В Україні триває реформування системи шкільного харчування. До повного її перевантаження залишилося 1,5 місяці. Нові технологічні картки для всіх страв вже є на сайті Міністерства охорони здоров’я, тож скоро школярі України зможуть спробувати нові страви.
Що вже встигли запровадит обговорювали на IV регіональному Форумі “Реформа системи шкільного харчування”, пише lviv.media.
Як розробляли нове шкільне меню
Над розробкою меню працював відомий шеф-кухар Євген Клопотенко, засновник соціального проєкту “Нове шкільне харчування”.
“Коли я почав створювати меню я подумав, що зробити таке, аби воно було корисне, доступне у використанні, смачне та сучасне. За декілька років після реформи ми створимо інноваційне меню, але зараз ми маємо просте та базове”, — розповідає Євген Клопотенко.
Щоб покращити смак їжі, шеф-кухар радить використовувати різні соуси та спеції. Замість обжарювання їжі у олії значно корисніше буде її запікати або відварювати. Євген Клопотенко погоджується з тим, що не завжди можна запровадити усі нові страви у шкільне меню. Однак певну його частину ввести у шкільні їдальні не буде складно.
“Звичайно, якщо спілкуватися з кухарями, які 45 років працюють на кухні, нічого нового вони вам не скажуть. Візьміть людину, якій 25 років, вона точно подасть якісь ідеї. Задача дорослих — втілити ці ідеї у життя. Молоді мають співпрацювати з дорослими, тоді буде результат”, — стверджує розробник меню.
Також дітей привчатимуть до правильних звичок.
“Ми залучили волонтерів на Львівщині, які розповідатимуть дітям, що таке здорове харчування. Дітям це дуже цікаво. Те, до чого ми привчатимемо з дитинства запам’ятовується на все життя”, — підсумував голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький.
Що змінилося у новому меню
За новими нормами харчування масу продуктів почали зазначати у нетто, а не брутто. Адже брутто передбачає вагу продуктів разом з упакуванням, а нетто — вагу без урахування тари. Так зазначати масу врази зручніше.
“Відтепер у новому меню є страви з нижчим вмістом солі та цукру, а ковбасних виробів вже не буде. Зменшення кількості солі вводитимуть поетапно, не за один місяць, а за декілька. Якщо навчимося зменшувати кількість її споживання, тоді знизимо кількість неінфекційних хвороб”, — пояснює міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Нове меню не є обов’язковим, а лише рекомендованим. Якщо школи з якихось причин не можуть запровадити його повністю, можна адаптовувати його під кожен заклад. А ще у новому меню є можливість обирати та комбінувати молочні продукти.
“Ми залучили іноземний досвід у розробці меню. Результат вже є, підготували 160 нових страв. Набагато менше солі, цукру та субпродуктів та невідомо з чого зроблених сосисок. Назви досить смачні: пудинг, ньокі, овочі з соусом бешамель тощо. Хай назви нікого не лякають, це все просто готувати”, — розповіла перша леді України та ініціаторка реформи шкільного харчування Олена Зеленська.
Також Держпродспоживслужба розробила, так звану, систему НАССР, яка убезпечить школи від масових отруєнь. Основами системи є: контроль за якістю продуктів, вологою та температурою на кухні, часом видачі та приготуванням страв. А також важливо, щоб працівники дотримувалися гігієни на кухні.
Держпродспоживслужба також слідкуватиме за дотриманням всіх санітарних та харчових норм. З початку цього року ця служба провела понад 3000 позапланові та 120 планові перевірки за дотриманням контролю. З них виявили, що понад 50 операторів ринку не мали дозвільних документів на діяльність або ж не зареєстрували її.
Як закуповують харчові продукти для шкіл
Зазвичай у регіонах школи закуповують продукти або ж користуються послугами кейтерингу чи їдалень. Кожен замовник сам обирає, що йому підходить та проводить тендер. До слова, у Львові найбільше користуються послугами кейтерингу, а в області більше закуповують продукти та готують їх самостійно. Однак, за словами начальника конкурентної політики Міністерства економіки Олександра Білянського, є проблеми, з якими зіштовхуються замовники. Власне це стосується неналежного виконання умов договору постачальниками послуг, або ж відсутність досвіду в організації харчування. А ще тендери можуть проводити надто довго або ж у деяких регіонах постачальників послуг просто бракує.
Реформа шкільного харчування передбачає розв’язання цих проблем. Зокрема планують притягувати до відповідальності за неякісне надання послуг, створювати прозорі умови закупівель та контролювати якість за надання послуг. А ще замовники отримають певні рекомендації щодо проведення закупівель, також скоро з’явиться примірна тендерна документація з послуг їдалень.
У межах реформи створили також велике дослідження. За його результатами визначили, що середня вартість обіду складає 19 гривень. Однак у деяких школах Львівщини харчування школярів складає 11 гривень.
Регіональний Форум “Реформа системи шкільного харчування” проходить в межах Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі за ініціативи Олени Зеленської та у співпраці Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економіки. Також до нього долучилися Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та громадська організація “Національна асоціація громадського харчування” та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.
