Із початку повномасштабного вторгнення міська влада Львова спрямувала значну частину грошей платників податків на допомогу Силам оборони України. Передана на фронт техніка та перераховані військовим частинам гроші, поряд із проєктом Unbroken стали основою PR активності міських можновладців і, зокрема, міського голови Львова Андрія Садового.
Ледь не кожна передача військової техніки стає приводом для постів у соцмережах мера міста, повідомляє Lviv.media.
Однак є і такі види допомоги, про які міська влада воліє мовчати. І річ тут не лише у військових таємницях. Інколи громада Львова, сама того не знаючи, оплачує запити військових, які можуть не мати нічого спільного з обороною України. Журналісти з’ясували, як влада Львова з ініціативи та за наполяганням Андрія Садового пожертвувала 20 мільйонів гривень на відродження вітрильного флоту України. Йдеться про єдине у складі військового флоту вітрильне судно, яке роками простоює у порту, і, звісно, ніяк не може бути використане у сучасних військових діях. Натомість запити інших військових частин залишились незакритими — на всіх не вистачило грошей у бюджеті.
Історія з донатом на вітрильник почалась наприкінці серпня 2023 року, коли до Львівської міської ради надійшло звернення командування Військово-Морських сил ЗСУ. У ньому командувача ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа просить міського голову Львова Андрія Садового посприяти закупівлі двох комплектів вітрил орієнтовною вартістю 490 тис. євро та морських засобів навігації і зв’язку (орієнтовна вартість — 22 млн грн). Своє бажання відновити вітрильник командування ВМС пояснило потребою для курсантів Військово-морської академії та питанням престижу. «Після набуття спроможностей вітрильний фрегат “Дружба” стане не тільки місцем проведення морської практики майбутніх військових моряків України та інших морських держав-партнерів, але і носієм державного прапора під час перебування за межами територіальних вод України», — йдеться у зверненні.
Як розповіла голова бюджетної комісії Львівської міськради Наталія Шелестак, тоді вона виступила рішуче проти таких витрат. «Я подзвонила до свого товариша, який на сьогодні вже загинув. Кажу, є такий кораблик… Він каже: ти що жартуєш? Нам човни потрібні морякам, нам потрібні дрони. Про які вітрила ти говориш? І я, опираючись на це, сказала: друзі, хочете — подавайте таке звернення, але я буду наполягати на тому, щоби ми це питання не підтримали», — розповідає пані Наталія. Як наслідок, це звернення навіть не подали на розгляд комісії.
Що таке фрегат «Дружба»
Вітрильник «Дружба» був побудований у 1987 році у Ґданську для Одеського вищого інженерного морського училища. Про перший рейс курсантів навколо Європи у радянські часи навіть зняли документальний фільм.
Український мілітарний портал подає первісні характеристики судна:
- Довжина: 108,6 м (с бушпритом)
- Ширина: 14,0 м,
- Максимальна осадка: 6,6 м,
- Площа вітрил: 3000 м²
- Екіпаж: 50 осіб
- Кількість практикантів: 144 особи
З розпадом Радянського Союзу його перепланували із навчального на туристичне судно: зменшили кількість кают для курсантів до 30 місць, натомість облаштували 29 двомісних пасажирських кают, ресторан на 75 місць та два бари. «Дружбу» здавали в оренду приватним компаніям, які використовували його для перевезень туристів у Середземному та Чорному морях. Згодом пошарпаний вітрильник передали Академії ВМС, і з того часу він перебуває на якорі в Практичній гавані Одеського порту. Командування ВМС ЗСУ періодично ініціювало відновлення парусника, однак у 2014 році цьому завадила окупація Криму, а в 2022 році — повномасштабне вторгнення.
До свого запиту на гроші для фрегата «Дружба» ВМС України додали комерційну пропозицію від постачальника навігаційного обладнання – фірми Марко ЛТД для Інституту Військово-морських сил. У переліку вказані 26 одиниць із цінами. Вартість обладнання – понад 21 млн грн, разом з розробкою проєкту та встановленням вартість пропозиції – 22 млн 56 тис. грн. Журналісти перевірили ціни на окремі одиниці, і знайшли у відкритих джерелах значно дешевші пропозиції. Це може свідчити про ризик розтрати бюджетних коштів Львівської громади.
Так Марко ЛТД пропонує поставити супутниковий компас FURUNO SC-70 за 254 тис. 625 грн. За курсом станом на березень 2023 року, коли буда складена пропозиція, це 6 391 євро. На сторінці постачальника обладнання для муден querin-shipsupply.com компас такої ж моделі можна замовити такий же ж компас за 3 810 євро.
GPS навігатор FURUNO GP-170 пропонували поставити за ціною 116 025 грн (2 912 євро) за штуку, у той час, як querin-shipsupply.com пропонує цей пристрій за 2 400 євро.
Ехолот FURUNO FE800 у пропозиції «Марко ЛТД» коштує 362 250 грн або ж 9900 доларів США. На сайті виробника вказана рекомендована ціна роздрібного продажу 5750 доларів.
