у 50-х роках, – розповідає Василь Кметь. – Тоді ж, 1956-го року, були зроблені розписи, які зараз є в храмі».
О. Олексій додає, що реконструкцію мали розпочинати власне з даху. Втім, зараз все-таки вирішили спочатку зробити дренаж. На даху ж пізніше мають не лише замінити крокви, а також здійснити роботи з вогнезахисту.
Реконструювати хочуть і дзвіницю, яка є безпосередньо частиною храму. «Дзвіниця, яку ми бачимо зараз, ота частина над притвором, фактично є реконструйованою після певних пошкоджень і перебудов церкви на початку XVIII століття. Тут є приміщення для дзвонів, а також зберігались і зберігаються речі (здебільшого ХХ ст.), які вже є неужиткові в храмі», – розповідає Василь Кметь.
«Церква св. Миколая у Львові – це найдавніший храм, який фактично є символом зв'язку сучасності з княжою історією. Таких пам'яток збереглось зовсім небагато, враховуючи те, що у ХIV, XVI, і в XIX століттях і пізніше Львів перебудовувався: переплановувались вулиці, руйнувались споруди. Церква є прикладом як княжа фундація, тобто фундований і заснований в князівські часи храм, перебував під опікою міської громади, середовища ремісників, які впродовж багатьох сотень років його підтримували. Храм впродовж дуже тривалого часу був осердям духовного життя міщан. У XVI-XVIІ ст. церкву Миколая вшановували практично на рівні з собором кафедральним – св. Юра. Навіть намісником Львівської єпархії призначався як правило священик з церкви св. Миколая», – каже Василь Кметь.
У проекті реконструкції закладено також і часткове перепланування території довкола храму.
«Будиночок плебанії біля церкви також має історичну цінність, – розповідає Василь Кметь. – Він був побудований 1877-го року за ініціативи культурно-просвітницького товариства "Галицько-руська матиця", яке діяло при церкві. Враховуючи те, що діячами товариства були парафіяни та священики, то будинок функціонував як частина парафіяльного простору».
«Сьогодні ця будівля перебуває в приватних руках, – зазначає о. Олексій. – На початку 90-х вона була незаконно приватизована. Довший час церква судилася, намагаючись довести незаконність приватизації. Втім, рішення суду було прийнято не користь церковної громади. З початку 90-х років будівля пустує і руйнується. Ми досі сподіваємось, що плебанію можна буде повернути громаді, оскільки тут можна було б організовувати недільну школу, збори громади і т. д.».
Додамо, до кінця року проведуть лише 30% робіт, решту планують виконати наступного року.
