«Мій син вчора виступав в ансамблі Горицвіт, наймолодша група. Нам сказали, що виступ буде на 16.00, збір о 15.00 біля аптеки-музею, від Горицвіту будуть 3 танці. Коли зібралися, нам повідомили, що на сцену вийдемо о 16.30, тому о 16.15 потрібно бути готовими і переодягненими. Фактично на сцену діти вийшли о 17.54. Весь той час малі діти (6-7 років) стояли за сценою, в танцювальних тонких чешках, на камені, під дощем.
Виявилось, що виступів від Горицвіту буде не 3, а близько 10-ти, де наші малі діти були передостанніми», - про таке «святкове» випробування для маленьких вихованців ансамблю Форпосту розповів один із батьків.
За його словами, батьки змушені були переодягати дітей біля ресторану поряд, а потім майже дві години чекати обіцяного виступу. «Це, на мою думку, провина як організаторів ансамблю, так і організаторів фестивалю. Не було передбачено місця, де би діти могли переодягнутися. Принаймні нам про нього не сказали ані слова. Вже постфактум батькам пояснили, що можна було переодягатися у музеї позаду сцени. Відтак, діти 6-7 років роздягалися біля ресторанчику «Атляс», - розповів чоловік.
Також батьки висловлюють «особливу подяку» закладу «Атляс». «Він розташований зразу біля сцени. Персонал, коли побачив таку кількість батьків з дітьми, почав збирати крісла, коли батьки з малими дітьми сховались під парасольки літньої тераси і позаймали крісла. Це батьків обурило, крісла припинили збирати. Коли дощ припинився, діти переодягнулись і почали гуртуватись за сценою, бо ж "скоро виступ" - персонал знову почав збирати крісла та столики. Пізніше ще і парасолі згорнув, бо вони "не пристосовані до дощу". Хоча склали лише 3, 4-ту парасолю не складали. Пізніше, коли почалось обурення зі сторони батьків і фото-відеофіксація, столики з кріслами розставили назад, але коли хтось сідав - приносили меню і попереджали, що якщо нічого не замовляти - звільняйте столик», - розповів співрозмовник.
Нагадаємо, вчора, 7 травня на Площі Ринок відбувся Святковий концерт до Дня міста Львова. Незважаючи на неприємний досвід, з яким довелося зіткнутися батькам маленьких «зірок», ансамбль таки виступив на сцені та ще раз довів, що Львів має таланти, якими потрібно пишатися та які потрібно оберігати.
Довідка. Народний ансамбль танцю "Горицвіт", який заслужено вважається достойним репрезентантом українського хореографічного мистецтва в Україні та світі, було створено у 1975 році при клубі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У 1982 році ансамблю присвоєно почесне звання “Народний колектив”. «Горицвіт» – неодноразовий учасник міжнародних фольклорних фестивалів. Широкою є географія гастрольних поїздок колективу. Ансамбль неодноразово гідно представляв українське хореографічне мистецтво у Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Італії, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Північній Кореї, Польщі, Румунії, США, Туреччині, Угорщині, Франції, Чехії, Швейцарії. Народний ансамбль танцю “Горицвіт” – лауреат низки міжнародних фольклорних фестивалів, зокрема, дипломант ХII та XIII Всесвітніх фестивалів молоді та студентів у Москві та Пхеньяні, переможець міжнародного фестивалю-конкурсу «Володар Золотого Кольє». У 1996 році він здобув приз глядацьких симпатій – "Срібну чашу" фестивалю-конкурсу в місті Діжон (Франція). У 1991 та 1996 роках він став лауреатом обласних та республіканських оглядів самодіяльного хореографічного мистецтва, лауреатом I та II фестивалів народного мистецтва; у 2006 році – володарем I премії на фестивалі-конкурсі хореографічного мистецтва, присвяченому 95-й річниці від дня народження Ярослава Чуперчука; у 2007 році – переможцем II туру Всеукраїнського фестивалю імені Павла Вірського в м. Києві, у 2008 році – дипломантом I Всеукраїнського фестивалю-конкурсу імені Павла Вірського. У 2011 році ансамбль «Горицвіт» став переможцем Всеукраїнського фестивалю-конкурсу імені Павла Вірського у Києві, де його було визнано «найкращим хореографічним колективом України» серед 2680 хореографічних колективів. А у грудні 2012 р. в Португалії, вперше в історії України, художньому керівникові «Горицвіту» було вручено Всесвітній «Оскар Фолькльору».