Морські навігаційні картографічні системи FURUNO FMD-3200-BB ECDIS одеському інституту пропонували по 981750 грн (24 644 євро). На сайті querin-shipsupply.com таке обладнання коштує 10 900 євро.
Ціна радара FURUNO FAR-2218-BB у пропозиції вказана 1 млн 263 тис. 675 грн (31 721 євро), у той час, як на querin-shipsupply.com його вартість — 14 700 євро.
Ультразвукова метеостанція Airmar 200WX-IPX7 у пропозиції коштує 157 500 грн (4 304 доларів), у той час, як на сайті fondriest.com її ціна стартує від 1 989 доларів.
AIS приймач FURUNO FA-70 BlackBox «Марко ЛТД» пропонувало поставити за 184 275 грн (4 625 євро). На сайті nord-nautik.com його ціна учетверо нижча — 1070 євро.
Приймач FurunoNavtex NX-700A у пропозиції коштує 152 250 грн (3 821 євро), у той час, як на сайті master-servis його ціна — 850 євро.
Погодний факс FURUNO FAX-30 пропонували купити за 895 тис. грн (майже 2,5 тис. євро), хоча на querin-shipsupply.com його пропонують лише за 1340 євро.
Система сигналізації мостової навігаційної вахти Furuno BR500: у комерційній пропозиції вказана ціна 148 тис. грн (понад 4 тис. доларів). На сайті виробника цей пристрій коштує 1895 доларів США.
Радіомаяки пошуку McMurdoSmartFind S5A AIS SART для «Дружби» пропонували придбати по 59 тис. 850 грн (1635 доларів) за штуку. На порталі datamarinesupply.com такий пристрій коштує 686 доларів.
Варто наголосити, що це лише комерційна пропозиція, складена у березні 2023 року. Це не значить, що ВМС закупило саме це обладнання саме за такими цінами. Однак той факт, що саме цей перелік надіслали до Львівської міськради свідчить про наміри командування ВМС України.
Гроші на безіменний фрегат
До питання грошей для флоту міська рада несподівано повернулась 14 грудня 2023 року. Під час сесійного засідання, коли депутати розглядали зміни до розподілу коштів із бюджету розвитку, міський голова Львова запропонував виділити 20 мільйонів гривень для ВМС ЗСУ. При цьому він не уточнив, на які саме потреби витратять ці гроші: «Шановні колеги, є одне прохання до всіх присутніх. Під час зустрічі з командувачем Військово-Морських сил України була пропозиція від них, щоб місто Львів допомогло. Були певні ідеї, але я не хочу зараз вдаватися в деталі… В нас є нерозподілених ще 23 мільйони… є пропозиція, щоби ми зараз поставили правку з голосу, що ми 20 мільйонів виділяємо Військово-Морським силам України» — сказав Андрій Садовий.
Під час обговорення цієї пропозиції Наталія Шелестак наголосила, що зазвичай військові частини звертаються до міської ради із письмовими запитами, в яких пояснюють, на які саме потреби просять гроші. Однак в цьому випадку такого звернення нема. Окрім того, передаючи гроші Військово-морським силам, депутати забирають їх в інших підрозділів Сил оборони України: «У нас є дуже багато військових, які дзвонили з конкретними питаннями. Вони зараз на розгляді, і за браком коштів просто не будуть реалізовані. Ми віддаємо 20 мільйонів просто без запиту. Чи це буде справедливо, чи це буде правильно — вирішуйте…».
На питання депутата Юрій Мартинюка, чи є письмовий запит від командування ВМС на 20 мільйонів гривень з бюджету Львова, Андрій Садовий пообіцяв показати його упродовж дня і відразу поставив питання на голосування. 36 депутатів підтримали його пропозицію: «за» проголосували фракції «Самопомочі», «Європейської солідарності» та ВО «Свобода», більшість членів фракцій «Голосу» та «Варти» не голосували. Із того, як відбувалось голосування, можна зробити висновок: голосуючи за правку Садового, депутати не знали, як саме ВМС хоче використати 20 мільйонів гривень з бюджету Львова.
Схоже, після невдалої спроби протягнути запит на вітрильник, командування ВМС та міський голова Львова змінили тактику: замість переконувати львів’ян, що ремонтувати вітрильник у воєнний час — це нагальна і корисна справа, вирішили сховати цю витрату за обтічними формулюваннями.
Начальник Інституту ВМС Максим Кіріакіді у розмові з журналістом LVIV.MEDIA відмовився розповідати, як саме військові моряки розпорядилися 20 мільйонами гривень зі Львова: «Зараз поява будь-якої інформації про нього несе загрозу життю особовому складу і самому фрегату. Це єдине та унікальне судно в Україні. Якщо росіяни взнають про нього щось, то по ньому просто прилетить ракета. І ми його втратимо назавжди». На питання про доцільність фінансування вітрильника під час війни пан Максим запевнив, що це варто робити: «курсанти на ньому відпрацьовують практику, а потім ці курсанти воюють, виконують завдання в бойових частинах».
