Сьогодні, 17 квітня, о 13-й годині на Личакові відбудеться освячення пам'ятника на могилі відомого письменника Романа Іваничука. Про це повідомила його донька Наталя Іваничук.
"Якщо хтось має час і бажання, приходьте. Урочистостей не буде...", - написала вона у Фейсбук.
Роман Іваничук помер 17 вересня 2016 року на 87-му році життя.
Народився письменник 27 травня 1929 року в селі Трач (нині Івано-Франківська область) в сім'ї учителя. Навчався у початковій школі в цьому селі, згодом в Коломийській гімназії, після чого вступив на геологічний факультет Львівського університету, який покинув, оскільки прагнув здобути філологічну освіту. Один рік пропрацював учителем у рідній школі. Тоді знову вступив до Львівського університету на філологічний факультет (українську філологію), але через те, що не хотів йти до комсомолу і на свята ходив у вишиванці, через донос був виключений з університету за «антирадянську діяльність».
Після служби в армії поновився у Львівському університеті. У студентському альманасі опублікував свою першу новелу «Скиба землі», яку схвально зустріла критика. У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел Романа Іваничука «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання.
У 1961 році переїхав до Львова. В цей період виходять збірки його новел «Не рубайте ясенів» (1961), «Під склепінням храму» (1961), «Тополина заметіль» (1965). У 1968 році вийшов друком усім добре відомий роман«Мальви» на історичну тематику з часів Хмельниччини.
Тоді Іваничук зосереджується на історичній прозі. Пише роман «Черлене вино» — про оборону Олеського замку від польських загарбників у 1431—1432 роках, «Манускрипт з вулиці Руської» (1979), який змальовує картини міського життя кінця XVI — початку XVII ст. у Львові, «Вода з каменю» (1982) про Львів початку ХІХ ст. і юність Маркіяна Шашкевича, «Четвертий вимір» (1984) про одного з учасників Кирило-Мефодіївського братства Миколу Гулака.
Після цього вийшов історичний роман «Шрами на скалі» (1987) про стосунки Івана Франка з письменниками угрупування Молодої музи.
У період Перебудови бере активну участь у національно-визвольному русі. У червні 1988 року на пропозицію Ігоря Мельника погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. У 1990 р. Роман Іваничук завідував відділом прози журналу «Дзвін».
Брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року.
