Відбулася «гаряча лінія» з питань застосування РРО і програмних РРО. На запитання платників податків відповідала заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області Марія Мельник.
Про це повідомили у пресслужбі ГУ ДПС Львівської області.
В пресі, інтернеті все більше розмов ведеться про обов’язковість застосування РРО. Що зміниться з 1 січня 2022 року?
З 01.01.2022 року набирають чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи-підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ-IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі– ПРРО) для здійснення розрахункових операцій. Саме з цієї дати виникає обов’язок застосування у своїй діяльності вищезгаданих систем обліку.
Дане питання не повинно бути несподіваним для платників податків, оскільки про це ведеться мова вже давно і введення РРО чи ПРРО було відтерміновано на рік. Ми рекомендуємо всім для більш детального ознайомлення із застосуванням РРО/ПРРО використовувати роз’яснювальні матеріали, які постійно розміщуються на офіційному сайті ГУ ДПС у Львівській області. На сайті відображаються актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.
Чи можна в сільській місцевості не застосовувати РРО?
Кабінет міністрів України звільнив підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю в сільській місцевості, відобов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Втім, є дві умови. Згідно з рішенням, аби бути звільненими від використання РРО, підприємці в селах не повинні перевищувати граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій - 167 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі ця сума незначно перевищує один мільйон гривень) та застосовувати Книгу обліку розрахункових операцій та Розрахункові квитанції. Водночас застосовувати РРО все ж потрібно буде при торгівлі підакцизними товарами (зокрема, спиртними напоями та тютюновими виробами).
При замовлені побутової техніки нам запропонували здійснити оплату на рахунок, який належить громадянину. Чи правильно це?
При продажу товарів покупці погоджуються на переказ коштів зі свого карткового рахунку на картковий рахунок фізичної особи, а не на рахунок фізичної особи – підприємця.
Здебільшого продавці, які використовують таку схему продажу, не зареєстровані як суб’єкти господарювання у встановленому порядку.
При цьому покупець не отримує фіскальний чек, втрачає гарантію на товар та й взагалі ризикує не отримати його.
Ще раз наголошую, фіскальний чек – це запорука отримання якісного, безпечного та сертифікованого товару, виконання продавцем гарантійних зобов’язань.
Реєстрація Програмного РРО. Що для цього потрібно?
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316604) в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