На пряме питання, чи пішли 20 мільйонів гривень із бюджету Львова на вітрильник, міський голова Львова Андрій Садовий дав дуже дивну відповідь. Мовляв, він дав гроші на запит командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи, якому цілком довіряє: «Коли до міста Львова надійшов запит від командувача Військово-морських сил, цільово надати субвенцію 20 мільйонів, ми одностайно це проголосували на сесії. Куди ці кошти пішли? Радіотехнічне, навігаційне обладнання. То що перед тим були звернення, на вітрильник, на одне, на друге-третє… Якщо я вам покажу, на що у мене просять гроші, то ви будете подивовані. Тому що кожен керівник підрозділу має дуже багато ідей, що йому потрібно. Але є військовий керівник, перша особа, яка приймає рішення. Ми отримали лист від командувача, на допомогу для Збройних сил».
Також Андрій Садовий не підтвердив, що ВМС просили гроші саме на вітрильник: «Ми дали кошти на лист командувача, і в звіті, який вони попередньо нам дали, це є навігаційне і відповідне обладнання для збройних сил… . Але ще раз наголошую, якщо ви почитаєте оригінали листів, там різне всяке є. Ми є відповідальні, і ми витрачаємо лише на те, що в першу чергу потрібно для командування».
У розпорядженні LVIV.MEDIA є другий лист до Андрія Садового від командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи. Він датований 13 грудня 2023 року — за день до голосування у сесійній залі ЛМР, У цьому зверненні уже нема ані переліку обладнання, ані назви судна, на який просять гроші. Однак залишився тип судна. Так, у листі йдеться про «закупівлю морських засобів навігації, океанографії та зв’язку необмеженого району плавання з метою забезпечення мореплавства фрегата відповідно до міжнародних норм». У разі, якщо із субвенції залишаться кошти, їх обіцяють витратити для «закупівлі технічних засобів за живучість фрегата, аварійно-рятувального майна та закупівлі додаткового обладнання пожежно-вибухової безпеки». У складі військово-морського флоту України є два судна, які називають фрегатами: колишній флагман «Гетьман Сагайдачний», який був затоплений у перші дні повномасштабного вторгнення, і, власне, вітрильне судно «Дружба». Отже, міська рада виділила гроші або на затоплене судно, або ж таки на вітрильник. Обидва варіанти виглядають не дуже доречно.
Журналісти звернулись до двох експертів із запитанням про доцільність відновлення вітрильного судна у воєнний час. Обидва підтвердили, що навчання на вітрильниках — корисна для майбутніх моряків практика, однак висловили сумнів, що витрачати на гроші зараз доцільно.
Капітан першого рангу Андрій Риженко у коментарі LVIV.MEDIA розповів, що багато країн справді використовують вітрильні судна для підготовки військових моряків: «Багато країн такі вітрильники мають, і наші курсанти, до речі, проходили практику на вітрильниках, наприклад, Румунії та Італії. Але це судно виключно для формування морських навичок. Воно також має елемент харизми, тобто воно запам’ятається, можливо, навіть на все життя». Експерт підтвердив, що використовувати вітрильник у воєнному протистоянні неможливо: «в умовах війни воно значення ніякого немає. Після війни можливе його використання в якості судна для Академії військово-морських сил».
Керівник безпекових проєктів Центру глобалістики «Центр-XXI», капітан першого ранку Павло Лакійчук пояснив, що для відновлення судна нової навігаційної техніки не достатньо, адже вітрильник багато років простояв у порту: «Очевидно, судно потребує ремонту… наскільки я знаю він стояв біля стінки доволі тривалий час. Треба не тільки доковий ремонт проводити, тому що у будь-якого судна в агресивному морському середовищі корпус руйнується, обростає водоростями та мушлями. Необхідний доковий ремонт, ремонт забортної арматури, двигун – це все треба відновлювати. Будь-яке відновлення судна – це кропітка праця. Я не думаю, що його, якщо знайдуть кошти, відновлять доволі швидко». На думку експерта, зараз військові моряки мають значно нагальніші потреби. «Я б ці кошти потратив на морські дрони. Це моя особиста думка, Зараз захистити треба себе, бо якщо не буде України, якщо в України не буде виходу до моря, то і професійні моряки вже Україні потрібні не будуть», — сказав Павло Лакійчук.
Допомога Збройним силам України в час повномасштабного вторгнення — дуже чутлива тема. З одного боку, не завжди захисники можуть пояснити, на що саме їм потрібні гроші, адже таке пояснення ставить під загрозу як ефективність їхніх дій, так і їхні життя. З іншого боку, атмосфера таємності створює ризики того, що гроші, які могли б піти на посилення спроможності бойових підрозділів, можуть бути в кращому разі витрачені на іміджеві проєкти. А в гіршому — просто розпиляні між замовниками та підрядниками.
