Більше половини мешканців Львівської області готові виїхати за кордон на заробітки. Причому 45 відсотків з них, готові працювати там нелегально.

Про це сьогодні,14 березня, під час прес-конференції на тему: «Навіщо працедавцю мій паспорт?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила координатор проекту з протидії торгівлі людьми у Львівській області ГО «Центр «Жіночі перспективи» Олена Кальбус.

Українська дослідницька компанія GfK Ukraine на замовлення ГО «Центр «Жіночі перспективи» в рамках проекту «Зміцнення громадського контролю щодо формування та реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми» зробила соціологічне дослідження про обізнаність мешканців Львівської області щодо ризиків, пов'язаних із торгівлею людьми.
Понад 60 відсотків мешканців Львівської області мають знайомих чи родичів, які працюють чи працювали за кордоном. І понад 50 відсотків, віком від 18 років, мають намір виїхати за кордон у пошуках кращої долі. З них 28 відсотків вже мали такий досвід, 22 –  планують поїхати вперше.

«45 відсотків опитаних сказали, що готові влаштуватися на роботу  нелегально. Понад те, вони погоджуються працювати і на нелегальному виробництві. Адже в Україні вони так само працюють без контракту, без трудової книжки та соціальних гарантій, тому що їм потрібні гроші», - розповідає Олена Кальбус.

Опитування показало, що ті, хто планують виїжджати за кордон, є біднішими, за своїх співгромадян. 18 відсотків з них вимушені економити на їжі, 25 відсотків позичають або заощаджують, щоби придбати собі взуття або одяг.

- Кількість безробітних серед тих, хто планує їхати на заробітки за кордон,  – 11 відсотків. Що стосується спеціалістів, які виїжджають, то це -будівельники, водії та продавці. Проте останнім часом почали більше виїжджати освітяни, науковці та медики, - каже координатор проекту з протидії торгівлі людьми у Львівській області.

За її словами, наші медики та педагоги готові виконувати за кордоном сезонну чорнову роботу, тому що тої зарплати, яку вони отримують в Україні, їм не вистачає на прожиття.  

Проте 44 відсотки серед потенційних мігрантів мають вищу та незакінчену освіту. А вік – від 18 до 29 років.

«15 років тому, коли ми почали говорити про проблеми неврегульованої міграції, про торгівлю людьми, то тоді збиралися виїжджати люди від 30 років і старші, які раптово залишилися без роботи і не мали чим годувати свої родини. Зараз їде молодь, яка бачила досвід інших поколінь. Але молоді бракує життєвого досвіду, власного розуміння ризиків  та обізнаності, де і як шукати допомогу», - робить висновки Олена Кальбус.

Водночас, за її словами, тільки 45 відсотків з опитаних, які погоджуються на нелегальне працевлаштування, готові в разі чого звернутися за допомогою до поліції чи до дипломатичних установ своєї країни.

«Це означає, що вони не обізнані з тим, що основні права людини не залежать від того, наскільки легальним є їхнє працевлаштування, наскільки вони там легально перебувають. Вони безпосередньо пов’язують своє право на допомогу зі своїм статусом легальності чи нелегальності», - зазначає координатор проекту з протидії торгівлі людьми у Львівській області.

Також 27 відсотків потенційних мігрантів готові працювати на неофіційному виробництві. Тобто на такому, яке не зареєстровано в тій країні та виготовляє контрафактну продукцію. Такі працівники чудово розуміють, що вони є співучасниками злочину. І не звертаються до правоохоронних органів навіть тоді, коли їхньому життю загрожують.

«11 відсотків мігрантів навіть готові віддати свій паспорт такому працедавцеві. Але навіщо йому ваш паспорт? Адже в будь-якій країні в будь- якому державному органі неможливо зареєструватися з моїм паспортом без мене. Це – незаконно. Тому паспорт забирають, аби контролювати та утримувати цю особу, яка погодилася на цю роботу», - пояснює спеціаліст.

За словами радника Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб Оксани Яковець, дуже багато осіб, які потрапили у трудове рабство, соромляться звернутися за допомогою.

«Хоча є багато спеціалістів, які готові допомогти», - говорить вона.

Отож, щоби не потрапити в трудове рабство, спеціалісти радять вимагати від працедавця угоду українською мовою, оформляти трудову візу, не боятися відмовлятися від непевних пропозицій та звертатися до фахівців, які володіють інформацію. Наприклад, це – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527. Дзвінки – безкоштовні з будь-якого мобільного. На дзвінки відповідають консультанти-фахівці.