HataХата із с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (споруджена наприкінці ХІХ ст.), яка експонувалася в секторі «Буковина» і яку днями за рішенням науково-методичної ради Музеї народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького зруйнували, була єдиним таким об’єктом в «Шевченківському гаю». Про це сьогодні, 17 березня, в коментарі Гал-інфо розповів екс-директора музею Борис Рибак, який пропрацював на цій посаді майже 16 років (з 1976 по 1991 рр), повідомляє Гал-інфо.

Він зазначив, що знищена хата зі села Шилівці була каркасно-глинобитною та перекритою  очеретом.

«Коли цей очерет почав протікати, все пішло по стінах, і хата практично розсипалася. Вона була аварійна, але її можна було врятувати. Не просто взяти, розвалити і все, а хоча б спробувати її врятувати. Натомість вони вирішили інакше. Сталося те, що сталося», - сказав він.

Борис Рибак наголосив, що зруйнована хата зі Шилівців була унікальним об’єктом музею.

«Це єдиний об'єкт, який був вкритий очеретом. Не у всіх регіонах так робили. Таке перекриття було характерним для  Поділля і Буковина,  там де річки, заплави, де є очеретяники. Навіть після війни хати в цих регіонах перекривали очеретом. Це єдиний об'єкт , бо решта – це перекриття соломою, гонтою, черепицею тощо», - розповів екс-директор.

За його словами, ще коли він працював у музеї, працівники їздили косити очерет для того, щоб перекрити дах. Однак зараз в музеї цим ніхто не займався.

«Вони просто написали, що хата аварійна, але до аварійності її ще треба довести. Якби це один лише такий об'єкт, який зруйнувався. Там об'єкти ще будуть падати і падати», - сказав Борис Рибак.

Він наголосив, що зруйнована хата показувала етнографію Буковини.

Водночас він додав, що науково-методична рада музею могла прийняти таке рішення, але й могла раніше зайнятися порятунком пам'ятки.

«Легше всього довести до руйнації і знести. Якщо об'єкт аварійний і може загрожувати життю людей, то дійсно його можуть знести. Однак не на одній садибі в музеї зараз є такі таблички з попередженням. Ще рік тому, якби зняти старий очерет, перебрати його верх, то можна було б врятувати об'єкт. Натомість довели до руйнації і розібрали. Тепер його ліпити по-новому? Це вже не буде нічого історичного. Якщо це і будуть робити, то це буде звичайний макет.  Хата складається з деталей і все  це перевозилося спеціально, щоб зберегти автентику – вікна, двері  окремі деталі. Якщо є 60% автентичних елементів об'єкту, то це історична пам'ятка. Інакше – це просто макет.

В Шевченківському гаю вже багато таких макетів. Зокрема, до такого стану довели об'єкт із с. Заріччя на «Лемківщині». Він був перевезений перший в історії музею. Його теж спершу довели до руйнації, розібрали, а тепер складають по-новому. Це вже не музейний об'єкт, там немає історичної цінності і автентики. Навіщо доводити до руйнації, валити, а тоді ставити макети?», - сказав Борис Рибак.

Він наголосив, що зараз під загрозою церква с. Тисовець, яка перекрита рубероїдом. Також під загрозою знищення церковно-приходська школа, яка теж майже розвалилася.