Розпорядження начальника Львівської ОВА Максима Козицького про перейменування 134 вулиць у 33 громадах області набуло активного обговорення.
Як повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик, дискусія – це добре, бо людям не байдуже те, що відбувається в їхній області та громаді.
“Дискусія, переважно, зводиться до запитань: Чому нас не спитали? Чому нам не сказали? А чим вона вам заважала? Чи це на часі?” – зазначив Годик.
Зокрема, він наголосив, що розпорядження начальника ОВА про перейменування вулиць видане відповідно до ЗУ «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Таке розпорядження – це наслідок бездіяльності/неспішності окремих місцевих рад та/або голів цих рад у питаннях декомунізації. Відповідно до вищевказаного закону, сільська, селищна, міська рада повинна була у шестимісячний термін прийняти відповідні рішення про перейменування. У випадку не вчинення цих дій радами, таке рішення, у формі розпорядження, приймається відповідним сільським, селищним, міським головою у тримісячний термін. Таким чином, 9 місяців виявилось замало, щоб виконати вимоги Закону. За словами Годика, декому і декілька каденцій мало для цього.
Окрім того, перший заступник голови ЛОВА додав, що перейменування топонімів радянської доби, згідно з вимогами Закону, це – не право, а обов’язок начальника ОВА. Варто зазначити, що розпорядження приймали за результатами обговорень робочої групи, а також її розширених засідань, участь у яких взяли представники громадськості, військовослужбовці та науковці.
“Про необхідність перейменування вулиць, площ та скверів жителям громад мали донести інформацію відповідні органи місцевого самоврядування впродовж уже згаданих 9 місяців. За тиждень від засідання обласної робочої групи, де обговорювали питання про перейменування, до дати підписання розпорядження, ніхто, (у тому числі і робоча група при Львівській міській раді), не спитав, про які саме топоніми йдеться. Звідси і здивування, мабуть, виникає. Чи на часі? Ні… Бо це мало бути зроблено років 30 тому!!! Якщо не йти в історію, то мінімум з 2014 року часу було вдосталь. Але про яку декомунізацію можна говорити, якщо представники ОМС у різних громадах ще донедавна організовували віча біля пам’ятників невідомому воїну-НКВДисту. Правда, забули прочитати, що загинув він «від рук українських націоналістів». А дехто трепетно беріг і підфарбовував пам’ятник колгоспниці…” – наголосив Андрій Годик.
Також він зауважив, що робоча група не надавала оцінки діячам, на честь яких були названі ті чи інші вулиці, не коментувала восхваляння окремими поетами радянської влади та «генія Сталіна», або роботу в ЧК, а рекомендувала лише змінити найменування.
“Тому не потрібно дивуватись і шукати «зраду», а об’єднуємо зусилля і закінчуємо очищення Львівщини від пропаганди російської імперської політики в Україні. Нагадаю, Львівщина очищена від монументальних пам’яток радянської доби. В області не має функціонуючих релігійних громад «московської» церкви…” – підсумував Годик.
