Коли чоловік зайшов у кабінет судинного хірурга, професора Ігоря Кобзи, я не відразу зрозуміла, що він і є тим пацієнтом, котрий дев’ять днів тому переніс надскладну операцію: легка хода, свіже (не бліде, замучене) обличчя, радість в очах і бадьорий голос.
Про це інформує Zaxid.net.
«Ігоре Івановичу, я Василь Труш, зайшов попрощатися. Їду додому. Велике спасибі вам за все, що ви для мене зробили», – каже пацієнт.
У пацієнта була комбінація трьох складних патологій
61-річний Василь Труш, як кажуть, народився у сорочці. На операційний стіл він потрапив з важкою комбінацією патологій – підковоподібною ниркою, двома мішкоподібними аневризмами аорти і аномаліями ниркових судин. Кожна з цих патологій складна сама по собі, а їх поєднання суттєво ускладнює ситуацію. Такі патології зустрічаються вкрай рідко. У практиці професора Ігоря Кобзи за 42 роки роботи судинним хірургом було лише три схожі випадки.
І потрапив волинянин у руки хірургів вчасно. Аневризми, які виявили у чоловіка, вже почали кровоточити, тож могли будь-якої миті розірватися.
61-річний Василь Труш родом з Камінь-Каширського району Волині. Приблизно 20 років тому під час профілактичного медогляду йому повідомили, що у нього не дві нирки, а одна – підковоподібна. Тобто дві нирки зрослися в одну. Це вроджена аномалія. Це спершу ніяк не позначалося на здоров’ї чоловіка, але він стояв на обліку в уролога і час від часу проходив профілактичні огляди.
У листопаді цього року Василь прийшов на черговий профілактичний огляд. Під час УЗД лікар довго ретельно оглядав його підковоподібну нирку, щось його непокоїло і він порадив зробити комп’ютерну томографію (КТ) з контрастом.
«Під час КТ у мене і виявили аневризми аорти. З тим з обстеженням я пішов до кардіохірурга обласної лікарні в Луцьку. Він глянув на результати обстеження, сказав, що справа серйозна і що з такими проблемами слід іти до судинних хірургів. Він і порадив їхати на консультацію до Львова. Я перепитав, може краще до Києва, у мене там діти живуть. А лікар відповів: "Я б радив таки до Львова"», – каже Василь Труш.
Чоловік розумів, що операції не минути і вона буде складна, але зважитися на неї було вкрай важко, хотів відтягнути її на пізніше. Та якось розповів про свою проблему сусідові, який також мав певні проблеми з судинами і якого оперували у Львівській обласній клінічній лікарні.
«Сусід і був моєю головною моральною підтримкою. Він радив не чекати, їхати до Львова і ні на секунду не вагатися. І саме він порадив звернутися до професора Ігоря Кобзи, який і його оперував», – каже чоловік.
З аорти пацієнта хірурги витягнули тромби довжиною понад 30 см
За результатами КТ, який чоловік привіз з Луцька, у Василя Труша було дві веретеноподібні аневризми (вип’ячування) аорти. Вони хоч і небезпечні, але не потребували термінової операції, за ними можна було деякий час спостерігати. Утім, підковоподібна нирка і дві аневризми – це ще не всі патології, які виявили у чоловіка. З’ясувалося, що і сама аорта у чоловіка розташована нетипово. У нормі вона має бути зліва від хребта. А у пацієнта у животі вона різко пішла праворуч, зробила своєрідний вигін і лягла на нижню порожнисту вену – найбільшу венозну судину, яка забирає кров з нижньої частини тіла. Аорта щільно прилягала до порожнистої вени, по суті розплющила її, чим неабияк ускладнила кровотік.
Щось у діагнозі пацієнта не давало судинним хірургам спокою і вони вирішили ще оглянути його на УЗД. До речі, УЗД, як кажуть лікарі, при хорошому лікарю-діагності, дає не менш точну картину, ніж КТ. І це рішення лікарів врятувало життя пацієнту Василю Трушу.
«Під час УЗД лікар побачив, що у чоловіка не веретеноподібні аневризми (при них вип’ячуються усі стінки судини), а мішкоподібні, найнебезпечніші з аневризм. При них вип’ячується одна стінка і вона може будь-якої миті розірватися. У чоловіка стінка аневризм була прозора і тонша, ніж туалетний папір. Окрім того, у аневризмах лікар побачив багато тромбів, серед них були і зовсім свіжі, що свідчило про надрив аневризм, тому операцію аж ніяк не можна було відкладати», – розповів професор Ігор Кобза.
Операція, до якої готували чоловіка, належить до надскладних. До неї ретельно готували і пацієнта, готувалися і самі хірурги. Судинний хірург Ігор Кобза майже два дні детально вивчав результати обстеження судин на КТ, МРТ, УЗД. Справа у тому, що у нормі до нирки йде одна судина, а до підковоподібної нирки йде багато. Вони коротші, можуть переплітатися і жодну з них не можна ушкодити під час оперативного втручання, бо можна порушити кровопостачання нирки і спровокувати ішемію.
До складу операційної бригади, окрім професора Ігоря Кобзи, увійшли судинні хірурги Тарас Кобза, Юлія Мота і анестезіолог Роман Михайльчук, анастезистка Ольга Ганас і операційна сестра Ольга Копитко.
Операція тривала чотири години. Судинні хірурги не стали видаляти частину аорти з аневризмами, бо могли зачепити нижню порожнисту вену і спровокувати кровотечу. Ту частину аорти, де були аневризми, вони просто виключили з кровообігу, перекривши її зверху і знизу. Виключену частину аорти замінили протезом і пустили аорту зліва, так як вона мала бути у нормі.
Аорту чоловіка судинним хірургам довелося добре почистити, адже вона була забита тромбами загальною довжиною понад 30 см.
Нижня порожниста вена, яка була притиснута аортою, після операції невдовзі прийшла до норми і по ній відновився нормальний кровотік.
Це, без сумніву, ювелірна робота судинних хірургів, яка вимагала надзвичайно точних рухів, неабияких знань, правильних розрахунків. Будь-яка найменша похибка могла звести гігантську роботу хірургів нанівець, а пацієнту вона загрожувала втратою нирки.
На щастя, команда судинних хірургів, яка оперувала волинянина Василя Труша, не помилилася. Операція пройшла успішно. Пацієнт дуже швидко почав одужувати, всі життєво важливі показники у нього в нормі, тож на дев’ятий день після операції, 8 грудня, він поїхав додому.
