Вчора, 2 лютого, на 91-му році життя, помер громадський діяч та політв’язень радянських таборів Степан Горечий. Причиною смерті легендарного чоловіка став коронавірус. Про це повідомили на сторінці історичного музею "Територія терору".
«Він народився 1929 року у Рава-Руській на Львівщині, в сім’ї залізничника. За сприяння діяльності підпілля ОУН, його у 1949 році арештували і опісля відправили до виправно-трудових таборів. Спершу – в Кенгір, потім – у Спаськ, Актас, поблизу Магадану, звідки повернувся в Україну в 1955 році. Пан Степан детально розповів нашій команді про працю, дружбу, “кастові” сутички, повстання, дозвілля у таборах», – йдеться у повідомленні.
Степан Горечний у 1948 р. став співпрацювати з ОУН. Був відповідальним за розповсюдження «самвидаву», налагоджував контакти з місцевими мешканцями для реалізації бофонів. У 1949 р. його заарештували. Під час слідства перебував у львівських тюрмах. Чоловіка засудили за «пособництво і зв’язок з ОУН» та «зраду Батьківщини» до 25 років ув’язнення в таборах ГУЛАГу.
У 1953 р. брав участь у Норильському повстанні в’язнів. Неодноразово сидів у штрафних ізоляторах та табірних тюрмах. Пригадував цікаві епізоди зі свого тюремного життя: про спілкування між в’язнями у тюрмі за допомогою дерев’яних гратів на вікнах камер, про передачі панчішок з пряниками та записками від жінок з третього поверху чоловікам на другий. Розповів про самоорганізацію політв’язнів, завдяки якій вони змогли протистояти жорстоким порядкам «блатних» та утискам з боку адміністрації у таборах ГУЛАГу.
У 1955 р. був амністуваний. Тривалий час очолював товариство «Просвіта» Галицького району Львова. Брав участь у діяльності львівських організацій Спілка політв’язнів України та Братство ОУН-УПА. Мешкав у Львові.
