Йдеться про церкву святого Архистратига Михаїла, або, як ще її називають – розстріляну церкву, знищену радянською владою.
Про це у коментарі для "Еспресо.Захід" розповів один із нащадків родини церковного хориста, який колись співав у цьому храмі, Володимир Дубецький. Він і його родина мають на меті створити громадську організацію, щоб згодом легше було оформити документи на консервування об'єкта.
"Колись тут був "празник" (храмове свято, – ред.) на архистратига Михаїла і минулого року була 80-та річниця початку виселення радянською владою тих, хто там жив. Через карантин ми тоді не могли зібратись, а цього року вдалось. Дуже з цього приводу тішимось, це була наша родинна ініціатива. Наша бабця звідти, і прабабця. А прадідусь у тій церкві співав у хорі. Мої предки там хрестились і брали шлюб. Тому для родини це було великою знаковою подією – поїхати до Великої Вишеньки й відслужити Службу Божу", – розповідає пан Володимир.
Фейсбук Ірини Кушки
Церкву хочуть законсервувати в такому вигляді, як вона є зараз. Він розповідає, що радились також з історикинею, завідувачкою експозиційного відділу Львівського музею історії релігії Наталією Матлашенко з приводу консервації споруди.
"З владою будемо виходити на зв'язок, вже коли створимо спілку чи громадську організацію з тих людей, які причетні до місця, де є церква. Від імені громадської організації будемо подавати на європейські ґранти щодо фінансування проєктів культурної релігійної спадщини, яка занепадає. А цю церкву, власне, хотіли б не відбудувати, а залишити, як є, бо тут збереглась наочна пам'ять, як з нами поводились наші вороги. Хоч поки що це лише наша родинна ініціативна.
Фейсбук Ірини Кушки
В такому стані, як вона є зараз, церква простояла більше, як 80 років. І не просто простояла, в неї прицільно цілили з різних снарядів, різного калібру – вона виконувала роль мішені, але вистояла. Це не просто цегла і цемент, які є дуже міцні. Для нас в цьому більше сакральний знак", – підсумував Володимир Дубецький.
Церква Архистратига Михаїла побудована у 1927 році в колишньому селі Велика Вишенька, тепер — територія Яворівського військового полігону. Колись на цій території жило близько п'яти тисяч осіб, і оскільки поселення було великим, потребувало храму. Спорудили його на місці давньої дерев'яної церкви, а настоятелем був отець Омелян Радзикевич, який особисто очолив проєкт побудови церкви. На освячення храму приїхав Андрей Шептицький.
Церква проіснувала лише 13 років. Після вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році та анексії західноукраїнських земель, нова радянська влада вирішила розширити наявний неподалік військовий полігон Війська Польського до площі 42 тисяч га (найбільшого у Європі) коштом навколишніх поселень, в тому числі Великої Вишеньки. Під час розширення полігону звідси були примусово депортовані 125 тис. мешканців сіл, які знаходились на цій території. Зникло понад 170 сіл та хуторів, 12 церков та каплиць, 2 костели, 14 цвинтарів, сотні культурних та історичних пам'яток.
