Льовову потрібен прозорий публічний реєстр комунального майна, без нього на ринку нерухомості продовжуватиметься дерибан, приміщення продаватимуться за безцінь, комунальне майно буде дивними способами відчужуватись, а будинки та об’єкти доводитимуться до аварійного стану, щоби на їхньому місті виростали нові забудови.
Про це заявила Форпосту львівська активістка Олеся Дацко, коментуючи інформацію про відчуження двох десятків комунальних приміщень у Львові.
«У нас відсутній публічний реєстр майна, яким володіє територіальна громада. Я колись робила запит, щоб мені надали повний і вичерпний перелік нерухомого комунального майна, але мені звісно нічого не надали, бо ця інформація є закритою. Ті, хто мають до неї доступ, мають поле для корупційної складової», - говорить Олеся Дацко.
При цьому вона зазначає, що для подібного обліку у Львові було створено спеціальний сайт http://mayno.lviv.ua/, який запустили за грантові кошти в рамках реалізації демонстраційного проекту «Розвиток інноваційного середовища та підвищення інвестиційного іміджу Львова як перший етап створення Корпорації місцевого економічного розвитку», який здійснюється за підтримки Уряду Канади.
«Цей сайт діє 3-4 роки, на нього було витрачено немалі грантові гроші, щоб запустити облік інформації про комунальне майно для громади. Але на сайті є відомості лише про ті об’єкти, які передаються в оренду, але чим володіє територіальна громада, ніхто так і не знає, як і те, звідки беруться квартири, які передають прокурорам, і що відбувається з відумерлою спадщиною...
Те саме йдеться про приміщення для користування – їх зумисне приводять до руйнувань, майно доводять до аварійного стану, а тоді говорять, що територіальна громада не може дати собі з тим ради і треба передати приватному власнику. І коли воно в аварійному стані коштує вже копійки, власник отримує це приміщення і землю для обслуговування цього приміщення, доводить до руйнації і будує щось інше. Це масова практика такої передачі приміщень і земель. Тому нам так потрібен облік і контроль за комунальним майном», - говорить Олеся Дацко.
При цьому вона наголошує, що вирішальну роль у цій справі якраз відіграє питання ефективності управління комунальним майном. «ЛМР кричить, що неефективно утримувати майно – будемо його продавати і приватні власники хай ним управляють, але якщо громада не буде мати власності, то не матиме з чого жити. Те, що в нас неефективно керують майном – це не піддається сумніву, тому що це називається суцільним дерибаном і повною безгосподарністю. Коли здаються в оренду пункти склотари, а потім нас питають «Ви ж не хочете, щоб там була бомжівня? То ми краще збудуємо там будинок», - каже активістка.
Крім того, веде далі Олеся Дацко, у Львові не обліковані належним чином ні парки, ні сквери, ні насадження, ні водні об’єкти, а земельні архіви горіли безліч разів, відповідно віднайти папку з юридичною інформацією про право власності чи користування землею майже нереально.
«Як приклад, маємо Масарика-Струмок, де мешканці просили там зробити тенісні корти, але їм говорили, вибачте, там червоні лінії і не можна нічого робити, а забудовувати 14-поверховий будинок виявляється можна», - зазначає Олеся Дацко.
Активістка переконана, що потрібно провести вичерпну інвентаризацію комунальних приміщень та земель. «У нас досі належно не здіснене розмежування земель державної і комунальної форми власності. Тому, наприклад, ЛМР передала землі Міноборони у парку Знесіння в оренду, що є самоуправством. Єдиний облік земель був за незалежної України 1998 року. Я маю відповідь, що ця інвентаризація проводилась з інформаційною метою без встановлення реальних меж і актів на право користування. І ми сміємось: «Чия земля – Маркіза Карабаса?» Нам потрібно бачити реальні відомості, хто реально користується землею, в чиєму вона управлінні. Так само я або громадська організація хоче отримати інформацію про те, які приміщення передаються в оренду для ГО у Львові. Не кілька позицій, а повністю всю інформацію, і спитати – на якій, до прикладу, підставі, приміщення на площі Міцкевича за 1 грн. надається «Самопомочі» в оренду. Чому іншим організаціям не надається?», - питає активістка.
Відтак, за її словами, має бути публічна і відкрита інформація про те, кому і на яких умовах передане в користування майно громади - щоби громада, а не лише посадовці, могли котролювати ефективність використання комунального майна.
